ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Виконуючи це завдання, згадайте тематику й проблематику новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Володимир Сосюра. «Любіть Україну»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

У вірші «Любіть Україну» Володимир Сосюра створив ліричний образ «вишневої України». Палким закликом-заповітом завершується цей високопатріотичний вірш:

Всім серцем любіть Україну свою, –

І вічні ми будемо з нею.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить...»

Завдання перевіряє знання мотивів програмових поезій.

Поезія Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...» зображує кохання через призму кольорів природи; вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання. 

Провідний мотив – світле й радісне почуття кохання весняної ночі. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Темою новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є роль митця й призначення мистецтва в суспільстві.

В основі твору зіставлення двох протилежних світів – людського, дисгармо­нійного, утіленого в образі міста, і гармонійного, досконалого світу природи.

Сюжет у творі особливий, внутрішній. Головну сюжетну канву становить розвиток думок і почуттів ліричного героя. Провідною у творі є ідея служіння митця народові.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір.

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

Театр корифеїв – перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

Важливу роль у театрі корифеїв відіграла родина Тобілевичів, яка дала світові неперевершених драматургів, акторів, організаторів професійних театральних труп (колективів). Це відомий український драматург і актор Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий), театральні режисери й актори Панас Карпович Тобілевич (Панас Саксаганський), Микола Карпович Тобілевич (Микола Садовський), Марія Карпівна Тобілевич (Марія Садовська-Барілотті).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

Згадаймо соціально-психологічний роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Починається твір розділом «Польова царівна». У ньому автори знайомлять читача з уже дорослим Чіпкою. Він зустрічає Галю Ґудзь. Дівчина-красуня здалась парубкові «польовою царівною», вона зачарувала Чіпку з першої зустрічі й потім стала його дружиною.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Марко Вовчок. «Інститутка»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

Згадаймо повість Марка Вовчка «Інститутка». Яскравими є тут образи селян, кріпаків. Безправні, принижені, змучені працею і знущанням, вони наділені могутнім духовним здоров'ям, непереборним жаданням волі. 

Прокіп зміг визволити Устину од кріпацтва тільки тому, що не побоявся виступити проти оскаженілої панночки. Йому належать слова: «Воли в ярмі, та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану, всяку кривду терпіла і не озвалась!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі.

Григорій Квітка-Основ’яненко – основоположник української прози, автор повісті «Маруся» – першого прозового твору в історії української літератури.

У передмові до своєї повісті Григорій Квітка-Основ’яненко зазначає: «Нехай знають і наших! Бо є такі люди, що говорять та й пишуть, буцімто з наших ніхто не втне, щоб було і звичайне, і ніжне, і розумне».

Відповідь – А.