ТЕМА: Література XX ст. Дмитро Павличко «Два кольори»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

«Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги», – каже ліричний герой вірша Дмитра Павличка «Два кольори».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє вміння визначати художні символи і їхню роль у літературному творі.

Роман Василя Барки «Жовтий князь» – це твір не тільки про страшний голодомор 1932–1933 років, а й про нищення духовності, віри, усього того, на чому одвічно стояли народ, нація.

Золота чаша, яку вдалось урятувати, коли руйнували храм, стає для селян символом віри, оберегом, який дає надію: «Палахкотливий стовп… прибрав обрис, подібний до чаші, що сховали її селяни в чорнозем і нікому не відкрили її таємниці… Здається над ними, з нетлінною непоборимою силою, сходить вона: навіки принести порятунок».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, уміння їх упізнавати за цитатними характеристиками.

Гриць Бобренко – один з головних персонажів роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Сміливий і безкомпромісний на війні, під натиском матері хлопець у «домашньому бою» утратив свою сміливість, спокусився на багатство Галі Вишняківни, замінивши почуття на гроші:

Під Берестечком бився ти сміливо.
Під Зборовом також і над Пилявою
своє ім’я ти не покрив неславою.
І тільки у домашньому бою
сміливість раптом втратив ти свою

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література ХХ ст. 

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку літератури, пояснювати поняття «шістдесятництво».

Характерні риси шістдесятництва:

• критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
• відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
• єдність традицій і новаторства;
• витончений інтелектуалізм, естетизм.

Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).

Письменники-шістдесятники: поети Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук та інші.

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів.

Живучи за кордоном, Євген Маланюк слідкував за творчістю українських письменників. У його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких – «Сучасникам».

Є. Маланюк відгукується на творчість двох найбільших поетів України – П. Тичини і М. Рильського, оцінюючи їх здобутки й прорахунки.

Поезія М. Рильського приваблювала щирістю почувань, ніжністю тембру, зануреністю у світ мистецтва й краси, довершеністю форми. Саме його Маланюк назвав «алхіміком мудрих слів» у творі «Сучасники».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко

Виконати це завдання допоможе знання змісту творів Тараса Шевченка.

Цитату «Од молдованина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує!» узято з поеми «Кавказ».

«А братія мовчить собі, Витріщивши очі!» – це уривок з поеми «Сон («У всякого своя доля»)».

Рядки «Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь…» є в посланні «І мертвим, і живим…».

Цитату «Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине» узято з поезії «До Основ’яненка».

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання героїв художніх творів.

Згадаймо лісових мешканців драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Той, що греблі рве – це жвавий та енергійний водний хлопець з занадто бурхливою та непередбачуваною поведінкою: «…молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами».

Водяник – це суворий і справедливий дух води, він стежить за порядком та не любить зазіхання з боку чужинців. «Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому — барви мулу, на голові корона із скойок».

Лісовик – це голова духів лісу, оберігає лісовий світ. Його характеристика: «…малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці».

Перелесник – це надзвичайно енергійний, жвавий, веселий лісовий хлопець: «…гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима».

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Подвійне коло»

Завдання перевіряє ваше знання героїв художніх творів.

«Подвійне коло» – це назва першої новели роману Юрія Яновського «Вершники».

Трагiчнi події описані в ній: п’ять братів Половців зустрічаються на кривавих дорогах громадянської війни.

Пiдiймає руку брат на брата, бо хоч i одного роду, та до різних берегів прибились вони: Андрій командував загоном Добровільної армії Денiкiна, Оверко воював у кiннотi Петлюри, Панас i Сашко були махновцями, а Іван – бійцем Червоної Армії.

Відповідь: 1А 2Б 3В 4Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У рядку А йдеться про Олександра Довженка. Спогади митця про своє «зеленооке» дитинство, сосницьке життя, про кровний зв'язок з народом і рідною землею лягли в основу написання письменником кіноповісті «Зачарована Десна».

Про Миколу Хвильового йдеться в рядку Б. Це текст передсмертної записки митця, адресованої товаришам-письменникам.

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка В стосується його комедії «Мина Мазайло».

Остап Вишня був завзятим мисливцем і рибалкою. У щоденнику письменник зазначав: «Були на полюванні. Не вбили і не застрелили нічого. Для мене це – типове явище. Коли я приходжу, як завжди, додому "попом", без нічого, – усі спокійні» (рядок Г).

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту. У реченні «Високі дерева, підіймаючи на/зустріч сонцю своє густе гілля, оточують її з усіх боків» синонімом до слова «підіймаючи» може бути «підносячи».  

Зверніть увагу, що слово «піднімати» (якщо йдеться про очі, голову, руки тощо – переміщаючи із звичайного або нижчого положення, спрямовувати догори) має такі синоніми: підіймати, підносити, підводити, здіймати, зносити.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння вживати фразеологізми.

Доречним завершенням останнього речення буде фразеологізм «втопивши очі в буянні природи», що має значення «пильно, уважно вдивлятися». 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зверніть увагу, що слова назустріч, усередині, зверху в цьому тексті є прислівниками, які треба писати разом.

Сполука слів по/моєму в поданому контексті є займенником із прийменником (одна з бджілок повзла по чиєму? моєму лікті), тому цю сполуку треба писати окремо. 

Відповідь: Г.

ТЕМА:  Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Під час розв’язання цього завдання обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно ставити подвійне відмінкове питання.

Сонце кидає кого? що? хвилі – знахідний відмінок.

Бринять хто? що? бджоли – називний відмінок.

Щось торкнулося кого? чого? руки – родовий відмінок.

Затамувавши кого? що? подих – знахідний відмінок.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Уточнювальна обставина

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення чи даючи йому іншу назву.           
Уточнювальні члени речення відповідають не просто на питання коли? де? що? і под., а на питання а коли саме? а де саме? а що саме? і под. Вимовляються вони з видільною, уточнювальною інтонацією і на письмі відокремлюються з обох боків комами, рідше – тире.

Наприклад, у реченні На невеличкій прогалині тут, посеред гори, розкинулася пасіка є вже обставина місця – тут, але вона дуже загальна, тому наступні слова конкретизують її, відповідаючи на питання а де саме тут? – посеред гори.

Відповідь: А.