Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні
ТЕМА: Морфологія. Сполучник як службова частина мови. Правопис сполучників
Сполучники, що пишуть одним словом, відрізняються від однозвучних поєднань інших частин мови, які пишуть двома словами, тим, що сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання.
Сполучник також можна замінити синонімічним сполучником, а з однозвучними поєднаннями інших частин мови цього зробити не можна. У даному випадку можлива така синонімічна заміна сполучника: якби – коли б.
Коли б (якби) знав я чари, що спиняють хмари.
Відповідь – В.
Граматичну помилку допущено в реченні
ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені обставини
Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.
Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. Ця умова виконана та є логічною в усіх реченнях, окрім речення Проходячи повз вежу, годинник пробив шосту годину. Виходить, що годинник іде повз вежу. Потрібно побудувати речення так: Коли ми проходили повз вежу, годинник пробив шосту годину.
Відповідь – Д.
Граматичну помилку допущено в рядку
ТЕМА: Морфологія. Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Завдання перевіряє ваше вміння правильно добирати форми слів і поєднувати їх у словосполученні.
Коректними є такі словосполучення: обрати нелегкий шлях, захворіти на бронхіт, ігнорувати зауваження, відправити листа.
А от дієслово запобігати вимагає від залежного слова форму орудного відмінка: запобігати руйнуванням.
Відповідь – Б.
Правильно поєднано іменник з числівником у рядку
ТЕМА: Морфологія. Поєднання іменника з числівником
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.
Числівники два, три, чотири, а також ті, які закінчуються на два, три і чотири поєднуються з іменниками в називному відмінку множини. Отже, потрібно так поєднати іменник з числівником: чотири поверхи, два випускники, сто два клени. Збірний числівник обидва теж вимагає називного відмінка – обидва хлопці. А дробові числівники поєднуються з іменником у родовому відмінку однини – три десятих метра.
Відповідь – Г.
Подвоєння приголосних відбувається у формі Ор. в. однини всіх слів рядка
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.
Подовжуються і відповідно їх позначають подвоєними буквами такі приголосні: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш – за умови, якщо вони стоять між двома голосними. Тому подвоєння не відбуватиметься в таких словах: верф, лазур, буденність, кров.
Літеру с на місці пропуску потрібно писати в усіх словах рядка
ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.
В українській мові в префіксах роз-, без-, воз-, через- завжди пишемо з: зчепитися, зцідити, зшити, зцілити.
Префікс с- пишемо перед глухими к. п, т, ф, х. Отже, у решті слів завдання потрібно писати саме префікс с- (стерти, скинути, створити, скласти, схибити тощо).
Прочитайте фрагмент тексту.
Уперше ступаючи на стародавню бруківку (1)В/вічного міста навесні 1837 року, Гоголь стає обожнювачем (2)Р/рима, його чудовим знавцем. Працюючи над (3)«М/мертвими душами», він часто полишає перо на своєму вузенькому пюпітрі й відвідує пам’ятки минувшини, розкішні (4)Р/римські палаци, а до улюбленого друга й порадника (5)К/колізею йде з мольбертом і фарбами.
З малої букви треба писати слово після цифри
ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери
Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема велику літеру у власних назвах.
З великої літери потрібно писати назви населених пунктів, територій, вулиць, будівель (Вічне місто, Рим, Колізей).
З великої літери пишемо перше слово в назвах художніх творів, такі назви також беремо в лапки («Мертві душі»).
Прикметники з суфіксом -ськ- на позначення великої кількості однотипних предметів пишемо з малої літери (римські палаци).
РАЗОМ треба писати всі складні іменники в рядку
ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів
Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.
У рядку А через дефіс пишемо слово екс-чемпіон (частинки екс-, штабс-, обер-, віце-, лейб- потрібно писати через дефіс).
У рядку Б через дефіс пишемо слово учитель-словесник, адже складні професії, спеціальності, звання, посади треба писати через дефіс.
У рядку Г через дефіс пишемо слово 40-метрівка, адже слова, до складу яких входять цифри, потрібно писати через дефіс.
У рядку Д через дефіс пишемо віце-прем’єр, адже віце-, лейб-, екс-, штабс-, обер- потрібно писати через дефіс).
У рядку В всі слова потрібно писати разом (працелюб – складний іменник із з’єднувальним голосним е, метеослужба – частинки метео-, біо-, фото-, зоо-, фіто- тощо пишемо разом, сімдесятиріччя – складний іменник, у якого перша частина виражена числівником).
Помилково вжито слово в рядку
ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова
Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.
У сучасній українській мові дієприкметники доконаного виду за допомогою суфіксів -ш- та -вш- не творяться. Форми на кшталт «бувший», «перемігший», «допомігший» не є літературними. У такий випадках треба казати: який був, який переміг тощо.
Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
ТЕМА: Фонетика
Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.
Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Отже, у словах прислів’я, Київщина, балтієць, м’якенький, сум’яття, дев’ять букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.
М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.
Арфрикати ДЖ та ДЗ також передають один звук (дзижчати).
Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (Київщина, щипати, щиглик, тріщить).
Подвоєні приголосні завжди передають один звук (сум’яття).
А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.
У рядку А у слові прислів’я на один звук більше, у слові Київщина на два звуки більше.
У рядку Б у словах сьогодні, дзижчати на один звук менше.
У рядку В у слові щипати на один звук більше.
У рядку Г у слові щиглик на один звук більше.
А в рядку Д однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: тріЩитЬ, сум’ЯТТя, дев’ЯтЬ.