ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з різними відокремленими членами речення.

Рядок А ускладнено відокремленою прикладкою (справжні поціновувачі образотворчого мистецтва). 

Рядок Б ускладнено відокремленою обставиною (переглянувши другий розділ книги).

Рядок В ускладнено відокремленим означенням (натхненні промовою голови оргкомітету).

Рядок Г ускладнено відокремленим додатком (крім останньої суботи місяця).

У рядку Д відокремлених членів речення немає.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Основні види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Від головної частини Часто згадую той вечір,… можна поставити питання до підрядної який? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

До підрядної частини Коли їхали автострадою,…можна поставити питання коли? Отже, тут утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним часу.

Від головної частини Із розкладу учні дізналися, … можна поставити питання про що? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

 До підрядної частини Коли хочеш поваги до себе,… можна поставити питання за якої умови? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово віднайденого відповідає на питання якого? і вказує на ознаку,одержану від дії (віднайти). Отже, це особлива форма дієслова дієприкметник.

Що – займенник, який виконує функцію сполучного слова на початку підрядної частини складного речення (можна замінити на слово який).

Донедавна відповідає на питання доколи?, як довго? та вказує на ознаку дії. Отже, це – прислівник.

Слово повнометражного відповідає на питання якого? та вказує на постійну ознаку предмета. Отже, це прикметник.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення. Цьогоріч у завданні запропоновано речення, в окремих словах яких підкреслено певні звуки.

Розглянемо рядок з такими слова: заспівала, сопілка, осьдечки.

Підкреслені букви в цих словах позначають різні звуки: у слові сопілка це [с], а в словах заспівала (далі в слові після [с′] пом’якшений губний [п’]) та осьдечки (після [с′] далі м’який знак) – [с′].

У рядку зі словами відповідаючи, забудьте, подякувати підкреслені літери теж позначають різні звуки: у слові відповідаючи це звук [д]; у словах забудьте та подякувати це звук [д′], адже далі відповідно бачимо м’який знак та букву я.

У словах квитки та касі вимовляємо звук [к], а в слові вокзалу це звук [ґ], адже глухий звук [к] перед дзвінким вимовляємо як [ґ].

У словах можливості, живокосту, безмежні всі підкреслені літери позначають звук [ж]

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок. У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Учасникам ЗНО рекомендовано перелік слів з наголосами.

Слова, у яких потрібно перевірити правильність наголосу, утворюють речення.

У запропонованому реченні неправильно підкреслено літери на позначення наголошених голосних у таких словах: листопада, випадок, центнер, виразний (правильні наголоси такі: листопада, випадок, центнер, виразний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначають спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення є у словах цілісність, проїзний, жалісний, свиснути, блиснути, тижневик, капусняк, ненависний, вісник.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах (баластний, контрастний, форпостний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості (преславний). Окремі слова з таким префіксом потрібно запам’ятати (превелебний).

У словах прірва, прізвище, прізвисько пишемо префікс прі-.

Префікс при- вживаємо на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його потрібно вживати в словах прибуток, приварений, присвоєння, прибічник, прилеглий, прихований, пригріти, прибій, привабливий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Подвоєні літери треба писати в таких словах:

Звання, громаддя, забуття, зілля. Це іменники середнього роду ІІ відміни, що мають закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Велич (величчю) – це іменник жіночого роду ІІІ відміни. Подовження відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними. Саме тому в словах жовчю, заздрістю не потрібно писати подвоєні приголосні.

Суддею – орудний відмінок від іменника чоловічого роду І відміни суддя.

Іменник старанність утворено від прикметника старанний, тому потрібно писати подвоєні літери.

Нездоланний– прикметник, наголос падає на суфікс, слово має значення перебільшення. У таких прикметниках потрібно писати подвоєні приголосні.

Спотворений – дієприкметник. У цій особливій формі дієслова ніколи не пишемо подвоєних літер.

Немає подвоєних літер і в слові довгожданий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок  розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак пишемо в слові гагаузький у прикметниковому суфіксі -зьк-.

М’який знак не пишемо перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-, крім л. Саме тому в слові байкальський його потрібно писати.

М’який знак не потрібно писати у слові тиснява, адже м’який приголосний [н′] передає свою м’якість і приголосному [c′].

Також м’який знак не потрібно писати у словах промінчик, задзеленчати, адже перед шиплячими його не вживають, крім винятків.

Зазвичай не пишемо м’який знак перед губними, але в слова різьбяр та гетьманщина його потрібно писати. Правопис цих слів необхідно запам’ятати.

Потрібно написати м’який знак у слові лосьйон, адже це слово іншомовне.

З м’яким знаком потрібно писати слово дівчиноньці (бо м’який знак є в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – дівчинонька). Також пишемо м’який знак у дієсловах наказового способу (посидь, піднось – тому посидьмо, підносься).

Відповідь – В.