ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Подвійне коло»

Завдання перевіряє знання історичної основи художнього твору.

Тема громадянської війни постає в новелі Юрія Яновського «Подвійне коло» по-справжньому героїчною й романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких револю­ція розкидала по різні ідеологічні фронти.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)» починається з опису матері, яку оповідач порівнює з образом Діви Марії: «Воістину моя мати – втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мама – наївність, тиха жура і добрість безмежна (Це я добре пам’ятаю). І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Україна в огні»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

«Сліди битви сценариста з письменником» видно у творі Олександра Довженка «Україна в огні».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

Мотив «завоювання» міста вихідцем із села є центральним в урбаністичному романі Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» складена з кількох частин, де на початку й у кінці використано прийом обрамлення. «Останній лист від тата» є своєрідною новелою в новелі. Оповідь ведеться від І особи – сина-студента.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій, уміння визначати символічні образи в них.

Згадаймо вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво», у якому відтворено мотиви двох релігійних основ: сюжет християнської містерії, тон­ко помережаний язичницькими елементами, розгортається в українському середовищі. Волхви уподібнювалися до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий». Язич­ницький місячний знак – «золотий горіх» – опинився в долоні Матері Бо­жої, утаємниченої в долю її небуденного Сина.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки «Поезія – це завжди неповторність, / якийсь безсмертний дотик до душі» узяті з поезії Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать…».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Арфами, арфами…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати ліричний твір та його символічні образи.

Поезія Павла Тичини «Арфами, арфами…» перегукується з віршем Миколи Вороного «Блакитна Панна».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є антитеза – протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом: хмари осінні / весна золота.

Згадаймо:

• порівнянням називається словесний вираз, у якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві;
• тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова;
• анафора – це повторення однакових звуків, складів, слів або словосполучень на початку віршованих рядків чи строф;
• епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі: повторення однакових виразів, слів або звукових сполучень у кінці віршових рядків чи строф.

Відповідь: А.