ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Шевченко»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки взяті з твору Євгена Маланюка «Шевченко».

Відповідь: А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Повість Ольги Кобилянської «Людина» ілюструє певні нові ідеї, зокрема емансипації й фемінізму.

Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу постає Остап Вишня в збірці «Мисливські усмішки».

У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» розкрито зв’язок людини й природи, безсмертя вічних людських цінностей, боротьбу між високим покликанням людської душі та дрібним буденним життям, яка й призводить героя до трагедії.

Взаємини вождя й народу – основна тема поеми Івана Франка «Мойсей».

Відповідь: 1–Д, 2–Г. 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Палагна – це персонаж повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Феноген діє в драмі Івана Карпенко-Карий «Хазяїн».

Мавка – головна героїня драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Григорій Многогрішний – головний герой роману Івана Багряного «Тигролови».

Ярема Галайда – персонаж поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе вміння співвідносити художні твори з подіями та явищами відповідної історичної епохи.

У кіноповісті «Україна в огні» Олександр Довженко описав події Другої світової війни, долі сільських родин та кохання простих селян. 

Темою поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» є зображення Коліївщини – боротьби українського народу проти польської шляхти.

У романі «Чорна рада» Пантелеймон Куліш відтворив відомі історичні події – Чорну раду в Ніжині, яка відбулася 1663 року. «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни.

Тема новели Миколи Хвильового «Я (Романтика) – зображення громадянської війни як одного з найтрагічніших явищ в історії України, адже в основі війни лежить руйнація, нівелювання родинних зв’яз­ків, братовбивство.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових творів.

Цитату «На снігу великими літерами було написано: «ФІЙОНА МЕДВИНУ ПРИВІТ ПЕРЕДАВАЛА» узято з роману Івана Багряного «Тигролови».

Рядки «Сьогодні усе для тебе – / Озера, гаї, степи. / І жити спішити треба, / Кохати спішити треба / – Гляди ж, не проспи» є у вірші Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина…».

«Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а ґелґання бійців нагадувало ярмарок…» – це уривок з новели Юрія Яновського «Подвійне коло», яка є частиною роману «Вершники».

Цитату «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! / Я в серці маю те, що не вмирає» узято з драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Лексикологія. Пряме та переносне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова в переносному значенні й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зауважмо, слово в переносному значенні – назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. У переносному значенні вжито в тексті виділене слово в реченні «Колискова – це не/наче душа, яка ходить навшпиньках».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень.

Фразеологізмом є вислів з тексту «відкривається шлях», він має значення «створювати сприятливі умови для досягнення, успіху в чому-небудь».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У цьому тексті слова в/перше є числівником з прийменником, отже, пишуться окремо: «Уже в (яке?) перше звучання почутої мелодії».

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні.

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення, та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей.

Слово «напевно» є вставним у четвертому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає невпевненість, сумнів.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, другого, третього й п’ятого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ.

Саме таким є п’яте речення. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи:

Колискова – це неначе душа, яка ходить навшпиньках.

Речення є складнопідрядним означальним, частини об’єднуються в одне ціле за допомогою сполучного слова яка.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: не потрібно ставити кому між однорідними членами речення, з’єднаними сполучником і:  «Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам і сподіванням».

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак пишеться після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: близько, знань.

М’який знак пишемо також у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-. Отже, потрібно писати громадянська.

М’який знак пишемо в дієсловах перед часткою -ся(сь): здається.

М’який знак пишемо після л перед -ськ(ий): польське.

У словах іншомовного походження м'який знак пишемо після м'яких д, т, з, с, л, н перед ї, йо: павільйон.

М’який знак не пишемо після н перед ж, ч, ш, щ, -ськ-, -ств-: панство, меншість, гетьманський.

Зверніть увагу, що не треба писати м’який знак у кінці першої частини складних числівників: п’ятсот.

Відповідь: Б.