ТЕМА: Синтаксис. Типи односкладних речень

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення , а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Раніше, аніж наказувати, навчись коритися граматична основа виражена присудками навчись коритися. Уявний підмет ти, але зміст речення стосується загалу людей. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

У реченні Мені невесело було й на нашій славні Україні граматична основа виражена присудком було невесело. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Ясени, ясени, бачу вас за селом край дороги граматична основа виражена присудком у формі І особи однини – бачу. Це односкладне означено-особове речення.

У реченні Дівчині дарують квіти з напіврозквітлими пуп’янками граматична основа виражена дієсловом дарують у формі ІІІ особи множини. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Озеро в лісі, в озері - ліс граматична основа виражена підметами. Але також у цьому реченні є і обставини. Отже, це двоскладні неповні речення.

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова завжди можна поставити питання коли?, слово вказує на час дії. Отже, це обставина, виражена прислівником.

До слова митці можна постави питання хто?, слово означає основного діяча в реченні. Отже, це підмет.

До слова світові можна поставити питання чому?, слово означає предмет, на який переходить дія підмета. Отже, це додаток.

Слово прекрасне характеризує підмет, до нього можна поставити питання який є підмет?. Отже, це іменна частина складеного іменного присудка.

Відповідь: АБВГ.

ТЕМА: Лексика. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Неопалима купина – те, що живе вічно.

Земля обітована – місце заповітної мрії.

Лепта вдовиці – невеликий, посильний вклад.

Наріжний камінь – основа, базис.

А вершина творчості – це лебедина пісня.

Відповідь: ГВАД.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складнопідрядне речення

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складнопідрядного речення.

Складнопідрядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками підрядності або сполучними словами.

Якщо до запропонованої частини додати варіант незважаючи на люті морози, утвориться просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

Якщо додати варіант так що неодмінно відвідаємо Лавру, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним наслідку.

Якщо додати варіант бо вже скучили за рідним містом, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини.

Якщо додати варіант щоб краще дізнатися історію столиці, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

А от якщо додати варіант якщо купимо квитки на потяг, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній. Друга частина речення Знаю одне мені вистачить сил подолать перешкоди пояснює першу. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати значення вставних слів.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення.

Вказівка на джерело повідомлення – на мою думку.

Зв’язок з попередньою думкою – отже.

Невпевненість, упевненість – мабуть, очевидно, безперечно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Проаналізуймо запропоновані числівники.

Числівник сто в усіх відмінках, крім називного та знахідного, має закінчення -а. Отже, за першим числом можна зробити висновок, що варіанти Б, В та Д не правильні. Числівник сім в орудному відмінку має форми сімома та сьома. Отже, форма сіма не є правильною.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслово бігти належить до ІІ дієвідміни. Отже, правильна форма біжать.

Дієслово свистати належить до ІІ дієвідміни. Отже, правильна форма свищуть.

Дієслово хотіти належить до І дієвідміни, адже частина -отіти в цьому слові не є суфіксом. Отже, правильна форма хочуть.

Від дієслова сідати правильною формою 3 особи множини буде слово сідають.

Форма гублять, утворена від дієслова губити, правильна.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання префіксів най-, що-, як- до прикметників у простій формі вищого ступеня. Отже, правильна форма щонайсучасніше , а не щонайсучасне.

Інші словосполучення не мають граматичних помилок.

Відповідь – Д.