ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово нині відповідає на питання коли? та вказує на час дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово якихось відповідає на питання яких? і вказує на ознаку предметів, але не називає їх. Отже, це займенник.

А слово років має лексичне значення, указує на предмет, відповідає на питання чого? Отже, це іменник.

Слово таки не відповідає на питання, не поєднує члени речення, а лише надає слову певного значення. Отже, це частка.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Ви маєте поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання про що? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Б (опитування свідчать про що?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання які? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні В (калорій яких?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання навіщо? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні А (піти навіщо?). 

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання за якої умови? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Д (можете з’їсти за якої умови?).

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані єднальним сполучником сурядності і. Отже, це складносурядне речення.

Речення Б має одну граматичну основу (називають). Це просте односкладне неозначено-особове ускладнене речення.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучним словом якої. Від першої до другої (підрядної) частини можна поставити питання якої? Підрядна частина стоїть всередині головної. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Г має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Д має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані сполучниковим підрядним зв’язком, друга й третя – сполучниковим сурядним. Отже, у цьому реченні є підрядний та сурядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення А – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком («Пропала грамота» – це …кінокартина).

Речення Б ускладнене відокремленою прикладкою (любов глядачів), яка стоїть в кінці речення і тому виділена тире.

Речення В – це складносурядне речення, де тире стоїть у другій частині на місці пропущеного присудка (зіграв).

Речення Г – це просте речення, у якому тире стоїть після однорідних членів речення.

Речення Д – це складне речення, у підрядній частині якого є відокремлені означення, вони стоять в кінці речення, тому їх відокремлюємо тире.

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Усна народна творчість. «Дума про Марусю Богуславку».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

«Ця смілива дівчина символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, що потрапили в полон» – так схарактеризовано героїню «Думи про Марусю Богуславку».

Пригадайте сюжет цього твору. Маруся Богуславка нагадала козакам, які перебували в неволі, що «сьогодні у нашій землі християнській великодная субота, А завтра святий празник, роковий день Великдень».

Саме на це свято Маруся випускає з темниці на волю бранців – українських козаків. З ризиком для життя просить передати вісточку рідним – самій їй вороття додому вже не було, адже зрадила свою віру, бо «потурчилась, побусурменилась».

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст й образи художнього твору.

Свобода, золото, болото – ключові слова поезії «De libertate»: «Що є свобода? Добро в ній якеє? / Кажуть, неначе воно золотеє? / Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, / Проти свободи воно лиш болото».

У творі Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей». Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Ліро-епос – проміжний рід літератури, який виділяють поряд з епосом, лірикою і драмою. У таких творах гармонійно поєднано зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці й епосу, унаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).

До ліро-епосу належать поеми Івана Франка «Мойсей» та Івана Котляревського «Енеїда».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Пригадайте соціально-побутову повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Маруся Кайдашиха – дружина Омелька, мала двох синів. Жінка гарно готувала й замолоду служила у панів покоївкою: «Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства».

Жінка любила вихвалятися, тому, їдучи на оглядини до батьків Мелашки, виставляла напоказ нові жовті чоботи: «Кайдашиха була сердита на Западинці, аж сопла. Вона простягла з полудрабка жовті чоботи й показала їх Балашисі до самих колін». 

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Тарас Шевченко згадує гетьмана Полуботка в поемі «Сон» («У всякого своя доля…»).

Оповідач зажурився, згадавши сумну історію України, адже це на козацьких костях побудовано столицю російської імперії, а в темниці замордовано наказного гетьмана Полуботка.

Відповідь: Д.