ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

Мотив «завоювання» міста вихідцем із села є центральним в урбаністичному романі Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» складена з кількох частин, де на початку й у кінці використано прийом обрамлення. «Останній лист від тата» є своєрідною новелою в новелі. Оповідь ведеться від І особи – сина-студента.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій, уміння визначати символічні образи в них.

Згадаймо вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво», у якому відтворено мотиви двох релігійних основ: сюжет християнської містерії, тон­ко помережаний язичницькими елементами, розгортається в українському середовищі. Волхви уподібнювалися до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий». Язич­ницький місячний знак – «золотий горіх» – опинився в долоні Матері Бо­жої, утаємниченої в долю її небуденного Сина.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки «Поезія – це завжди неповторність, / якийсь безсмертний дотик до душі» узяті з поезії Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать…».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Арфами, арфами…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати ліричний твір та його символічні образи.

Поезія Павла Тичини «Арфами, арфами…» перегукується з віршем Миколи Вороного «Блакитна Панна».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є антитеза – протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом: хмари осінні / весна золота.

Згадаймо:

• порівнянням називається словесний вираз, у якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві;
• тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова;
• анафора – це повторення однакових звуків, складів, слів або словосполучень на початку віршованих рядків чи строф;
• епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі: повторення однакових виразів, слів або звукових сполучень у кінці віршових рядків чи строф.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – Чіпку Варениченка.

Він складно поєднує в собі два начала: козацьке, волелюбне, непримиренне до неволі, і селянське, хліборобське, пасивне.

На думку літературознавця Олега Ільницького, роздвоєність особистості Чіпки зумовлюється його походженням: «козак у ньому починається від батька; материн характер пояснює його прив'язаність до Галі і до землі».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Марко Вовчок. «Максим Гримач»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

В уривку «Мав дві дочки. Одна – Катрею звали – вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королівна; друга – Тетяна, так собі підліток, невеличечка» йдеться про головного героя оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури, автором якого є Пантелеймон Куліш.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни.

У Ніжині в 1663 році відбулася чорна рада, під час якої Івана Брюховецького обрали гетьманом.

Відповідь: В.