ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Сом».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Усмішка Остапа Вишні «Сом» – це гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть паровий катер. У цьому творі є:

• опис краси природи на річці, що тече Харківщиною;
• згадка про письменника, який описав сома з Уфимської губернії;
• розповідь про сома й катер;
• порівняння сомів колишніх і радянських.

А роздум про роль природи у формуванні майбутнього письменника є в гуморесці Остапа Вишні «Моя автобіографія».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів.

У романі Юрія Яновського «Майстер корабля» То-Ма-Кі (Товариш майстер кіно) – оповідач, автор роману.

Лукаш є головним героєм драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Дід Панько розповідає про великих сомів, яких ловив із паном, в усмішці Остапа Вишні «Сом».

У Зоську був закоханий Степан Радченко – головний герой роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь: 1Г, 2Д, 3Б, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних героїв та жанрів художніх творів.

Максим Беркут є персонажем повісті Івана Франка «Захар Беркут».

Залізна рука города – образ новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Степан Радченко – це головний герой роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Учителя Івана Максимовича згадано в гуморесці Остапа Вишні «Моя автобіографія».

Націєвський – герой драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Відповідь: 1Г, 2Б, 3А, 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту художнього твору.

Основною темою трагікомедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації та міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Головний герой твору Мина Мазайло хоче змінити своє прізвище на престижніше – російське, усе українське він сприймає не лише як чуже, а як вороже.

Його син Мокій, навпаки, є свідомим українцем, який чинить опір шовіністам. Він щиро захоплюється рідною мовою, а омріяне прізвище Мазайло-Квач звучить для Мокія як музика.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання скеровано на перевірку знання героїв художнього твору.

Мокій Мазайло – головний опонент войовничого міщанства в трагікомедії Миколи Куліша «Мина Мазайло». Він є прихильником українізації, чинить рішучий спротив російському шовінізму в особах тітки та вчительки. Юнак глибоко шанує родову пам’ять, пропонуючи до свого прізвища додати втрачену колись частину Квач. Саме з його вуст чуємо схвильовані слова про красу української мови. Також Мокій обізнаний з етнографії. Йому належать усі з-поміж наведених висловлювань, окрім «Серце – це перш за все орган, що передчува і вгадує. Однині вірю йому, а більш нікому в світі. Серйозно кажу!». Авторкою цих слів є Мина Мазайло.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати символічні образи художнього твору.

У поемі «Мойсей» Іван Франко зображує останні дні 40-річних мандрів єврейського народу пустелею під проводом Мойсея до обіцяної Богом землі.

Основною темою трагікомедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації та міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Головний герой твору Мина Мазайло хоче змінити своє прізвище на престижніше – російське.

У новелі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» автор визначає назви дійових осіб, серед яких є Моя утома та Людське горе.

На початку драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» описано старезний, предковічний ліс на Волині. Авторка оспівує красу людських взаємин, незбагненну силу кохання.

Відповідь: 1Б, 2Д, 3Г, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Під час виконання завдання потрібно уважно прочитати висловлювання і знайти в ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Максим Рильський належав до київських неокласиків – групи українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття. Неокласиками також були Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен). Неокласики позиціювали себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву й романтизму.

Михайла Коцюбинського сучасники часто називали сонцепоклонником: «Він любив сонце. Сонце і море – цю незвичайну симфонію барв і звуків…».

Висловлювання «У його особі переміг історик-професіонал, з таким мистецьким хистом відтворює він пройняту грозовими розрядами атмосферу наростання кризи – Руїни, поступову втрату Україною державності...» стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури, у якому події відбуваються на тлі доби Руїни.

У повісті «Захар Беркут» Іван Франко розповідає про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. Події твору відбуваються в невеличкому українському селі Тухля в Карпатах.

Відповідь: 1А, 2Б, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна».

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Спогади Олександра Довженка про своє дитинство, про кровний зв’язок із народом і рідною землею лягли в основу написання письменником кіноповісті «Зачарована Десна». Творче кредо митця наведено в рядку: «… Не втратив щастя бачити… зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту художнього твору.

Згадаймо малого Сашка – ліричного героя кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна». Він жадібно вбирає перші життєві враження, по-дитячому наївно розуміє картину Божого суду: «Але картиною над картинами була картина страшного божого суду, що її мати купила за курку на ярмарку на страх лютим своїм ворогам – бабі, дідові і батькові. Вона була така страшенна й разом з тим повчальна, що на неї боявсь дивитися навіть Пірат».

Відповідь: В.