ТЕМА: Література ХХ ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» розповідає про ті особливості життя гуцулів, які для нас незвичні й не завжди зрозумілі. Адже Гуцульщина – це єдиний регіон України, де найповніше збереглися стародавні звичаї, обряди, вірування, традиції, зумовлені природно-географічними та історичними умовами.

Архітектура, ремесла, побут, одяг гуцулів – усе має відбиток давньослов’янського світогляду, світосприйняття.

Саме в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» діють міфічні істоти, як-от: щезник, мольфар, Чугайстир.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Юрій Яновський. «Шаланда в морі»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

Пригадаймо новелу Юрія Яновського «Шаланда в морі» (роман у новелах «Вершники»), темою якої є зображення надзвичайної ситуації рибалок у штормовому крижаному морі. Головний герой Мусій Половець змагається з крижаними хвилями, але на­магається врятувати не себе – артільну шаланду.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література ХХ ст. Максим Рильський. «Молюсь і вірю…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій, уміння визначати символічні образи в них.

Образ веселого світу змальовано в поезії Максима Рильського «Молюсь і вірю…».

«Кленусь тобі, веселий світе, / Кленусь тобі, моє дитя. / Що буду жити, поки жити / Мені дозволить дух життя», – таку клятву дає ліричний герой усьому світові, який відчуває ніжним і щирим, як дитя.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за портретними характеристиками.

У центрі сюжету новели Василя Стефаника «Камінний хрест» – родина Івана Дідуха. Усе життя Іван працював на своєму клаптику землі, невеличкому піщаному пагорбі. У нього він вклав усе своє здоров’я та сили. Тяжка праця зігнула Івана, наче той пагорб. Саме тому «люди прозвали його Переломаний».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

У поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» переосмислено образ Сізіфа. В античній міфології Сізіф – це корінфський цар, який був засуджений Зевсом на тяжку кару: він мусив викочувати на високу гору камінь, що, досягши вершини, щоразу скочувався вниз. Темою поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» є роль митця в суспільстві, вираження власного громадянського і мистецького кредо поетеси.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

У посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Тарас Шевченко докоряє землякам у тому, що ті часто забувають про свої національні здобутки, про досвід багатьох поколінь своїх предків: «Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра». 

Відповідь: А.

ТЕМА: Література ХХ ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Зустріч ліричного героя із селянином є кульмінаційним моментом твору. Саме після цієї зустрічі ліричний герой розуміє, що готовий до боротьби: «Іду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та їх прототипів.

Пригадаймо, що прототип – конкретна особа, факти життя або риси характеру якої покладені в основу образу літературного персонажа. Прототипами Кайдашів стала сім’я Мазурів із села Семигори, яка була відома на весь повіт постійними сварками, бійками й колотнечами.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Марко Вовчок. «Максим Гримач»

Виконуючи це завдання, згадайте жанр і сюжет кожного із указаних творів.

На думку літературознавців, «Максим Гримач» – не просто оповідання, а оповідання-балада. Адже в основі лежить баладний мотив розлуки дівчини з коханим, який загинув. Зображення трагізму внутрішнього світу героя, ліризм і драматичний сюжет, наявність в оповіданні діалогів, казкових елементів дають підстави назвати оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» баладним.

Відповідь: В.