ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

У баладі Іва­на Драча соняшник і сонце наділені людськими властивос­тями. Алегоричні образи соняшника й сонця чітко вказують, про кого та про що йдеться – про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій. «Сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько відкриває тебе для себе», – звертається до поезії ліричний герой твору «Балада про соняшник».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Остап Вишня є неперевершеним майстром сміху, він автор веселих усмішок, іскрометних гуморесок, гострих фейлетонів і сатиричних памфлетів.

«Умираючи, кажу вам усім: ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу!» – написав король українського гумору у своєму щоденнику.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «Сто років, як сконала січ…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки взяті з вірша Василя Стуса «Сто років, як сконала Січ…».

Відповідь: В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Шевченко»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки взяті з твору Євгена Маланюка «Шевченко».

Відповідь: А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Повість Ольги Кобилянської «Людина» ілюструє певні нові ідеї, зокрема емансипації й фемінізму.

Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу постає Остап Вишня в збірці «Мисливські усмішки».

У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» розкрито зв’язок людини й природи, безсмертя вічних людських цінностей, боротьбу між високим покликанням людської душі та дрібним буденним життям, яка й призводить героя до трагедії.

Взаємини вождя й народу – основна тема поеми Івана Франка «Мойсей».

Відповідь: 1–Д, 2–Г. 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Палагна – це персонаж повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Феноген діє в драмі Івана Карпенко-Карий «Хазяїн».

Мавка – головна героїня драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Григорій Многогрішний – головний герой роману Івана Багряного «Тигролови».

Ярема Галайда – персонаж поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе вміння співвідносити художні твори з подіями та явищами відповідної історичної епохи.

У кіноповісті «Україна в огні» Олександр Довженко описав події Другої світової війни, долі сільських родин та кохання простих селян. 

Темою поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» є зображення Коліївщини – боротьби українського народу проти польської шляхти.

У романі «Чорна рада» Пантелеймон Куліш відтворив відомі історичні події – Чорну раду в Ніжині, яка відбулася 1663 року. «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни.

Тема новели Миколи Хвильового «Я (Романтика) – зображення громадянської війни як одного з найтрагічніших явищ в історії України, адже в основі війни лежить руйнація, нівелювання родинних зв’яз­ків, братовбивство.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових творів.

Цитату «На снігу великими літерами було написано: «ФІЙОНА МЕДВИНУ ПРИВІТ ПЕРЕДАВАЛА» узято з роману Івана Багряного «Тигролови».

Рядки «Сьогодні усе для тебе – / Озера, гаї, степи. / І жити спішити треба, / Кохати спішити треба / – Гляди ж, не проспи» є у вірші Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина…».

«Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а ґелґання бійців нагадувало ярмарок…» – це уривок з новели Юрія Яновського «Подвійне коло», яка є частиною роману «Вершники».

Цитату «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! / Я в серці маю те, що не вмирає» узято з драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Лексикологія. Пряме та переносне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова в переносному значенні й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зауважмо, слово в переносному значенні – назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. У переносному значенні вжито в тексті виділене слово в реченні «Колискова – це не/наче душа, яка ходить навшпиньках».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень.

Фразеологізмом є вислів з тексту «відкривається шлях», він має значення «створювати сприятливі умови для досягнення, успіху в чому-небудь».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У цьому тексті слова в/перше є числівником з прийменником, отже, пишуться окремо: «Уже в (яке?) перше звучання почутої мелодії».

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні.

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення, та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей.

Слово «напевно» є вставним у четвертому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає невпевненість, сумнів.

Відповідь: В.