ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Виконувати таке завдання буде набагато легше, якщо ви доповните фрагменти складнопідрядних речень уявними частинами (головними чи залежними).

До підрядної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання з якою метою?, навіщо? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання що? Отже, тут утворимо складнопідрядне речення з підрядними з’ясувальним.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання за якої умови? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.

А від запропонованої частини в рядку 4 можна поставити питання яку? Отже, це підрядне означальне речення.

Відповідь: БВГА.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Як грім з ясного неба – раптово, неочікувано.

Як свої п’ять пальців – детально, глибоко.

Як білка в колесі – постійно, не зупиняючись.

Як гриби після дощу – з’являтися дуже швидко.

Як дві краплі води – однакові, дуже схожі.

А тепер використаймо ці фразеологізми відповідно до їхнього значення.

Відповідь: БДАВ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

У 1 варіанті утворимо складносурядне речення Хмари вкрили весь небосхил – і рясна злива не забарилася. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Якщо до цього ж фрагмента додати варіант та й зависли над принишклим містом, то утворимо просте речення, ускладнене однорідними членами речення (присудками).

Якщо до фрагмента речення Хмари вкрили весь небосхил приєднати варіант навіть клаптика світлого не залишилося, то утворимо складне безсполучникове речення. Це речення матиме дві частини, поєднані лише інтонацією та змістом.

Якщо додати варіант дарма що недавно вигрівало сонце, утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Відповідь: ГБДВ.

ТЕМА: Морфологія. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати чоловічі та жіночі імена по батькові.

Чоловічі імена по батькові утворюють додаванням до основи імені суфікса -ович, а жіночі -івн(а). Наприклад: Тарас – Тарасович, Юрій – Юрійович, Олег – Олегівна, Андрій – Андріївна.

Під час творення по батькові від імені Віталій цю схему порушено: Віталієвич, а потрібно – Віталійович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в реченнях різного типу.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (1) – це кома між сурядними частинами складного речення.

Коми (3, 4, 5) – це коми, що позначають підрядні частини складного речення.

А от коми (2) ставити не потрібно, адже означення стрілчастих і блискучих не є однорідними.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник. Синонімія сполучників.

Сполучники бо, адже, оскільки, тому що вживають на позначення причини певної дії.

Отже, вони є синонімічними.

А сполучник тобто традиційно використовують тоді, коли потрібно щось пояснити, уточнити, дати іншу назву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком.

У рядку Читаючи «Зачаровану Десну» О. Довженка, ви збагачуєте своє мовлення дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються одного діяча.

Отже, це граматично правильно побудоване речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі.

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака.

У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

Буква ї завжди передає два звуки.

Отже, у словах ескадрилья, пасьянс, київський, пояснення (перша Я), жульєн, неприязнь, ячмінь букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків завжди менше.

Африкати ДЖ та ДЗ також передають один звук (дзвін, джерельце).

Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (щупальце ).

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (пояснення).

У слові шістсот першу літеру Т пишемо, але звук не вимовляємо.

А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у слові дзвін на один звук менше, у словах ескадрилья та вишня однакова кількість букв і звуків.

У рядку Б у словах любов ,пасьянс та щупальце однакова кількість букв і звуків.

У рядку В у словах київський та пояснення однакова кількість букв і звуків, а у слові шістсот на один звук менше.

У рядку Г у словах жульєн та неприязнь однакова кількість букв і звуків, а в слові різьбяр на один звук менше.

У рядку Д однакова кількість звуків і букв у словах ячмінь, лінуватися, а в слові джерельце на два звуки менше.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Розділові знаки в простому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кому перед ЯК не ставимо в таких випадках:

• при фразеологічних зворотах (як з відра – сильно, дуже) та перед фразеологізованими виразами типу як сьогодні;
• якщо це прикладка, що має значення «у ролі кого чи чого» (звук як одиниця мовлення);
• у конструкціях не більше як, не раніше як, не довше ніж, як слід, як треба (не більш як на годину).

Кому перед ЯК ставимо, якщо це порівняльний зворот (роса посипалась, як дощ, тобто вона опадала так, як падає дощ).

Відповідь – Д.