ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема велику літеру у власних назвах.

З великої літери потрібно писати назви населених пунктів, територій, вулиць, будівель (Вічне місто, Рим, Колізей).

З великої літери пишемо перше слово в назвах художніх творів, такі назви також беремо в лапки («Мертві душі»).

Прикметники з суфіксом -ськ- на позначення великої кількості однотипних предметів пишемо з малої літери (римські палаци).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

У рядку А через дефіс пишемо слово екс-чемпіон (частинки екс-, штабс-, обер-, віце-, лейб- потрібно писати через дефіс).

У рядку Б через дефіс пишемо слово учитель-словесник, адже складні професії, спеціальності, звання, посади треба писати через дефіс.

У рядку Г через дефіс пишемо слово 40-метрівка, адже слова, до складу яких входять цифри, потрібно писати через дефіс.

У рядку Д через дефіс пишемо віце-прем’єр, адже віце-, лейб-, екс-, штабс-, обер- потрібно писати через дефіс).

У рядку В всі слова потрібно писати разом (працелюб – складний іменник із з’єднувальним голосним е, метеослужба – частинки метео-, біо-, фото-, зоо-, фіто- тощо пишемо разом, сімдесятиріччя – складний іменник, у якого перша частина виражена числівником).

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

У сучасній українській мові дієприкметники доконаного виду за допомогою суфіксів -ш- та -вш- не творяться. Форми на кшталт «бувший», «перемігший», «допомігший» не є літературними. У такий випадках треба казати: який був, який переміг тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Отже, у словах прислів’я, Київщина, балтієць, м’якенький, сум’яття, дев’ять букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Арфрикати ДЖ та ДЗ також передають один звук (дзижчати).

Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (Київщина, щипати, щиглик, тріщить).

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (сум’яття).

А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у слові прислів’я на один звук більше, у слові Київщина на два звуки більше.

У рядку Б у словах сьогодні, дзижчати на один звук менше.

У рядку В у слові щипати на один звук більше.

У рядку Г у слові щиглик на один звук більше.

А в рядку Д однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: тріЩитЬ, сум’ЯТТя, дев’ЯтЬ.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому речення

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види другорядних членів речення, правильно розставляти розділові знаки, зокрема виділяти порівняльний зворот.

Порівняльний зворот, порівнюючи одні предмети з іншими, образно характеризує їх. Порівняльні звороти вводяться в речення за допомогою слів як, мов, немов, наче, неначе, неначебто, ніби тощо. На письмі порівняльні звороти виділяють комами. Отже, у тексті порівняльний зворот наче мильні бульбашки необхідно виділити комами

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Молдавські вітри. Прилинули хто?, що? вітри – підмет.

Кожний видавався. Хто?,що? кожний що робив? видавався. Слово кожний відповідає на питання називного відмінка. Отже, це теж підмет.

Хвиля тривання була чудом. Хто?, що?хвиля. Отже, це теж підмет.

А слово пір’я відповідає на питання кого?, що? (струсити кого?, що? пір’я). Отже, це не підмет, а додаток.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка Г стосується саме його.

У рядку Д йдеться про Олександра Довженка. Спогади митця про своє «зеленооке» дитинство, про кровний зв'язок з народом і рідною землею лягли в основу написання письменником кіноповісті «Зачарована Десна».

Про Валер’яна Підмогильного йдеться в рядку Б. Згадайте, що він є автором першого в українській літературі урбаністичного роману «Місто», про який і йдеться в запропонованих рядках.

У висловлюванні, поданому в рядку А, ідеться про Павла Тичину – автора збірки поезій «Сонячні кларнети». Поета збагатив художню скарбницю феноменальними творами, але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи.

Відповідь: 1Г 2Д 3Б 4А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис частки НЕ з різними частинами мови. Правопис частки НЕ з дієприкметниками

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Прикметник незліченні без не не вживається. До сполук не/помітно та не/потрібне можна підібрати синоніми без частки не (приховано та зайве). Отже, їх потрібно писати разом.

Окремо дієприкметник з часткою не потрібно писати тоді, коли при дієприкметнику є залежне слово (від дієприкметника можна поставити питання): не звіданим (як?) ще.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стилістика. Стилі мовлення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати стилі мовлення, визначати особливості кожного з них.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо мікротекст.

У запропонованому уривку є порівняльні звороти (наче мильні бульки, як відцвілі пелюстки, як прекрасні пави й фенікси), слова, ужиті в переносному значенні (прилинули вітри), персоніфікація (насунуло з півдня велике жовте одноманіття). Мова тексту образна, поетична, для неї характерна експресія та зображувальність. Пейзажна замальовка передана через призму інтелекту та світовідчуття особистості (образ автора). Усі ці ознаки притаманні художньому стилю.

Відповідь – Г.