ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголовами.

Серед запропонованих слів неправильно виділено букву на позначення наголошеного голосного у слові піала. Правильний наголос піала.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У загальних іншомовних назвах приголосні звичайно не подвоюють: анотація, ілюмінація, апеляція.

Подвоєння зберігається в словах-винятках: мадонна, брутто тощо. Відбувається подвоєння на межі префікса та кореня: імміграція, сюрреалізм.

У багатьох власних назвах подвоєння зберігається: Брюссель, Аполлон.

Також зберігається подвоєння в похідних від власних назв словах: Голландія – голландець.

Традиційно з подвоєнням пишемо імена Геннадій, Стелла.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Чергування та злиття приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати іменники, враховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч, ц + -ськ(ий), -ств(о)= -цьк(ий), -цтв(о)

г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о)= -зьк(ий), -зтв(о)

х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о)= -ськ(ий), -ств(о)

Приголосні т, д не змінюються.

Застосуймо правило до запропонованих слів: гірник – гірництво, парубок – парубоцтво, юнак – юнацтво тощо. 

Суфікса -цтв- не буде в таких словах: лицарство, людство, агентство.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники. 

Проаналізуймо запропоновані слова.

З дефісом потрібно писати слова кисло-солодкий (відтінок + смак), а також слова українсько-англійський, мовно-літературний, м’ясо-молочний, планово-фінансовий (зазвичай від таких слів можна утворити сурядне сполучення (український і англійський, мова й література тощо).

Також із дефісом потрібно писати прикметник військово-транспортний, адже прикметники з першою частиною військово- чи воєнно- пишемо з дефісом.

Медико-генетичний пишемо з дефісом, бо в першій частині прикметника є суфікс -ико. Більшість слів з першою частиною соціально- також потрібно писати з дефісом (соціально-економічний).

Разом пишемо слова, від яких можна утворити підрядне словосполучення, тому кисломолочний (бо кисле молоко).

Агрокультура та аудіофайл пишемо разом, бо частинки аудіо-, агро-, астро-, фото-, біо- тощо пишемо разом. А от слово конференц-зал потрібно писати з дефісом, адже перше слово дає цьому поняттю головну характеристику.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

Префікс с- пишемо перед глухими к, п, т, ф, х (стихати, спричинити, скрикнути).

У решті слів пишемо префікс з-.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми (правопис м’якого знака) й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак пишемо після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова чи складу (стабільність, погодьтесь).

М’який знак не потрібно писати у слові чотирма, адже після р його пишемо тоді, коли це м’який звук, а далі йде голосний звук о (чотирьох). Не пишемо також м’якого знака в слові вознісся, тому що частку -ся додаємо до дієслова минулого часу.

Також м’який знак не потрібно писати у слові бульйончик, адже перед шиплячими його не вживають, крім винятків (саме тому женьшень).

М’якого знака не пишемо перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк, крім того випадку, коли далі йде звук л. Саме тому в слові подільський його потрібно писати, а у слові волинський – ні.

Зазвичай не пишемо м’якого знака перед губними, але в словах тьмяність, штаньми він є. Правопис цих слів необхідно запам’ятати, адже це винятки.

Не пишемо м’якого знака у словах Наталці та Даринчин, бо його немає в називному відмінку цих слів (Наталка,  Даринка).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Велика літера у власних назвах. Апостроф. Правопис частки НЕ. Подвоєння і подовження

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

У варіанті А слово замок потрібно написати з малої літери, адже це загальна назва. Також у слові розкішшю є подовження (це іменник ІІІ відміни, орудний відмінок, позиція між двома голосними).

У варіанті Б потрібно окремо написати не дивно (це присудок), а слово пам’ятка написати з апострофом.

У варіанті В помилки у слові оборонними (подвоєння на межі кореня та суфікса) та в іншомовному слові резиденція (правопис необхідно запам’ятати). 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й суфікса.

Суфікс -инн(я) (-інн(я)) в українській мові має різне значення. Так у словах носіння, куріння, гасіння, ходіння, шарудіння, терпіння, водіння його вживають на позначення процесу, дії. 

А от у слові коріння цей суфікс має значення збірності (огудиння, бадилиння, соняшничиння тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слова змістовий та змістовний – пароніми.

Змістовий – це той, що має стосунок до змісту.

Змістовний – це «багатий змістом».

Отже, доповідь має бути змістовною.

Решта словосполучень правильні.

Відповідь – А.