ТЕМА: Усна народна творчість. «Дума про Марусю Богуславку».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

«Ця смілива дівчина символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, що потрапили в полон» – так схарактеризовано героїню «Думи про Марусю Богуславку».

Пригадайте сюжет цього твору. Маруся Богуславка нагадала козакам, які перебували в неволі, що «сьогодні у нашій землі християнській великодная субота, А завтра святий празник, роковий день Великдень».

Саме на це свято Маруся випускає з темниці на волю бранців – українських козаків. З ризиком для життя просить передати вісточку рідним – самій їй вороття додому вже не було, адже зрадила свою віру, бо «потурчилась, побусурменилась».

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст й образи художнього твору.

Свобода, золото, болото – ключові слова поезії «De libertate»: «Що є свобода? Добро в ній якеє? / Кажуть, неначе воно золотеє? / Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, / Проти свободи воно лиш болото».

У творі Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей». Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Ліро-епос – проміжний рід літератури, який виділяють поряд з епосом, лірикою і драмою. У таких творах гармонійно поєднано зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці й епосу, унаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).

До ліро-епосу належать поеми Івана Франка «Мойсей» та Івана Котляревського «Енеїда».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Пригадайте соціально-побутову повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Маруся Кайдашиха – дружина Омелька, мала двох синів. Жінка гарно готувала й замолоду служила у панів покоївкою: «Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства».

Жінка любила вихвалятися, тому, їдучи на оглядини до батьків Мелашки, виставляла напоказ нові жовті чоботи: «Кайдашиха була сердита на Западинці, аж сопла. Вона простягла з полудрабка жовті чоботи й показала їх Балашисі до самих колін». 

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Тарас Шевченко згадує гетьмана Полуботка в поемі «Сон» («У всякого своя доля…»).

Оповідач зажурився, згадавши сумну історію України, адже це на козацьких костях побудовано столицю російської імперії, а в темниці замордовано наказного гетьмана Полуботка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання історії написання художнього твору.

Готовий рукопис твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний (Рудченко) надіслав братові Івану Білику, який був відомим фольклористом і літературним критиком.

Той схвально оцінив сюжет роману, але зробив деякі зауваження: «Тобі потрібно розширити горизонт і поглянути на життя, яким воно є, а не в ізольованому фокусі – розбишацтві. Автор повинен не з розбійницького притону дивитися на світ, а, навпаки, – зі світової точки на розбійницький притон».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів. Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка». На малюнку зображено першу зустріч Наталки та возного.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Із щирим захопленням автор розповідає про полонину та роботу на ній.

Незабутня картина добування «живого вогню». Це якийсь таємничий танок, унаслідок якого людина отримує від природи бажаний вогонь.

Виявляється, що сир не роблять, а він народжується, як дитина. Коли настає час, а молоко гусне, ватаг починає своє чаклування.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства».

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Шістдесятники – назва покоління  української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло в культуру (мистецтво, літературу тощо) у другій половині 1950-х (період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму) і хрущовської «відлиги», і найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму. Василь Симоненко – визначний український поет, прозаїк і журналіст. Один із найяскравіших представників покоління шістдесятників. Саме йому належить поезія «Лебеді материнства», рядки з якої подано у варіанті Д: «Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії».

Відповідь: Д.