Українська мова і література. Всі запитання починаючи з 3260
3261326232633264326532663267326832693270  ▶  
Завдання 3261 з 3425

Цвітові яблуні (уривок)

Годинник у столовій пробив другу. Голосно, різко. Ці два дзвінки впали мені на голову, як грім із неба, як ніж гільйотини. Вони мене мало не забили.

Коли ви в горі, коли ви щохвилини сподіваєтесь якогось лиxa i душа ваша напружена, мов струна на струменті, раджу вам зупинити годинники. Якщо ви стежите за ними, вони без кінця продовжують ваші муки. Коли ж забуваєте за них, вони нагадують про себе, як цегла, що падає на голову. Вони байдуже рахують ваші терпіння й довгими стрілами-пальцями наближають хвилину катастрофи…

Я роблюсь занадто чутким, мої очі помічають те, чого раніш не бачили. Я бачу навіть себе, як я ходжу з кутка в куток поміж не потрібними мені й наче не моїми меблями; бачу своє серце, в якому немає найменшого горя. Що ж, смерть то й смерть, життя то й життя!..

Цвітуть яблуні. Сонце вже встало і золотить повітря. Так тепло, так радісно. Птахи щебечуть під блакитним небом. Я машинально зриваю цвіт яблуні і прикладаю холодну од роси квітку до лиця. Рожеві платочки од грубого дотику руки обсипаються і тихо падають додолу. Хіба не так сталося з життям моєї дитини?

A проте природа радіє.

I чого не змогла зробити картина горя, те викликала paдість природи…

Михайло Коцюбинський

Цій новелі присвячено твір

А «Тіні забутих предків»
Б«Я (Романтика)»
В«Місто»
Г«Майстер корабля»
Д«Три зозулі з поклоном»

Позначте відповіді:
АБВГД
Перевірити Наступне Читати пояснення
Коментарі доступні лише для зареєстрованих користувачів. Дивитись умови перегляду пояснень >>>.
Вид завдання: Завдання з вибором однієї правильної відповіді
Знайшли помилку? Пишіть на

ПРЕМІУМ ДОСТУП