ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання скеровано на перевірку орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Готуючись до НМТ, опрацюйте перелік слів із нормативним наголосом, наведений у додатку до Програми ЗНО з української мови.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: нАчинка, вИпадок, дрОва, зАгадка, руслО.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання скеровано на перевірку вміння добирати слова й доречно вживати їх у тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково аналізуйте мікротекст.

У реченні «Поділіть своє помешкання на зони й складіть план прибирання кожної» слово «зони» можна замінити словом «частини», яке в цьому контексті означає ділянка якої-небудь площі, поверхні.

Зверніть увагу, що значення слів, поданих у варіантах А, Б, В, не відповідають стилю запропонованого мікротексту:

• відрізок – невелика частина, шматок чого-небудь;
• сфера – межа поширення чого-небудь;
• шматки – частина відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Прикладка.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати прикладки в реченні.

Прикладка – різновид означення – є в першому реченні. Вона називає ознаку предмета й водночас, будучи вираженою іменником, дає йому нову назву: методу (якого?) «дама з крильцями».

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Візьміть до уваги, що в сьомому реченні після означуваного слова є підрядна частина, яку потрібно відокремити комами: І ще одне добре правило: за 10–15 хвилин назбирайте в пакет 27 непотрібних речей, які муляють очі, й рішуче викиньте цей мотлох (не перекладайте на інше місце, а винесіть геть!).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково аналізуйте мікротекст: ставте подвійне відмінкове питання до кожного іменника. А саме:

• хто? що? процес – називний відмінок;
• докоряйте за кого? що? безлад – знахідний відмінок;
• наводимо кого? що? порядок – знахідний відмінок;
• викиньте кого? що? мотлох – знахідний відмінок.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів.

У поемі «Слово про похід Ігорів» зображено невдалий похід 1185 року князя Ігоря проти половців. Князь повів свою дружину за Дін, щоб перемогти половців і здобути особисту славу. Він промовляє слова: «Браття і дружино! Лучче ж убитим бути, аніж полоненим бути», «Хоробрі, мужні русичі! Загину / Або шоломом Дону зачерпну!»

У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» зображене життя людини в природі, де існує гармонія. Мавка запитує: «Ну, як-таки, щоб воля – та пропала? / Се так колись і вітер пропаде!». Лісова царівна також стверджує: «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! / Я в серці маю те, що не вмирає».

Головна героїня віршованого роману Ліни Костенко «Маруся Чурай» зазначає: «Я – навіжена. Я – дитя любові. / Мені без неї білий світ глевкий», «Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі».

Мойсеєві (поема Івана Франка «Мойсей») належать слова: «Сорок літ я трудився, навчав, / Весь заглиблений в тобі, / Щоб з рабів тих зробили народ / По твоїй уподобі» і «Хто дав з каменя воду, / Той сей край перемінить на рай / Для свойого народу!»

Відповідь: 1Б, 2Д, 3Г, 4А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів.

Іван Котляревський написав поему «Енеїда» і драму «Наталка Полтавка».

Павло Тичина є автором поезій «О, панно Інно…» та «Пам’яті тридцяти».

Перу Івана Франка належать поема «Мойсей» і вірш «Чого являєшся мені у сні?..»

Григорій Сковорода написав байку «Бджола та Шершень» і вірш «Всякому місту – звичай і права».

Авторкою віршованого роману «Маруся Чурай» є Ліна Костенко.

Відповідь: 1Б, 2А, 3Д, 4В.

ТЕМА: Сучасний літературний процес.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ ст. називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. У рядках «Я… переконаний, що найбільше зло, яке нищить i українських літераторів, i їхню потенційну публіку, – депресивний синдром української літератури, оті плачi-голосiння за долею-волею, самокатування. Для мене “Бу-Ба-Бу” стало радикальним способом подолання депресії, антидепресантом» згадано літературне угрупування представників постмодернізму «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Сучасний літературний процес.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

«Між полиць плацкарту / ти гербарій між сторінок / купюра замість закладки / паперова секунда у гаманці» – уривок із поезії Олександра Ірванця. Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та їхніх жанрів.

Твори «Чорна рада» і «Майстер корабля» є романами, «Камінний хрест» і «Я (Романтика)» – новелами, «Мойсей» і «Катерина» – поемами, «Кайдашева сім’я» і «Тіні забутих предків» – повістями. «Зачарована Десна» – це кіноповість.

Відповідь: 1Г, 2А, 3В, 4Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати літературні напрями та стилі.

Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» – твір у стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом та дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це ми бачимо в коханні Мавки до Лукаша.

Український експресіонізм започаткований Василем Стефаником, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. Персонажем новели Василя Стефаника «Камінний хрест» є Іван Дідух.

Твір Пантелеймона Куліша «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Романтичний образ Кирила Тура створено автором на основі історичних пісень і дум про козаків-характерників.

В історію української літератури Панас Мирний увійшов як автор реалістично-психологічної прози. Його роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є суто реалістичним. Персонажем цього твору є Лушня.

Відповідь: 1Б, 2В, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

«Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи» – ці  слова є життєвим кредо головного героя  роману Івана Багряного «Тигролови» Григорія Многогрішного. Хлопець – справжній патріот України, готовий пожертвувати заради батьківщини власним життям. Григорій є правнуком гетьмана Дем’яна Многогрішного: у такий спосіб автор підкреслює спадкоємність волелюбних ідей українців 

Відповідь: Б.