ТЕМА: Література ХХ ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їхні символічні образи.

Рушник у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник» – це народний символ, що уособлює і долю, і материнську любов, і синівську вдячність, і життєвий шлях тощо.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. Місце і роль митця в літературному процесі

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Остап Вишня був одним з найпопулярніших письменників у сатирико-гумористичних жанрах (памфлетах, фейлетонах, гуморесках). Саме він утвердив жанр усмішки в українській літературі.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. ЇЇ серце належало Грицеві Бобренку. Він був вродливим парубком і справним козаком, але слабовільним і безхарактерним. «Тобі дано і вірити й кохати / А що мені? Які такі куші?! / Нелегко, кажуть, жити на дві хати. / А ще нелегше – жить на дві душі», – зізнається Гриць.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір і його символічні образи.

Новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)» починається словами «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література ХХ ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» розповідає про ті особливості життя гуцулів, які для нас незвичні й не завжди зрозумілі. Адже Гуцульщина – це єдиний регіон України, де найповніше збереглися стародавні звичаї, обряди, вірування, традиції, зумовлені природно-географічними та історичними умовами.

Архітектура, ремесла, побут, одяг гуцулів – усе має відбиток давньослов’янського світогляду, світосприйняття.

Саме в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» діють міфічні істоти, як-от: щезник, мольфар, Чугайстир.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Юрій Яновський. «Шаланда в морі»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

Пригадаймо новелу Юрія Яновського «Шаланда в морі» (роман у новелах «Вершники»), темою якої є зображення надзвичайної ситуації рибалок у штормовому крижаному морі. Головний герой Мусій Половець змагається з крижаними хвилями, але на­магається врятувати не себе – артільну шаланду.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література ХХ ст. Максим Рильський. «Молюсь і вірю…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій, уміння визначати символічні образи в них.

Образ веселого світу змальовано в поезії Максима Рильського «Молюсь і вірю…».

«Кленусь тобі, веселий світе, / Кленусь тобі, моє дитя. / Що буду жити, поки жити / Мені дозволить дух життя», – таку клятву дає ліричний герой усьому світові, який відчуває ніжним і щирим, як дитя.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за портретними характеристиками.

У центрі сюжету новели Василя Стефаника «Камінний хрест» – родина Івана Дідуха. Усе життя Іван працював на своєму клаптику землі, невеличкому піщаному пагорбі. У нього він вклав усе своє здоров’я та сили. Тяжка праця зігнула Івана, наче той пагорб. Саме тому «люди прозвали його Переломаний».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

У поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» переосмислено образ Сізіфа. В античній міфології Сізіф – це корінфський цар, який був засуджений Зевсом на тяжку кару: він мусив викочувати на високу гору камінь, що, досягши вершини, щоразу скочувався вниз. Темою поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» є роль митця в суспільстві, вираження власного громадянського і мистецького кредо поетеси.

Відповідь: Д.