ТЕМА: Синтаксис. Прості та складні речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Просте речення – це речення, у якому наявна одна граматична основа (або її частина).

Складне речення – це речення, у якому є дві або більше граматичних основ, що об’єднані в одне ціле за змістом та інтонацією.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Друге речення має дві граматичні основи – сонце пригрівало, сушило і що пробивалася.

Третє речення теж має дві граматичні основи – полотнища рвалися та дерева тяглися.

Четверте речення теж має дві граматичні основи – небо нависало і воно розгорталося, підіймалося, опадало.

Отже, ці речення є складними.

П’яте речення – має лише одну граматичну основу – літак розвертався. Це просте речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Число іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки та число іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Форму однини має в тексті іменник смуги, адже відповідно до тексту означає позначає один предмет (злітна смуга).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних прикметників.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати складні прикметники.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Прикметник яскраво-ядучими потрібно писати через дефіс, оскільки він означає відтінок кольору.

Слово ядучий, ужите стосовно кольору, має значення «колір, що сильно й неприємно діє на зір».

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

У слові бетонні подвоєння відбувається на межі різних частин слова (кореня та суфікса).

Розбавлені, обплетені, запалені – це дієприкметники. У цій особливій формі дієслова подвоєння ніколи не відбувається.

Відповідь – Б.

ТЕМА:Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення, а також уміння добирати до них синоніми.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо значення запропонованих фразеологізмів:

Без продиху – постійно, без перерви.

Не за горами – скоро, на невеликій відстані від чогось.

Не з того кінця – недоречний початок, неправильно.

Без кінця-краю – дуже багато, значна кількість.

Отже, слово безмежно в четвертому реченні можна замінити фразеологізмом без кінця-краю.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання, а також ваше розуміння змісту тексту.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Оскільки в попередній частині тексту йдеться про територію аеродрому, про події, що там відбуваються, доречним за змістом на місці пропуску буде слово «літак».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Марічка Гутенюк і Палагна діють у повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»;

Кирило Тур і Яким Сомко – у романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада»;

Мина Мазайло й Уля Розсоха – у драмі Миколи Куліша «Мина Мазайло»;

Горпина Терпилиха й возний – у драмі Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Відповідь: 1–Б 2–А 3–Г 4–В.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.

Цитату «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь тяжкий підіймать…» узято з твору Лесі Українки «Contra spem spero!».

«Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути!..» - це уривок з поеми «Слово про похід Ігорів».

Рядки «Народився бог на санях / В лемківськім містечку Дуклі…» є у вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво».

Цитату «І поверни у дні забуті, / Росою згадок окропи, / Віддай усеблагій покуті / І тихо вимов: лихо, спи!..» узято з поезії Василя Стуса «О земле втрачена, явися!..».

Відповідь: 1–Б 2–А 3–Д 4–В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Степан Радченко – головний герой роману Валер’яна Підмогильного «Місто»;

Михайло Федорчук – персонаж повісті Ольги Кобилянської «Земля»;

Сашко Діденко діє в новелі Олеся Гончара «За мить щастя»;

Іван Іскра – герой роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Відповідь: 1–Г 2–Д 3–Б 4–А.