ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: жалюзІ, чіткИй, перЕпис, дЕякий.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема літературних напрямів (стилів, течій).

За жанром твір Михайла Коцюбинського «Intermezzo» – це лірична імпресіоністична новела, увага тут зосереджується не на подіях, а на переживаннях ліричного героя, на зміні його настрою.

Реалізм помітно відчутний у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

«Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка – це перша сентиментальна повість нової української літератури.

Поема Тараса Шевченка «Гайдамаки» має виразне романтичне спрямування.

Відповідь: 1–Б 2–Д 3–Г 4–А.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Гриць Бобренко й Галя Вишняк діють у романі у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»;

Антоніо Пальма й Христя Хуторна – у кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні»;

Григорій Многогрішний і Наталка Сірко – у романі Івана Багряного «Тигролови»;

Мокій Мазайло й Уля Розсоха – у драмі Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Відповідь: 1–Д 2–В 3–Г4–Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.

Цитату, подану в рядку А, узято з твору Максима Рильського «Молюсь і вірю».

Поезії Андрія Малишка «Пісня про рушник» належить цитата в рядку Д.

Рядок Б демонструє цитату з вірша Василя Симоненка «Лебеді материнства».

У вірші Павла Тичини «Арфами, арфами…» є уривок, поданий у рядку Г.

Відповідь: 1–Г 2–Д 3–Б 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати тематику художніх творів.

Тему роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» подано в рядку В. У творі зображено на широкому суспільному тлі життєпис злочинця Чіпки від його народження до ув’язнення на каторгу.

Згадайте пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови». Тема цього твору – зображення трагічної долі людини-особистості в тоталітарному суспільстві.

У повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся» йдеться про кохання сільської дівчини Марусі до міського хлопця Василя.

Трагедію братовбивства в селянській родині Федорчуків розкрила Ольга Кобилянська в повісті «Земля».

Відповідь: 1–В 2–Д 3–Г 4–А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література ХХ ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір та його символічні образи.

Образи «версальців» та «інсургентів» постійно фігурують у думках героя новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

У творі переважає неоромантична атмосфера. Персонажі діють в екстремальних обставинах, коли полки версальців безперервно атакують загони інсурген­тів, що обороняють місто.

Символи: інсургент – повстанець, борець за незалежність і справедливість, у Миколи Хвильового – солдат революції; версальці – у новелі в значенні контрреволюціонери, за аналогією до зосереджених у Версалі контрреволюційних військ для боротьби проти Паризької комуни 1871 року.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Олесь Гончар. «За мить щастя»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

Згадаймо твір Олеся Гончара «За мить щастя», темою якого є кохання радянського бійця й мадярки.

Саме про Сашка Діденка і його мрії про Лорі йдеться в рядках «Із звичайного став незвичайним, став щедрим, багатим, багатшим за царів, королів!.. Наче напоєний чарами, тільки й жив він тепер своїми золотими видіннями, отими снопами, її красою, тільки й ждав, коли вийде з гауптвахти та знов гайне до своєї циганочки».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Згадайте події кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Оповідач у творі – сам письменник, який виступає у двох образах: як автор і як герой кіноповісті – маленький Сашко.

У преамбулі до кіноповісті О. Довженко причину її написання пояснює спогадами, викликаними «довгою розлукою із землею батьків» і бажанням «усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел».

«Чомусь я часто, коли не щодня згадую про Сосницю і про вас усіх, особливо про батька і про Вас, моя рідна старенька мамо. Очевидно тому, що й сам уже сивий.., почав визирати в холодне чуже вікно – а чи не пливуть до мене в гості молоді літа деснянською водою на дубах», – писав про задум свого твору Олександр Довженко.

Відповідь: А.