ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння вживати фразеологізми.

Доречним завершенням останнього речення буде фразеологізм «втопивши очі в буянні природи», що має значення «пильно, уважно вдивлятися». 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зверніть увагу, що слова назустріч, усередині, зверху в цьому тексті є прислівниками, які треба писати разом.

Сполука слів по/моєму в поданому контексті є займенником із прийменником (одна з бджілок повзла по чиєму? моєму лікті), тому цю сполуку треба писати окремо. 

Відповідь: Г.

ТЕМА:  Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Під час розв’язання цього завдання обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно ставити подвійне відмінкове питання.

Сонце кидає кого? що? хвилі – знахідний відмінок.

Бринять хто? що? бджоли – називний відмінок.

Щось торкнулося кого? чого? руки – родовий відмінок.

Затамувавши кого? що? подих – знахідний відмінок.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Уточнювальна обставина

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення чи даючи йому іншу назву.           
Уточнювальні члени речення відповідають не просто на питання коли? де? що? і под., а на питання а коли саме? а де саме? а що саме? і под. Вимовляються вони з видільною, уточнювальною інтонацією і на письмі відокремлюються з обох боків комами, рідше – тире.

Наприклад, у реченні На невеличкій прогалині тут, посеред гори, розкинулася пасіка є вже обставина місця – тут, але вона дуже загальна, тому наступні слова конкретизують її, відповідаючи на питання а де саме тут? – посеред гори.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, третього, четвертого й п’ятого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ. Саме таким є п’яте речення. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи (щось торкнулося і одна з бджілок поповзла), частини цього речення об’єднуються в одне ціле тільки інтонацією, без сполучників і сполучних слів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в четвертому реченні: між частинами складносурядного речення потрібно поставити кому.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: кропивА, псевдонІм, запитАння, ознАка, осокА.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок  розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:

• Після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного (крім р), який належав би до кореня: сім'я, міжгір’я, об’єкт, люб’язна. Але: свято, присвятити тощо.
• Після будь-якого твердого приголосного, яким закінчується префікс або перша частина складних слів: з’ясував, Мінʼюст.

Зверніть увагу, що в іншомовних словах після приголосних д, т, з, с, л, н  перед я, ю, є, ї, йо пишемо м’який знак: консьєрж, рельєф; апостроф не ставимо перед йо: серйозний.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Сполука слів «кілограм помідор» є помилковою, замість неї потрібно вживати помідорів. Зверніть увагу, що іменники ІІ відміни множини в родовому відмінку мають закінчення -ів (після голосного та апострофа -їв): помідорів.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Помилково вжито слово «міроприємства», оскільки це росіянізм. Правильним є варіант «ювілейні заходи».

Відповідь: А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що помилково утворено слово гардеробщиця. Правильний варіант – гардеробниця.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Особливості побудови складного речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення.

У складному реченні кожне просте речення, яке входить до нього, повинно бути правильно побудоване.

Будуючи речення, звертайте увагу, щоб займенники правильно співвідносилися з іменниками попередньої частини. Наприклад, у реченні «Годинники – це штучно створені предмети, які інформують людину про час і який є дуже важливим ресурсом» незрозуміло, на що вказує займенник який – на час чи на годинник. Тут треба сказати: «Годинники – це штучно створені предмети, які інформують людину про час, що є дуже важливим ресурсом».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів і суфіксів

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

Усі слова написано правильно в рядку А. Зверніть увагу, що помилки є в таких словах:

Сцілення –  правильно писати зцілення (префікс с пишемо тільки перед к, п, т, ф, х).

Безпечний, роскроїти – у префіксах без-, роз- кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими не змінюється: безпечний, розкроїти.

Слова премара правильно писати так: примара.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

Пишемо и: у загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки», яке можна запам’ятати за допомогою фрази «Де ти з’їси цю чашу жиру?») перед приголосними кореня: диктант, таксист, Лейпциг, кредит, диплом, динамо, химера, Чикаго, Чилі, режим, Ватикан.

Пишемо і після літер, які не входять до правила «дев’ятки»: хірург, Шекспір; у кінці слів перед я: функція; перед голосними та й: тріумфатор.

Відповідь: А.