ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Проаналізуймо запропоновані числівники.

У числівниках від двохсот до дев’ятисот змінюються обидві частини: перша, як простий числівник (від 2 до 9), а друга – однакова для всіх цих числівників. У місцевому відмінку числівник триста матиме відмінкову форму в (на) трьохстах.

Решта числівників мають правильні відмінкові форми.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати рід іменників,

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки у визначенні роду. В українській мові іменники дріб, ступінь, біль та нежить – чоловічого роду.

Слово путь – жіночого роду.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Написання та відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати чоловічі та жіночі імена по батькові.

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфікса -ович, а жіночі – за допомогою суфікса -івн(а). Від імен на -й жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфікса -ївн(а).

Юрій – Юріївна

Ігор – Ігорівна

Андрій – Андріївна

Валерій – Валеріївна

Марко – Марківна

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема займенники.

Із заперечними займенниками ні пишемо разом: ніякий, ніскільки, нічий.

Частки ані-, аби-, де- потрібно писати із займенниками разом: дехто, декотрий,абищо, абихто, деякий.

Частки казна-, хтозна-, буд-, -небудь потрібно писати із займенниками через дефіс: скільки-небудь, будь-який, будь-що, хто-небудь, будь-чий, будь-хто, хтозна-що.

Частку хтозна- потрібно писати разом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначаємо спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-,  -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають.

Отже, спрощення відбуватиметься в словах пристрасний, щасливий, об’їзний,захисник, корисно, обласний, водоочисний, свиснути, персні,корисливий, злісний, особистісний, перехресний, капосний, доблесний, тижневик.

Є винятки, де спрощення не відбувається: шістнадцять.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: студентський, агентство, контрастний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак треба писати після приголосних д, т, з, с, ц, л, н (багрянець). Між двома м’якими приголосними м’який знак не пишемо. М’якими приголосні стають тоді, коли після них стоять я, ю, є, і або ь. Вони пом’якшують і попередні приголосні. Отже, таке пом’якшення відбувається у словах чіткість, радістю, ланцюг.

М’який знак після р пишемо, якщо далі о: трьох, чотирьох, але харків’янин (у кінці складу).

М’який знак у прикінцевих буквосполученнях похідних слів (іменниках та присвійних прикметниках) зберігається, якщо він був у прикінцевих буквосполученнях у називному відмінку однини: ненька – неньчин, скриньці – скринька, але хустинка – хустинці, русалка – русалчин, тітка – тітчин.

Не пишемо м’який знак після і перед шиплячими (вагаєшся, ослінчик, спитаєш).

Не пишемо також м’який знак усередині числівників (п’ятдесят).

Не пишемо м'який знак і перед губними, але різьбяр – виняток.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичне значення слів.

Проаналізуймо запропоновані пари слів.

Профі – професіонал, спеціаліст високого рівня.

Профан – некомпетентна людина, невіглас, неук.

Екскурс – відхилення від основної теми викладу для висвітлення, пояснення побічних питань.

Екскурсія – колективне відвідування визначних місць з освітньою, науковою чи іншою метою.

Компанія – підприємницьке об’єднання чи група осіб, які об’єднанні спільною справою або спільністю поглядів.

Кампанія – робота, організована в певний період для виконання чогось.

Абонент – особа чи установа, яка користується абонементом.

Абонемент – форма обслуговування клієнтів протягом певного часу, документ, що посвідчує таке право; відділ бібліотеки, де можна взяти літературу додому.

Слова століття та сторіччя мають однакове лексичне значення. Отже, обидва ці слова можливі за змістом у запропонованому реченні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі.

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки.

У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Отже, у словах прощаЄ, обов’Язковість, Ящик, Їдальня букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Арфрикати ДЖ та ДЗ також передають один звук (пробуДЖення).

Буква Щ завжди передає два звуки – [шч] (віЩунка, проЩає, яЩик, тріЩить).

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (творіННя, беЗЗоряний, пробуджеННя).

А тепер застосуймо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у слові творіННя на один звук менше.

У рядку Б у слові віЩунка на один звук більше, а у слові беззоряний – на один звук менше.

У рядку В у слові проЩаЄ на два звуки більше.

У рядку Г у слові пробуДЖеННя на два звуки менше, а у слові яЩик – на один звук більше.

А в рядку Д – однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: господиня, кузня ЇдалЬня.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення, відокремлена прикладка

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості речення з різноманітними відокремленими членами та складні речення, правильно розставляти розділові знаки.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У другому реченні кома стоїть на межі частин складного речення. У третьому реченні кома відокремлює дві однорідні обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, що поєднані сполучником і. У четвертому реченні комами виділено вставне слово.

У п’ятому реченні є поширена прикладка перші провидці весни. Перед нею необхідно поставити тире, адже вона стоїть після означуваного слова в безпосередньому кінці речення (головної частини складного речення): Це підсніжники – перші провидці весни, що не побоялися холоду.

Відповідь – Г.