Прочитайте поезію Івана Франка та виконайте завдання

Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що щось плаче і хлипає важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна.
Не дивися в той бік, моя пташко!

Се не та сирота, що без мами блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Се розпука моя, невтишима тоска,
Се любов моя плаче так гірко.

Автору твору також належать слова

Прочитайте поезію Василя Стуса та виконайте завдання до неї.

Терпи, терпи – терпець тебе шліфує,
сталить твій дух – тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб’є з власної тропи.
На ній і стій, і стій – допоки скону,
допоки світу й сонця – стій і стій.
Хай шлях – до раю, пекла чи полону –
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях – той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік.

Автору твору також належать слова

Прочитайте поезію Василя Стуса та виконайте завдання до неї.

Терпи, терпи – терпець тебе шліфує,
сталить твій дух – тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб’є з власної тропи.
На ній і стій, і стій – допоки скону,
допоки світу й сонця – стій і стій.
Хай шлях – до раю, пекла чи полону –
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях – той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік.

Ідею твору найкраще передано рядками

Прочитайте поезію Василя Стуса та виконайте завдання до неї.

Терпи, терпи – терпець тебе шліфує,
сталить твій дух – тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб’є з власної тропи.
На ній і стій, і стій – допоки скону,
допоки світу й сонця – стій і стій.
Хай шлях – до раю, пекла чи полону –
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях – той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік.

Автор твору належить до

Прочитайте поезію та виконайте завдання.

Коли б я знав, що розлучусь з тобою, 

О краю мій, о земленько свята, 

Що я, отруєний журбою, 

В світах блукатиму літа;

Коли б я знав про муки люті, 

Про сміх і глум на чужині, 

Що в мене будуть руки скуті 

І в мури замкнені пісні, —

Я попрощався б хоч з тобою, 

До лона рідного припав, 

Прислухався б до шуму трав 

І зник…

Ні! Не пішов би я з ганьбою 

Шукать ганьби на чужині… 

На хрест?! Однаково мені!

Олександр Олесь

Провідним у творі є мотив

Коли б я знав, що розлучусь з тобою, 

О краю мій, о земленько свята, 

Що я, отруєний журбою, 

В світах блукатиму літа;

Коли б я знав про муки люті, 

Про сміх і глум на чужині, 

Що в мене будуть руки скуті 

І в мури замкнені пісні, —

Я попрощався б хоч з тобою, 

До лона рідного припав, 

Прислухався б до шуму трав 

І зник…

Ні! Не пішов би я з ганьбою 

Шукать ганьби на чужині… 

На хрест?! Однаково мені!

Олександр Олесь

Автор написав також твір

Коли б я знав, що розлучусь з тобою, 

О краю мій, о земленько свята, 

Що я, отруєний журбою, 

В світах блукатиму літа;

Коли б я знав про муки люті, 

Про сміх і глум на чужині, 

Що в мене будуть руки скуті 

І в мури замкнені пісні, —

Я попрощався б хоч з тобою, 

До лона рідного припав, 

Прислухався б до шуму трав 

І зник…

Ні! Не пішов би я з ганьбою 

Шукать ганьби на чужині… 

На хрест?! Однаково мені!

Олександр Олесь

У рядках «Що в мене будуть руки скуті / І в мури замкнені пісні» провідним художнім засобом є

Коли б я знав, що розлучусь з тобою, 

О краю мій, о земленько свята, 

Що я, отруєний журбою, 

В світах блукатиму літа;

Коли б я знав про муки люті, 

Про сміх і глум на чужині, 

Що в мене будуть руки скуті 

І в мури замкнені пісні, —

Я попрощався б хоч з тобою, 

До лона рідного припав, 

Прислухався б до шуму трав 

І зник…

Ні! Не пішов би я з ганьбою 

Шукать ганьби на чужині… 

На хрест?! Однаково мені!

Олександр Олесь

Вірш є тематично близьким до твору 

Коли б я знав, що розлучусь з тобою, 

О краю мій, о земленько свята, 

Що я, отруєний журбою, 

В світах блукатиму літа;

Коли б я знав про муки люті, 

Про сміх і глум на чужині, 

Що в мене будуть руки скуті 

І в мури замкнені пісні, —

Я попрощався б хоч з тобою, 

До лона рідного припав, 

Прислухався б до шуму трав 

І зник…

Ні! Не пішов би я з ганьбою 

Шукать ганьби на чужині… 

На хрест?! Однаково мені!

Олександр Олесь

Ключові образи поезії містить рядок