Українська мова і література. Всі запитання починаючи з 3245
3246324732483249325032513252325332543255  ▶  
Завдання 3246 з 3425

Новела «Зав’язь» (уривок)

У степу ще дужче розжеврілось, і на грядках, у кого вже зорано, червоно виблискують скиби, а в борознах, як сніг у проваллі, біліє опалий цвіт. Листя в садках ще тільки проклюнулося, тому в гіллі рясно миготять дрібні, мов роса, прозеленкуваті крапельки: то зав'язь.

– От якби мені отаке намисто, каже Соня, зроду б не знімала…
– Купимо, обіцяю впевнено. Ось як тільки вивчусь на шофера, так і купимо.
– А я тобі сорочки вишиватиму. Гарні-прегарні…

Розходимося десь уже далеко за північ, ледве переступаючи зомлілими ногами і несучи на губах солодку пекучу спрагу. На порозі я ще трохи пристоюю, наслухаючи, як Соня клацає засовом і тихо, мабуть, щоб не розбудити маму, причиняє двері. Коли це чую в садку у нас: шориг-шориг... Із-за сажа вивертаються дід, у куфайці й з вилами. А над деревами синіє, клубочиться дим. 

– Ану, лишень, парубче, помагай скурювати садок, бо пропаде к лихій годині уся зав'язь.

Я прожогом кидаюся в садок, нагрібаю п'ятірнями сякого такого труску і розкладаю вогонь аж на межі, щоб тягло дим і на Сонин садок. 

– Та не там, ближче до сажа розкладай! сердито гукають дід.
– Нічого, одказую так, як вони мене вчили, буде в людей буде і в нас... 

А сам собі думаю: за чим би його сьогодні забігти до сусідів, бо до вечора, либонь, не дотерплю, не доживу… 

Григір Тютюнник

Наскрізною деталлю в уривку є

Анамисто
Бсорочка
Всадок
Гзав’язь
Двогонь

Позначте відповіді:
АБВГД
Перевірити Наступне Читати пояснення
Коментарі доступні лише для зареєстрованих користувачів. Дивитись умови перегляду пояснень >>>.
Вид завдання: Завдання з вибором однієї правильної відповіді
Знайшли помилку? Пишіть на

ПРЕМІУМ ДОСТУП