ТЕМА: Орфографія. Сполучення йо, ьо.

Завдання скеровано на перевірку навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх правилами, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Звукосполучення [йо] на письмі позначають «йо»:

• на початку слова;
• після приголосного (найчастіше на початку складу);
• після голосного: каньйон, серйозний, знайомство.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Без дефіса треба писати слово «нашвидкуруч» (складний прислівник, утворений із кількох основ).

Через дефіс пишуть:

• прислівники, утворені від синонімічних або антонімічних слів, а також прислівники, у яких є повторення слова або кореня: перші-ліпші, довго-довго;
• складні займенники зі складниками бозна-, будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна- й под. – будь-куди;
• складні прийменники з першою частиною з (із) – з-поміж.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Це завдання скеровано на перевірку знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Немає лексичної помилки в рядку Д: приваблива вакансія. В інших варіантах значення слів дубльовано (тавтологічні словосполучення).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання скеровано на перевірку вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Потрібно взяти до уваги, що:

• чоловічі прізвища на приголосний – -ко, -енко, -о – відмінюють як іменники II відміни відповідної групи (Карпенко – Карпенка);
• власне кількісні числівники два, три, чотири  поєднують з іменниками у формі називного відмінка множини (два персонажі);
• складену форму порівняння найвищого ступеня утворюють додаванням слова «найбільш» або «найменш» до звичайної форми прислівника  (оригінально – найбільш оригінально).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.

Завдання скеровано на перевірку вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Важливо пам’ятати, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.

Рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначають за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо): Батумі (місто) – середній рід, тож старовинне.

Хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, тож смачне.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Б: дієприслівниковий зворот «Знаючи основні правила користування грошима» вказує на дію підмета «втрати», хоча за змістом речення це неправильно.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Це завдання скеровано на перевірку вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку А. У цьому реченні відокремлено комами прикладку, уведену словом «або (тобто)»: «метод оповідок, або вигадування легенд, часто…».

Відповідь: А.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання скеровано на перевірку вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Значення поданих фразеологізмів:

• упасти в око – сподобатися;
• ужалити в серце – уразити;
• укласти в голову – пояснити;
• умочити в молоко – посивіти.

Відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно визначати частини мови.

Обов’язково потрібно зважити на те, що частиномовна належність слова часто залежить від контексту. Щодо кожного із запропонованих слів:

• всім – указує на предмет, але не називає його, тобто це займенник;
• що – служить для зв’язку частин складнопідрядного з’ясувального речення, тобто це сполучник;
• майбутньому – має значення предметності, вираженої у формах роду, числа й відмінка, відповідає на питання хто? або що?, тобто це іменник;
• навіть – частка, уживана для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується.

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Д.