ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів.

Василь Симоненко написав вірші  «Ти знаєш, що ти – людина?» і «Задивляюсь у твої зіниці…».

Павло Тичина є автором поезій «О, панно Інно…» та «Пам’яті тридцяти».

Перу Олександра Олеся належать твори «Чари ночі» й  «О слово рідне! Орле скутий!..».

Леся Українка написала драму-феєрію «Лісова пісня» і вірш «Contra spem spero».

Автором «Пісні про рушник» є Андрій Малишко.

Відповідь: 1А, 2В, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Пісня «Летіла зозуля через мою хату…», яку виконував сліпий бандурист, надихнула Григора Тютюнника написати новелу «Три зозулі з поклоном». В її основу письменник поклав реальний автобіографічний факт.

Образ Михайла асоціюється з батьком Григора Тютюнника, свого часу також репресованого. У новелі письменникові вдалося втілити в художньому творі безкінечну глибину справжнього кохання й бережне ставлення людей один до одного.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Олесь Гончар. «Модри Камень».

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати літературний твір.

Твердження «психологічна новела з ранньої творчості письменника, написана із фронтових спогадів» стосується твору «Модри Камень».

У цій новелі Олесь Гончар відтворив спогади руського (тут у значенні українського) вояка-партизана про зустріч із дівчиною Терезою у словацьких горах. Твір, що має п’ять розділів, написано як звертання оповідача до Терези.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання образів головних героїв та авторів літературних творів.

Новела «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника присвячена Любові всевишній. Це кохання дійсно було неземне: молода жінка Марфа Яркова безнадійно закохалася у свого сусіда Михайла, батька оповідача. На запитання оповідача твору «… а чого тітка Марфа Яркова на мене так дивиться?» його мати відповідає: «Вона любила твого тата. А ти на нього схожий...»

Характеристика «І я, зовсім чужа людина, бандит – за одною термінологією, інсургент – за другою…» стосується головного героя новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Софія – героїня новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique» – творчо обдарована особистість, лірична та емоційна й вимоглива водночас: «Я потребую спокою, що випливає з замилування до музики й гармонії в відносинах, передусім –  гармонії!»

Новела Олеся Гончара «Модри Камень» написана як звертання оповідача до Терези: «Ми ще зустрінемось, Терезо. Ми не можемо не зустрітися!»

Відповідь: 1Б, 2А, 3Д, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання присвят художніх творів.

Імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo» має присвяту Кононівським полям.

Поему «Кавказ» Тарас Шевченко присвятив своєму другові Якову де Бальмену.

Любові всевишній присвятив свою новелу «Три зозулі з поклоном» Григір Тютюнник.

«Цвітові яблуні» присвячена новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: 1Г, 2Б, 3А, 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання скеровано на перевірку знання образів літературних творів.

Темою віршованого роману Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. Про неї йдеться в уривках «Співала так, як лиш вона уміла! / А потім враз – неначе заніміла», «Ця дівчина... Обличчя, як з ікон. / І ви її збираєтесь карати?!», «На матір схожа, тільки трохи вища. / Ті ж самі очі і така ж коса», «Вона стояла, мов застигла в русі, – / уже по той бік сонця і життя».

У рядках «Глуха до пісні, завжди щось спотворить. / Все вишиває прошви подушок» схарактеризовано Галю Вишняківну.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету літературних творів.

Темою віршованого роману Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. У VI розділі «Проща» описано подорож Марусі на прощу до Києва, знайомство з мандрівним дяком-філософом, який розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Саме дяк зазначає: «Усі віки ми чуєм брязкіт зброї, / були боги в нас і були герої, / який нас ворог тільки не терзав! / Але говорять: «Як руїни Трої». Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка й з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання образів героїв літературних творів.

Наталка – головна героїня драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Дівчина давно кохає наймита Петра, вона не хоче одружуватися з возним попри його багатство. Наталку найкраще можна схарактеризувати висловом «Ліпше за милим тужити, як з нелюбом жити».

Захар Беркут з однойменної повісті Івана Франка – ватажок тухольської громади, добрий, волелюбний, чесний, служить інтересам народу. Він справженій велетень у громаді, до думки Захара Беркута дослухаються всі тухольці – «Велетень у громаді, як правда в пораді».

«Як душа чорна, так і милом не змиєш», – так можна схарактеризувати персонажа роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» Івана Брюховецького. Адже риси характеру Івана – це самолюбство й амбітність, підлість, уміння схилити на свій бік впливових осіб, байдужість до людського життя, нехтування мораллю Запорожжя, слабкодухість.

Грицька Чупруненка, персонажа роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», стосується вислів «Давніх друзів забувають, а при горі споминають». Дружба Грицька з товаришем дитинства «коливається», як стрілка барометра: коли він повернувся із заробітків із грошима, то гордував Чіпкою, коли ж Варениченко поправив господарство, Грицько поновив із ним товариські стосунки.

Відповідь: 1Д, 2Б, 3Г, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання як псевдонімів, так і справжніх прізвищ письменників.

Характеристика «Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...» стосується Чіпки Варениченка – головного героя роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», автором якого є Панас Мирний (Рудченко).

«На апеляцію! Безпремінно на апеляцію! Що то за суд такий, що признав обіду обоюдною?.. Я вас питаю: яка тут обоюдна обіда? Він каже на мене – бидло, а я мовчи?» – обурюється Мартин Боруля – головний герой однойменної драми Івана Карпенка-Карого (Тобілевича).

Під псевдонімом Хвильовий писав Микола Фітільов, автор новели «Я (Романтика)». Твір починається рядками: «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю».

Левицький – справжнє прізвище Івана Нечуя-Левицького, автора повісті «Кайдашева сім’я». В уривку із цього твору «Та й робоча ж ваша дочка! Що за золота в вас дитина. Там так пильнує коло роботи, що й не розгинається. Ото, моє серце, гарну невісточку матиму, коли дасть Господь милосердний довести діло до ладу…» Маруся Кайдашиха схарактеризувала Мотрю.

Відповідь: 1Г, 2Б, 3В, 4А.