ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні «Журналісти BBC підготували велику статтю про двох блогерів – дезінформатора та правдошукача» до виділеного фрагмента ставимо запитання яких?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення «Зрештою настає час, коли маніпулятор повністю присвячує себе цьому й живе, уводячи в оману легковірних читачів», від головної частини якого до залежної ставимо запитання який?

У реченні «Один регулярно продукує численні фейки заради власного збагачення» до виділеного фрагмента ставимо запитання з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети «Дописувач з нечистим сумлінням використовує це, щоб змінити громадську думку щодо певного явища чи події», від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?

У реченні «Інший, навпаки, щодня розвінчує маніпулятивну й неправдиву інформацію» до виділеного фрагмента ставимо запитання коли?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу «І саме тоді, коли люди заходять на його сторінки, переглядають скандальні (а насправді брехливі) новини, він заробляє гроші завдяки рекламному сервісу Гугл», від головної частини якого до залежної ставимо запитання коли?

У реченні «Автори статті закликають не поширювати новини, попередньо не переконавшись у достовірності повідомлення» до виділеного фрагмента ставимо запитання що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення «Зазвичай маніпулятор робить короткі записи в соцмережах, потім відслідковує, скільки читачів уподобає та поширить його дезінформацію», від головної частини якого до залежної ставимо запитання що?

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Простим, ускладненим відокремленою прикладкою, є речення «Найцікавіше й найзагадковіше – зв’язок двох складних психічних явищ – мови та мислення».

Складнопідрядним з’ясувальним є речення «Науковці й досі сперечаються, що з-поміж них є первинним», оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання про що?.

Речення «Уважають, що від народження дитини мислення працює на формування мови, а приблизно з трьох років мова стає потужним двигуном розвитку мислення» є складним із сурядним і підрядним зв’язком.

Складним безсполучниковим є речення «Трирічний малюк не вміє скласти пірамідки чи пазла хоча б із трьох частин – це тривожний знак можливих проблем із мовленням у майбутньому», частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук позначають букви, виділені в окремих словах у рядку А.

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• У рядку Б у словах хліб, людські виділені букви позначають звук [л'], а у слові символи – [л].

• У рядку В у словах слова, пристають виділені букви позначають звук [с], а у слові стіни – звук [с'], оскільки тут відбувається уподібнення за м’якістю (приголосні [д, т, з, с, ц, л, н, дз] перед наступними м’якими приголосними вимовляємо м’яко).
• У рядку Г у словах кожний, паска виділені букви позначають звук [к], а у слові Великдень – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [д] одзвінчує попередній глухий [к] і він вимовляється як [ґ]).

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів з нормативним наголосом.

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених голосних у всіх словах, позначених цифрами, у варіанті В. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: руслО, посерЕдині, рівнИни, кіломЕтрів.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

М’який знак НЕ треба писати в усіх словах у варіанті Б: повірте (м’який знак не пишемо після р у кінці складу), майбутнє, гордістю (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс с- пишемо перед глухими приголосними к, п, т, ф, х (словесна формула кафе «Птах»). Отже, префікс с- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка, ОКРІМ варіанта Б: струшувати, справді, але зчорнілий.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Прикметники із суфіксом -цьк- можна утворити від усіх іменників у рядку А.

Зверніть увагу, що при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий);
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий);
• х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї після губних приголосних (б, п, в, м, ф): дев’ятеро ластів’яток, слов’янське плем’я.

Не пишемо апостроф після літери р, що позначає м'який приголосний на початку слова чи в середині складу: рятівна, а також перед йо: серйозна.

У словах іншомовного походження апостроф не пишемо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: дебютантка; у слові ін’єкція апостроф пишемо (виняток).

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати у словах оббризкати, відділ (при збігові двох однакових приголосних на межі префікса й кореня), прагнення (це іменник середнього роду ІІ відміни, який має закінчення -а (я), подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками).

В інших варіантах є слова, які треба писати без подвоєнь: заснований (дієприкметник), безглуздя (основа слова закінчується двома різними приголосними), шалений (у суфіксах -ен(ий), -ан(ий) буква н не подвоюється).

Відповідь: В.