ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні.

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення, та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей.

Слово «напевно» є вставним у четвертому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає невпевненість, сумнів.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, другого, третього й п’ятого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ.

Саме таким є п’яте речення. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи:

Колискова – це неначе душа, яка ходить навшпиньках.

Речення є складнопідрядним означальним, частини об’єднуються в одне ціле за допомогою сполучного слова яка.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: не потрібно ставити кому між однорідними членами речення, з’єднаними сполучником і:  «Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам і сподіванням».

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак пишеться після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: близько, знань.

М’який знак пишемо також у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-. Отже, потрібно писати громадянська.

М’який знак пишемо в дієсловах перед часткою -ся(сь): здається.

М’який знак пишемо після л перед -ськ(ий): польське.

У словах іншомовного походження м'який знак пишемо після м'яких д, т, з, с, л, н перед ї, йо: павільйон.

М’який знак не пишемо після н перед ж, ч, ш, щ, -ськ-, -ств-: панство, меншість, гетьманський.

Зверніть увагу, що не треба писати м’який знак у кінці першої частини складних числівників: п’ятсот.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

Пишемо и: у загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки», яке можна запам’ятати за допомогою фрази «Де ти з’їси цю чашу жиру?») перед приголосними кореня: речитатив, цитата, диктант, сигнал, директор, колектив.

Пишемо і після літер, які не входять до правила «дев’ятки»; на початку слів; перед голосними та й: аналогія, соціологія, авіація, інженер.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зауважмо, що іменники другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку множини мають закінчення -ів (-їв). Отже, барвистих ярмарків.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів і суфіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Суфікс -ев- пишемо в прикметниках, утворених від іменників з основою на м’який або шиплячий приголосний і з наголосом на основі слова: грушевий.

Суфікс -ов- пишемо в іменниках крайовий, кущовий (наголос на закінченні), кварцовий, вечоровий  (прикметник, утворений від іменника з основою на твердий приголосний).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Лапки у власних назвах

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (лапки у власних назвах) та пояснювати їх за допомогою правил.

Згадаймо, що лапки́ – розділовий знак, що використовується задля вирізнення прямої мови, цитат, заголовків, а також слів, ужитих у непрямому, найчастіше іронічному значенні. 

У лапки́ беруть:

• індивідуальні назви заводів, фабрик, клубів, пароплавів, організацій, підприємств, наукових праць, літературних творів, газет, журналів, кінофільмів тощо.

Отже, у рядку Б помилка, оскільки назву постановки треба взяти в лапки́: постановка «Лісової пісні». У рядку В у лапки́ треба взяти лише назву творчої майстерні: моновистава творчої майстерні «Театр у кошику».

У лапки́ не беруть:

• імена, прізвища людей; власні назви неумовного характеру. 

Отже, у рядках А, Б, Г потрібно виправити помилки, без лапок пишемо: колектив Національної опери України, Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр, козак Мамай.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Зверніть увагу, що складена форма порівняння найвищого ступеня утворюється шляхом додавання слова найбільш або найменш до звичайної форми прикметника: високий – найбільш високий.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з однорідними членами.

Не можна вживати один додаток, який стосується кількох однорідних присудків, якщо вони вимагають від нього різних відмінкових форм.

Неправильно: Остап Вишня палко захоплювався та змальовував на сторінках своїх творів дивовижну українську природу.

Правильно: Остап Вишня палко захоплювався дивовижною українською природою та змальовував її на сторінках своїх творів.

Присудок захоплювався вимагає додатка в орудному відмінку (захоплювався (чим?) природою), а присудок змальовував – у знахідному (змальовував (що?) природу).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Числівник. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Правильну відмінкову форму числівника сімсот дев’яносто вісім наведено в рядку Г.

Зверніть увагу, як правильно відмінювати числівник сімсот дев’яносто вісім:

Н. сімсот дев’яносто вісім

Р. семисот дев’яноста восьми (вісьмох)

Д. семистам дев’яноста восьми (вісьмом)

З. сімсот дев’яносто вісім                     

О. сьомастами (сімомастами) дев’яноста вісьма (вісьмома)

М. (на) семистах дев’яноста восьми (вісьмох)

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Без подвоєння треба писати прислівник радісно.

Зауважмо, що подвоєні літери треба писати у словах горіння, натхнення, риштовання. Це іменники середнього роду ІІ відміни, які має закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками. Також подвоєння відбувається у прикметнику осінній (утворений від іменника з основою на -н-).

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Згадаймо:

• До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення 

-уть (-ють).

• До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення 

-ать (-ять).

Отже, бігти – біжать, свистати – свистять, хотіти – хочуть, сідати – сідають, губити – гублять.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Опівдні насунулися хмари...» вибрати «і ринула стоголоса злива» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності і).

Відповідь: Г.