ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних. Проаналізуймо запропоновані варіанти.

У рядках А і В правильно узгоджено числівники з іменниками. Числівники два (обидва), три, чотири узгоджуються з іменником у називному відмінку множини: два студенти. Числівник сім в О. в. має дві форми: сьома й сімома.

Дієслово віддати в 2 особі однини майбутнього часу має форму віддаси.

Зверніть увагу, що неправильно утворювати найвищий ступінь прикметника, уживаючи слова «самий, сама, саме, самі» замість префікса най-: самий головний.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Зверніть увагу на слово «назад» у рядку Г.

Після слів із кількісним значенням потрібно вживати тому: приїхав вісім років тому.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо подані в завданні слова.

Кілочок – зменшене від кілок: груба палиця (іноді – жердина), загострена з одного кінця; паля, гострокіл. Отже, це і є спільнокореневе слово до слова «колоти».

Довкілля – навколишнє середовище стосовно особи чи групи осіб, які в ньому перебувають.

Колосальний – надзвичайно великий, величезний.

Заколоситися – почати колоситися, викидати колос.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак пишемо після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: паморозь, людьми.

М’який знак пишемо також у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-. Отже, потрібно писати волоський.

М’який знак пишемо в другій особі однини та множини наказового способу: погляньте, перелазьте.

М’який знак пишемо в буквосполученні ньц, якщо в Н. в. ньк: пісеньці, бо пісенька; бруньці, бо брунька.

М’який знак пишемо у слові різьбяр і похідних: різьблення.

М’який знак не пишемо в буквосполученні нц, якщо в Н. в. нк: стежинці, бо стежинка.

М’який знак не пишемо після р у кінці складу: гіркий, після н перед суфіксом -ськ-: уманський.

М’який знак не пишемо між подовженими м’якими приголосними: ллється.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: однАковий, добовИй, щовеснИ, сантимЕтр.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. Микола Куліш. Григір Тютюнник. Василь Стус

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання про письменників і знайдіть у них так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з письменників ідеться в тому чи тому висловлюванні.

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка В стосується саме його.

У висловлюванні, поданому в рядку Г, йдеться про Григора Тютюнника – талановитого українського новеліста. Пригадайте його новелу «Три зозулі з поклоном», у якій автор майстерно розкриває високий духовний світ простих сільських людей.

Про творчість Василя Стуса йдеться в рядку А, інтимна лірика поета здебільшого писана у в’язниці. Іван Драч зауважив: «Серед його тюремних творів для мене найдорожчі його інтимні поезії, його відчайдушне вміння знаходити для душі місце всюди…».

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку Б стосується Остапа Вишні, є опис особливостей індивідуального стилю письменника та згадка про його автобіографію. Твір «Моя автобіографія» – це не лише життєпис, а й аналіз усього пережитого письменником.

Відповідь: ВДАБ.

ТЕМА: Література кінця XVIII — початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада». Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня». Микола Куліш. «Мина Мазайло». Олександр Довженко. «Україна в огні»

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Петро Шраменко і Леся Черевань діють у романі «Чорна рада», Мавка й дядько Лев – персонажі драми-феєрії «Лісова пісня», Антоніо Пальма й Христя Хуторна діють у кіноповісті «Україна в огні», Мокій Мазайло і Уля Розсоха – герої комедії «Мина Мазайло».

Відповідь: ВАГБ.

ТЕМА: Усна народна творчість. Балада «Бондарівна». Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати, з якого твору взятий персонаж, а потім установити жанри цих творів. Бондарівна – героїня однойменної балади, Максим Ґудзь – персонаж роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Іван Дідух – головний герой новели «Камінний хрест», Мелашка Балаш – героїня повісті «Кайдашева сім’я», Датан – персонаж поеми «Мойсей».

Відповідь: БГДА.

ТЕМА: Література кінця XVIIІ – початку XX ст. Тарас Шевченко. Іван Франко. Література XX ст. Леся Українка. Василь Стус

Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів.

Леся Українка є автором творів «Contra spem spero!» і «Лісова пісня», Тарас Шевченко написав «Мені однаково» і «Заповіт», автором поезій «Як добре те, що смерті не боюсь я» і «О земле втрачена, явися!» є Василь Стус, перу Івана Франка належать такі твори, як «Гімн» і «Чого являєшся мені у сні».

Відповідь:  ГДВА.