ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова

Це завдання перевіряє ваше вміння замінювати пряму мову непрямою.

Зверніть увагу, що при заміні прямої мови на непряму слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні В одній зі статей Юрій Макаров написав: «Я не ідеалізую моїх співвітчизників, але не можу ними не пишатися» правильно передано непрямою мовою в рядку Д: В одній зі статей Юрій Макаров написав, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може ними не пишатися.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Г.

У цьому реченні двокрапку треба поставити після узагальнюваного слова перед однорідними членами речення.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

В українській мові активні дієприкметники теперішнього часу (із закінченнями -ачий, -ячий, -учий, -ючий) варто замінювати: бажаючий – охочий, слідуючий – наступний. Слово бувший є калькою, стилістично правильний варіант: колишній. 

Скалькований іменник справка теж потрібно замінити на стилістично кращий варіант: довідка.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова

Це завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Українським відповідником до іншомовного слова диференціація є розчленування.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Згадаймо, що іменники пальто, вино, ситро відмінюються за традицією і належать до середнього роду: пальт.

Чоловічі прізвища на -о і на приголосний відмінюються: Тараса Демиденка.

Числівник півтора поєднується з іменником чоловічого або середнього роду, а числівник півтори – з іменником жіночого роду. Треба пам’ятати, що після числівників півтора й півтори в називному, родовому та знахідному відмінках іменник виступає у формі Р. в. однини: півтора місяця.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати числівники і відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Зауважмо, що в складних числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюється тільки друга частина; у числівниках від двохсот до дев’ятисот змінюються обидві частини; слово гривня (грошова одиниця України) відмінюється як іменник першої відміни м’якої групи: гривень.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати ступені порівняння прикметників і прислівників, а також відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Проста форма вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників утворюється за допомогою додавання суфіксів -ш та -іш: цікавий – цікавіший. Але будьте уважні, тому що деякі прикметники і прислівники можуть втрачати суфікси -к, -ек, -ок: легко – легше.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня порівняння префікса най-: сильніший – найсильніший. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Згадаймо, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): Андрію.

Згадаймо, що незмінювані іменники іншомовного походження, що називають неістоти, належать до середнього роду, але кольрабі – іменник жіночого роду (кольрабі – різновид капусти, капуста – жіночого роду), тому тушкована кольрабі.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У запропонованому реченні спостерігаємо ненормативне вживання прийменника по, його варто замінити на за: за місцем; іменник ІІ відміни чоловічого роду лікар належить до м’якої групи, тому має закінчення -я в родовому відмінку однини;  прикметники лЮбий, лЮба вживаємо на позначення коханої людини, а зі значенням «однаково (байдуже) який; всякий» треба вживати не слово любИй, а слово будь-який.

Відповідь: Г.