ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати жанри літературних творів.

Твір «Кайдашева сім’я» є повістю, «Катерина» – поемою, «Наталка Полтавка» – драмою, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – романом.

Відповідь: 1В, 2Г, 3А, 4Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати персонажів програмових творів. Героями роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є:

• Грицько Чупруненко – друг Чіпки з дитячих літ. За походженням він селянин, бідняк, «... Козачий син, сирота. Після смерті батька та матері (вони під холеру померли обоє одного-таки й року) громада оддала сироту далекій родичці – вдові Вовчисі; а як піднявся хлопець на ноги, то дід узяв його до себе в поміч коло отари»;
• Христя – дружина Грицька. Вона – весела, турботлива та розумна дівчина, «... Молода, весела, щебетуха, працьовита дівчина – дядина ще змалку не давала ногам та рукам її одпочивку, призвичаїла до роботи. Хазяйка уподобала наймичку, а наймичка – хазяйку»;
• Іван Вареник – батько Чіпки, його історію описано в другій главі. Іван назвався небожем місцевого жителя і став називати себе козаком Остапом Макаровичем Хрущем – «Та такий з його косар: такий жвавий, такий робочий – невтомний! Усьому лад дає, усім перед веде – отаманує. А через місяць йому обявлено, що тепер він піщанський громадянин  – козак, Остап Макарович Хрущ»;
• Мотря – мати Чіпки. Її чоловік виявився «двужоном», тому Мотрю підняло на глум усе село –«Жінка жонатого чоловіка? покритка-дівка?.. Ні жінка, ні дівка, а замужня вдова... Гріх перед Богом, – чим його замолити? Сором перед людьми, – чим його змити?.. А ще ж, може, і каратись за це прийдеться – хоч не на сім, то на тім світі...».

Відповідь: 1Б, 2А, 3Г, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання скеровано на перевірку знання образів героїв програмових творів. Максим Ґудзь – персонаж соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Максим є яскравим типом трагічної особистості, «пропащої сили». Негативний відбиток на його вдачу наклало перебування в москалях: «Хто його зна, що воно за люди, ті москалі... Знаю тільки, що замолоду він те тільки й робив, що пив та гуляв, та волочився. А як оддав батько в москалі, то про його й слух запав... Вернувся жонатим і багатим...».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання скеровано на перевірку знання хронології творчості письменників.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» написаний 1875 року братами Панасом Мирним  та Іваном Біликом (Панас Якович Рудченко та Іван Якович Рудченко). 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання скеровано на перевірку знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

В останній строфі твору використано порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників як, мов, немов, наче, ніби: «Моя мати квітчала мене, як рожу…».

Тавтологія – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів: «А де ж ти, волоцюго, волочився до цього часу?».

Персоніфікація –один із різновидів метафори, у якому неістоти (предмети чи явища) набувають людських ознак і рис: «…густа каша ніби стогнала в горшку…».

Фразеологім хоч у вухо бгай означає «дуже лагідний, тихий, покірний».

Відповідь: 1Г, 2А, 3В, 4Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Висловлювання «Автор не тільки із жалем оплакує долю свого друга, але й долю всіх людей, які попали у полум’я страшної, жахливої загарбницької війни. Війна, яка покрила кров’ю гори, і яка породила не ріки, а море сліз» стосується поеми Тараса Шевченка «Кавказ». У творі  автор засуджує царський режим, що веде загарбницьку війну на Кавказі. Шевченко «…із жалем оплакує долю свого друга» Якова де Бальмена, який загинув на цій війні.

Висловлювання «Твір засвідчив, що український народ має свою давню і гідну пошани історію, велику культуру. Щедро використовуючи фольклор, опоетизовуючи народний побут, автор звеличив самобутність духовного життя нашої нації» стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури.

Про «Кайдашеву сім’ю» Івана Нечуя-Левицького йдеться в цитаті «Жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо затьмареного тугою за кращим життям, твору...».

