ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить...»

Завдання перевіряє знання мотивів програмових поезій.

Поезія Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...» зображує кохання через призму кольорів природи; вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання. 

Провідний мотив – світле й радісне почуття кохання весняної ночі. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Володимир Сосюра. «Любіть Україну»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

У вірші «Любіть Україну» Володимир Сосюра створив ліричний образ «вишневої України». Палким закликом-заповітом завершується цей високопатріотичний вірш:

Всім серцем любіть Україну свою, –

І вічні ми будемо з нею.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Виконуючи це завдання, згадайте тематику й проблематику новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Україна в огні»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й композиції художнього твору.

Події кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» розгортаються на тлі Другої світової війни. А починається цей твір спокійно-величною картиною родинної вечері. Сім’я Запорожців зібралася теплого червневого дня відсвяткувати 55-річчя матері Тетяни. Родина співає «материну пісню» «Ой піду я до роду гуляти». 

Наприкінці кіноповісті на попелищі двору Запорожців ті члени колись великої родини, які залишилися живими, на честь матері заспівали:

Ой піду я до роду гуляти,

Таж у мене увесь рід багатий.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

У поезії «Лебеді материнства» зображено любов до дитини й турботи за її долю, любові до Батьківщини. «За тобою завше будуть мандрувати / Очі материнські і білява хата», – каже синові героїня твору Василя Симоненка.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Дмитро Павличко «Два кольори»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

«Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги», – каже ліричний герой вірша Дмитра Павличка «Два кольори».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє вміння визначати художні символи і їхню роль у літературному творі.

Роман Василя Барки «Жовтий князь» – це твір не тільки про страшний голодомор 1932–1933 років, а й про нищення духовності, віри, усього того, на чому одвічно стояли народ, нація.

Золота чаша, яку вдалось урятувати, коли руйнували храм, стає для селян символом віри, оберегом, який дає надію: «Палахкотливий стовп… прибрав обрис, подібний до чаші, що сховали її селяни в чорнозем і нікому не відкрили її таємниці… Здається над ними, з нетлінною непоборимою силою, сходить вона: навіки принести порятунок».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, уміння їх упізнавати за цитатними характеристиками.

Гриць Бобренко – один з головних персонажів роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Сміливий і безкомпромісний на війні, під натиском матері хлопець у «домашньому бою» утратив свою сміливість, спокусився на багатство Галі Вишняківни, замінивши почуття на гроші:

Під Берестечком бився ти сміливо.
Під Зборовом також і над Пилявою
своє ім’я ти не покрив неславою.
І тільки у домашньому бою
сміливість раптом втратив ти свою

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література ХХ ст. 

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку літератури, пояснювати поняття «шістдесятництво».

Характерні риси шістдесятництва:

• критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
• відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
• єдність традицій і новаторства;
• витончений інтелектуалізм, естетизм.

Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).

Письменники-шістдесятники: поети Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук та інші.

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів.

Живучи за кордоном, Євген Маланюк слідкував за творчістю українських письменників. У його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких – «Сучасникам».

Є. Маланюк відгукується на творчість двох найбільших поетів України – П. Тичини і М. Рильського, оцінюючи їх здобутки й прорахунки.

Поезія М. Рильського приваблювала щирістю почувань, ніжністю тембру, зануреністю у світ мистецтва й краси, довершеністю форми. Саме його Маланюк назвав «алхіміком мудрих слів» у творі «Сучасники».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко

Виконати це завдання допоможе знання змісту творів Тараса Шевченка.

Цитату «Од молдованина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує!» узято з поеми «Кавказ».

«А братія мовчить собі, Витріщивши очі!» – це уривок з поеми «Сон («У всякого своя доля»)».

Рядки «Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь…» є в посланні «І мертвим, і живим…».

Цитату «Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине» узято з поезії «До Основ’яненка».

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання героїв художніх творів.

Згадаймо лісових мешканців драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Той, що греблі рве – це жвавий та енергійний водний хлопець з занадто бурхливою та непередбачуваною поведінкою: «…молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами».

Водяник – це суворий і справедливий дух води, він стежить за порядком та не любить зазіхання з боку чужинців. «Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому — барви мулу, на голові корона із скойок».

Лісовик – це голова духів лісу, оберігає лісовий світ. Його характеристика: «…малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці».

Перелесник – це надзвичайно енергійний, жвавий, веселий лісовий хлопець: «…гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима».

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Подвійне коло»

Завдання перевіряє ваше знання героїв художніх творів.

«Подвійне коло» – це назва першої новели роману Юрія Яновського «Вершники».

Трагiчнi події описані в ній: п’ять братів Половців зустрічаються на кривавих дорогах громадянської війни.

Пiдiймає руку брат на брата, бо хоч i одного роду, та до різних берегів прибились вони: Андрій командував загоном Добровільної армії Денiкiна, Оверко воював у кiннотi Петлюри, Панас i Сашко були махновцями, а Іван – бійцем Червоної Армії.

Відповідь: 1А 2Б 3В 4Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У рядку А йдеться про Олександра Довженка. Спогади митця про своє «зеленооке» дитинство, сосницьке життя, про кровний зв'язок з народом і рідною землею лягли в основу написання письменником кіноповісті «Зачарована Десна».

Про Миколу Хвильового йдеться в рядку Б. Це текст передсмертної записки митця, адресованої товаришам-письменникам.

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка В стосується його комедії «Мина Мазайло».

Остап Вишня був завзятим мисливцем і рибалкою. У щоденнику письменник зазначав: «Були на полюванні. Не вбили і не застрелили нічого. Для мене це – типове явище. Коли я приходжу, як завжди, додому "попом", без нічого, – усі спокійні» (рядок Г).

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.