ТЕМА: Просте речення. Однорідні члени речення.

Завдання скероване на перевірку ваших знань про однорідні члени речення.

У першому речення є однорідні присудки (охороняли та прикрашали).

У третьому реченні є однорідні є однорідні неузгоджені означення (криниць і водограїв).

У четвертому реченні однорідних членів речення немає. Це складне речення з різними видами зв’язку.

У сьомому реченні є однорідні присудки («давали» життя, сприяли).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати типи складних речень.

Складносурядним є речення «Хто з інтернет-користувачів у наші дні не знає імені Білла Гейтса і яка молода людина не мріяла саме про такий успішний розвиток власного бізнесу?», адже воно має дві частини, що є рівноправними за змістом і пов’язані сурядним єднальним сполучником і.

Складнопідрядним означальним є речення «У 1975 році американець Білл Гейтс заснував компанію “Microsoft”, що розробляла програмне забезпечення для персональних комп’ютерів», оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання «яку»?

Складним безсполучниковим є речення «Створивши велику корпорацію, Білл Гейтс заробив свій перший мільярд доларів; понад 10 років засновник “Microsoft” був найбагатшою людиною світу», частини якого з’єднано в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення «“Microsoft” розробила операційну систему, але ліцензію на її використання було продано корпорації “ІВМ”, яка встановлювала її на комп’ютери власного виробництва» є складним із сурядним і підрядним зв’язком.

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.

Це завдання скеровано на перевірку вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Проаналізуймо запропоновані речення:

• відокремлене означення є в рядку А. Адже дієприкметниковий зворот після означуваного слова на письмі виділяють комою (Кирилівська церква в Києві, зведена ще в середині ХІІ століття, – видатна пам’ятка архітектури та монументального живопису);
• відокремлена обставина є в рядку Д. У реченні відокремлено дієприслівниковий зворот (У 1970-х роках, обережно знімаючи багатовікові нашарування, реставратори відкрили понад 800 давньоруських фресок);  
• відокремлений додаток є в рядку Г. Відокремлюють додатки, що мають значення виключення або включення зі словами крім, окрім, опріч, зокрема, особливо, за винятком, на відміну від на початку (На стінах Кирилівської церкви можна побачити як олійний стінопис ХІХ століття, так і справжні художні скарби, зокрема фрески ХІІ століття);
• відокремлена прикладка є в рядку Б (Тут поховано Святослава Всеволодовича – одного з головних героїв давньоруської поеми «Слово про похід Ігорів»).

Відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому і складному реченнях.

Це завдання скеровано на перевірку вміння правильно добирати розділовий знак у простому і складному реченнях.

Потрібно поставити тире:

• після однорідних членів речення (Дроп, сприн, блайнд, реверс – усі техніки стрибків потребують від виконавців фізичної підготовки);
• між підметом і присудком у реченні (Паркур – це мистецтво пересування в просторі за допомогою акробатичних навичок);
• перед поширеною прикладкою в кінці речення (З-поміж інших видів спорту паркур має найближчого родича – спортивну гімнастику);
• у неповному реченні (У паркурі вивчення нових елементів триває місяцями, а практика – усе життя).

Відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно визначати частини мови.

Обов’язково потрібно зважити на те, що частиномовна належність слова часто залежить від контексту. Щодо кожного із запропонованих слів:

• всім – указує на предмет, але не називає його, тобто це займенник;
• що – служить для зв’язку частин складнопідрядного з’ясувального речення, тобто це сполучник;
• майбутньому – має значення предметності, вираженої у формах роду, числа й відмінка, відповідає на питання хто? або що?, тобто це іменник;
• навіть – частка, уживана для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується.

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання скеровано на перевірку вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Значення поданих фразеологізмів:

• упасти в око – сподобатися;
• ужалити в серце – уразити;
• укласти в голову – пояснити;
• умочити в молоко – посивіти.

Відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Це завдання скеровано на перевірку вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку А. У цьому реченні відокремлено комами прикладку, уведену словом «або (тобто)»: «метод оповідок, або вигадування легенд, часто…».

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Б: дієприслівниковий зворот «Знаючи основні правила користування грошима» вказує на дію підмета «втрати», хоча за змістом речення це неправильно.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.

Завдання скеровано на перевірку вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Важливо пам’ятати, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.

Рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначають за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо): Батумі (місто) – середній рід, тож старовинне.

Хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, тож смачне.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання скеровано на перевірку вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Потрібно взяти до уваги, що:

• чоловічі прізвища на приголосний – -ко, -енко, -о – відмінюють як іменники II відміни відповідної групи (Карпенко – Карпенка);
• власне кількісні числівники два, три, чотири  поєднують з іменниками у формі називного відмінка множини (два персонажі);
• складену форму порівняння найвищого ступеня утворюють додаванням слова «найбільш» або «найменш» до звичайної форми прислівника  (оригінально – найбільш оригінально).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Це завдання скеровано на перевірку знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Немає лексичної помилки в рядку Д: приваблива вакансія. В інших варіантах значення слів дубльовано (тавтологічні словосполучення).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Без дефіса треба писати слово «нашвидкуруч» (складний прислівник, утворений із кількох основ).

Через дефіс пишуть:

• прислівники, утворені від синонімічних або антонімічних слів, а також прислівники, у яких є повторення слова або кореня: перші-ліпші, довго-довго;
• складні займенники зі складниками бозна-, будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна- й под. – будь-куди;
• складні прийменники з першою частиною з (із) – з-поміж.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Сполучення йо, ьо.

Завдання скеровано на перевірку навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх правилами, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Звукосполучення [йо] на письмі позначають «йо»:

• на початку слова;
• після приголосного (найчастіше на початку складу);
• після голосного: каньйон, серйозний, знайомство.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання скеровано на перевірку вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки згідно з вивченими правилами.

Буквосполучення -ств- на місці пропуску треба писати в обох словах рядка В: дитинство, піратство.

Творення прикметників за допомогою суфіксів -ськ(ий) та іменників за допомогою суфікса -ств(о) пов’язане зі зміною деяких приголосних і самих суфіксів:

• г, з, ж + -ськ(ий), -ств(о) змінюють на -зьк(ий), -зтв(о);
• к, ц, ч + -ськ(ий), -ств(о) змінюють на -цьк(ий), -цтв(о);
• х, с, ш + -ськ(ий), -ств(о) змінюють на -ськ(ий), -ств(о): жіноцтво, козацтво, будівництво, гайдамацтво.

Відповідь: В.