Висловлювання «Це твір-опозиція старого барокового письменства та нових літературних традицій, літературної та простонародної мови, «високої», серйозної тема тики та «низької», гротескної розповіді, античного сюжету та народних персонажів» стосується бурлескно-травестійної поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Відповідь: 1Д, 2Г, 3В, 4Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання скеровано на перевірку знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

Мелашка – молодша невістка Кайдашів, дружину Лавріна. Вона була вродливою, доброю дівчиною з бідної сім’ї: «… невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання скеровано на перевірку знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. У творі змальовано колоритні типові образи селян. Маруся Кайдашиха – сварлива, бездушна жінка: «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне, а як гляне, то од її очей молоко кисне».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання скеровано на перевірку знання образів головних героїв.

Михайлу Череваню належить висловлювання «А що нам, бгате, до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити? Слава тобі, Господи, буде з нас, поки нашого віку!»

Кирило Тур зауважує: «Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла була голова на плечах. Не сьогодні, дак завтра поляже вона, як од вітру на степу трава; а слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже!».

Меланії Черевань належить цитата «Душа в чоловіка одна, що в козака, що в жінки: занапастивши її, другої не добудеш…»

Іван Шрам зазначає: «Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди втікав щонайкращий люд з городів; а тепер хто йде на Запорожже? Або гольтяпака, або злодюга, що боїться шибениці, або дармоїд, що не звик заробляти собі насущного хліба».

Відповідь: 1А, 2Г, 3Б, 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів.

Божого чоловіка схарактеризовано в цитаті «Темний він був на очі, а ходив без проводиря; у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені».

Михайло Черевань був «… тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами».

Івана Шрама стосується цитата «Послужив я православному християнству з батьком Хмельницьким, послужу вам, дітки, ще й тепер, коли буде на те ваша воля».

Про Кирила Тура йдеться в рядках «Здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива».

Відповідь: 1Б, 2А, 3В, 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання скеровано на перевірку знання образів головних героїв.

Кирило Тур – один із найяскравіших персонажів історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Образ Кирила Тура, який утілює козацьке лицарство, романтичний і найсуперечливіший у творі. Сенс козацького життя Тур розуміє так: «А в нас над усе – честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала… Слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання скеровано на перевірку знання образів головних героїв.

«Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Кирило Тур – один із найяскравіших персонажів твору. Це образ запорожця, який хоче бути таким характерником, як ті, що про їхні вчинки оповідає народ. Кирило приваблює до себе своєю вдачею. Він часто висловлює думки й почуття мовою народних пісень та дум. Сенс життя Кирила Тура  – товариство, побратимство, лицарська честь, незалежність.

Типологічно Кирило Тур споріднений із романтичним героєм, властивим європейській романтичній традиції 30-х років ХIХ ст. Байдужо-іронічний тон Кирила Тура, безпечність, зневажливе ставлення до життя нагадують байронічних героїв.

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська  література. Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів.

«Енеїда» – поема Івана Котляревського.

«Віють вітри, віють буйні» – пісня Марусі Чурай.

«De libertate» – вірш Григорія Сковороди.

«Кавказ» – поема Тараса Шевченка.

Відповідь: 1Д, 2Г, 3Б, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових поезій.

Рядки «Москаль любить жартуючи,/ Жартуючи кине;/ Піде в свою Московщину, /А дівчина гине…» узяті з поеми «Катерина».

Заклик «Борітеся – поборете! / Вам Бог помагає! / За вас правда, за вас слава / І воля святая!» є в поемі «Кавказ».

«Схаменіться, недолюди, / Діти юродивії / Подивіться на рай тихий, / На свою країну!» – це уривок із послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

У поемі «Сон (У всякого своя доля…)» є такі рядки: «Отак, ідучи попідтинню / З бенкету п'яний уночі, / Я міркував собі йдучи, / Поки доплентавсь до хатини».

Відповідь: 1Б, 2А, 3В, 4Д.