ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

У запропонованому уривку йдеться про Степана Радченка – головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

У новелі «Я (Романтика)» Миколи Хвильового центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком і гуманістичним началом. Мати головного героя є втіленням всеохопної доброти й милосердя Богоматері. «Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам’ятаю!) І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом», – зізнається Я. Вона «наповнена милосердям до свого нещасного сина, розіп’ятого на хресті фанатичної ідеї».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

Пригадайте поезію Павла Тичини «О панно Інно…». Твір присвячений першому коханню юного Тичини до Поліни Коновал, але оскільки дівчина не відповіла взаємністю, він, переживши нерозділене кохання, пише вірш і дарує Поліниній сестрі Інні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля»

Завдання перевіряє ваше знання тематики літературних творів та образів головних героїв.

Згадайте сюжет, проблематику, ідею твору Ольги Кобилянської «Земля». Повість створена на основі реальної трагедії братовбивства, що сталася в селі Димка, у якому довгий час мешкала письменниця. Тема твору перегукується з рядком народної пісні про Олексу Довбуша: «Кров людська – не водиця, проливати не годиться».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Гімн»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Образ Вічного революціонера є в поезії Івана Франка «Гімн»:

Вічний революцьйонер –

Дух, що тіло рве до бою,

рве за поступ, щастя й волю, –

Він живе, він ще не вмер.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Завдання перевіряє ваше знання жанрів художніх творів.

Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку впізнати героя за портретною характеристикою, а потім уже установити жанр твору, у якому діє цей персонаж. Згадаймо, що «Парубок моторний \ І хлопець хоть куди козак» – це Еней, герой бурлескно-травестійної поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства. Наприкінці твору розкриваються позитивні риси Мартина, він ніби народжується заново на світ, бо нарешті може природно себе поводити, тобто бути собою: «Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала». 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте історію написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Панас Якович Рудченко (Панас Мирний) зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» історію про ватажка розбійників Василя Гнидку, яку почув від візника під час поїздки додому. Пізніше ця оповідь лягла в основу повісті «Чіпка», яку письменник надіслав для зауважень своєму братові Івану Білику. Брат Панаса розкритикував її за схематизм і невмотивованість учинків головного героя, порекомендувавши поглибити соціальне тло твору і створити «народний роман на основі щирого реалізму». Спільна творчість Панаса Мирного та Івана Білика привела до трансформації невеликого твору в багатоплановий роман.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

Пригадайте події повісті. Після Другої Пречистої Карпо повінчався з Мотрею. Весілля було гучне. Наступного ж дня Кайдашиха рано збудила невістку та, прикинувшись хворою, загадала тій робити всю роботу в хаті. Невістка працювала, а Кайдашиха все вилежувалася. Вона була зовсім здорова й лише дурила Мотрю. Говорила вона все солодким голосом та робила невістці зауваження. Нарешті Мотря не витримала й почала сваритися. Вона була "не з таківських, щоб комусь покорятись". Саме цей епізод зображено на малюнку.

Відповідь – Г.