ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання скеровано на перевірку знання героїв художнього твору.

Мокій Мазайло – головний опонент войовничого міщанства в трагікомедії Миколи Куліша «Мина Мазайло». Він є прихильником українізації, чинить рішучий спротив російському шовінізму в особах тітки та вчительки. Юнак глибоко шанує родову пам’ять, пропонуючи до свого прізвища додати втрачену колись частину Квач. Саме з його вуст чуємо схвильовані слова про красу української мови. Також Мокій обізнаний з етнографії. Йому належать усі з-поміж наведених висловлювань, окрім «Серце – це перш за все орган, що передчува і вгадує. Однині вірю йому, а більш нікому в світі. Серйозно кажу!». Авторкою цих слів є Мина Мазайло.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати символічні образи художнього твору.

У поемі «Мойсей» Іван Франко зображує останні дні 40-річних мандрів єврейського народу пустелею під проводом Мойсея до обіцяної Богом землі.

Основною темою трагікомедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації та міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Головний герой твору Мина Мазайло хоче змінити своє прізвище на престижніше – російське.

У новелі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» автор визначає назви дійових осіб, серед яких є Моя утома та Людське горе.

На початку драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» описано старезний, предковічний ліс на Волині. Авторка оспівує красу людських взаємин, незбагненну силу кохання.

Відповідь: 1Б, 2Д, 3Г, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Під час виконання завдання потрібно уважно прочитати висловлювання і знайти в ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Максим Рильський належав до київських неокласиків – групи українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття. Неокласиками також були Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен). Неокласики позиціювали себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву й романтизму.

Михайла Коцюбинського сучасники часто називали сонцепоклонником: «Він любив сонце. Сонце і море – цю незвичайну симфонію барв і звуків…».

Висловлювання «У його особі переміг історик-професіонал, з таким мистецьким хистом відтворює він пройняту грозовими розрядами атмосферу наростання кризи – Руїни, поступову втрату Україною державності...» стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури, у якому події відбуваються на тлі доби Руїни.

У повісті «Захар Беркут» Іван Франко розповідає про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. Події твору відбуваються в невеличкому українському селі Тухля в Карпатах.

Відповідь: 1А, 2Б, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна».

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Спогади Олександра Довженка про своє дитинство, про кровний зв’язок із народом і рідною землею лягли в основу написання письменником кіноповісті «Зачарована Десна». Творче кредо митця наведено в рядку: «… Не втратив щастя бачити… зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту художнього твору.

Згадаймо малого Сашка – ліричного героя кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна». Він жадібно вбирає перші життєві враження, по-дитячому наївно розуміє картину Божого суду: «Але картиною над картинами була картина страшного божого суду, що її мати купила за курку на ярмарку на страх лютим своїм ворогам – бабі, дідові і батькові. Вона була така страшенна й разом з тим повчальна, що на неї боявсь дивитися навіть Пірат».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту літературних творів та їхніх авторів.

Павло Тичина є автором рядків «На Аскольдовій могилі Український цвіт!» із поезії «Пам’яті тридцяти».

Остап Вишня написав гумореску «Моя автобіографія», у якому зазначав: «А от тепер сиди й думай, що на тебе вплинуло, що ти на письменника вийшов…».

У драмі-феєрії «Лісова пісня» Леся Українка устами Мавки говорить до Лукаша: «…Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись».

Рядки «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє» взято з кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Відповідь: 1Б, 2Д, 3А, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання символічних образів літературних творів.

У поемі Івана Франка «Мойсей» є образи Оріона й терену. Мойсей розкрив народові його місію, розповідаючи казку про терен та античний міф про Оріона.

У поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» переосмислено образ Сізіфа. Гора крем’яна – символічний образ, який є у цьому творі: «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать, / І, несучи вагу ту страшную, / Буду пісню веселу співать».

У новелі «Intermezzo» Михайла Коцюбинського також є символічні образи. Образ білих мішків символізує повішених людей. Ниви у червні (ниви в червні тільки починають набирати сили) символізують життєву енергію, а її так не вистачає головному герою.

Головний герой новели Василя Стефаника «Камінний хрест» усе життя важко працював на успадкованому горбі. Останній танець Івана Дідуха перед від’їздом із села як символ трагізму прощання з рідним краєм.

Відповідь: 1В, 2Д, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

У вірші «Задивляюсь у твої зіниці…» Василь Симоненко звіряється у любові до України, закликає земляків любити рідну землю, дбати про її майбутнє.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Василь Симоненко у вірші «Ти знаєш, що ти – людина?» наполягає на тому, щоб кожна людина поспішала жити й кохати. Твір починається з риторичних запитань: «Ти знаєш, що ти – людина? / Ти знаєш про це чи ні?», після яких автор пояснює сенс існування людини на землі та її призначення.

Відповідь: Б.