ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання скеровано на перевірку знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. У творі змальовано колоритні типові образи селян. Маруся Кайдашиха – сварлива, бездушна жінка: «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне, а як гляне, то од її очей молоко кисне».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання скеровано на перевірку знання образів головних героїв.

Михайлу Череваню належить висловлювання «А що нам, бгате, до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити? Слава тобі, Господи, буде з нас, поки нашого віку!»

Кирило Тур зауважує: «Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла була голова на плечах. Не сьогодні, дак завтра поляже вона, як од вітру на степу трава; а слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже!».

Меланії Черевань належить цитата «Душа в чоловіка одна, що в козака, що в жінки: занапастивши її, другої не добудеш…»

Іван Шрам зазначає: «Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди втікав щонайкращий люд з городів; а тепер хто йде на Запорожже? Або гольтяпака, або злодюга, що боїться шибениці, або дармоїд, що не звик заробляти собі насущного хліба».

Відповідь: 1А, 2Г, 3Б, 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів.

Божого чоловіка схарактеризовано в цитаті «Темний він був на очі, а ходив без проводиря; у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені».

Михайло Черевань був «… тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами».

Івана Шрама стосується цитата «Послужив я православному християнству з батьком Хмельницьким, послужу вам, дітки, ще й тепер, коли буде на те ваша воля».

Про Кирила Тура йдеться в рядках «Здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива».

Відповідь: 1Б, 2А, 3В, 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання скеровано на перевірку знання образів головних героїв.

Кирило Тур – один із найяскравіших персонажів історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Образ Кирила Тура, який утілює козацьке лицарство, романтичний і найсуперечливіший у творі. Сенс козацького життя Тур розуміє так: «А в нас над усе – честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала… Слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання скеровано на перевірку знання образів головних героїв.

«Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Кирило Тур – один із найяскравіших персонажів твору. Це образ запорожця, який хоче бути таким характерником, як ті, що про їхні вчинки оповідає народ. Кирило приваблює до себе своєю вдачею. Він часто висловлює думки й почуття мовою народних пісень та дум. Сенс життя Кирила Тура  – товариство, побратимство, лицарська честь, незалежність.

Типологічно Кирило Тур споріднений із романтичним героєм, властивим європейській романтичній традиції 30-х років ХIХ ст. Байдужо-іронічний тон Кирила Тура, безпечність, зневажливе ставлення до життя нагадують байронічних героїв.

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська  література. Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів.

«Енеїда» – поема Івана Котляревського.

«Віють вітри, віють буйні» – пісня Марусі Чурай.

«De libertate» – вірш Григорія Сковороди.

«Кавказ» – поема Тараса Шевченка.

Відповідь: 1Д, 2Г, 3Б, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових поезій.

Рядки «Москаль любить жартуючи,/ Жартуючи кине;/ Піде в свою Московщину, /А дівчина гине…» узяті з поеми «Катерина».

Заклик «Борітеся – поборете! / Вам Бог помагає! / За вас правда, за вас слава / І воля святая!» є в поемі «Кавказ».

«Схаменіться, недолюди, / Діти юродивії / Подивіться на рай тихий, / На свою країну!» – це уривок із послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

У поемі «Сон (У всякого своя доля…)» є такі рядки: «Отак, ідучи попідтинню / З бенкету п'яний уночі, / Я міркував собі йдучи, / Поки доплентавсь до хатини».

Відповідь: 1Б, 2А, 3В, 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати символічні образи художнього твору.

Послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим…» закінчується словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!». Значна частина образів у посланні є символічно-асоціативними, серед них і такі: слов’янофіли, братопродавці.

Решту символічних образів узято з інших Шевченкових творів:

• образи москаля й чорнобрових дівчат є в поемі «Катерина»;
• Прометей, колонізатор – це образи поеми «Кавказ»;
• кайдани, кров ворожа – символи вірша «Заповіт»;
• цар волі, землячки – символічні образи поеми «Сон (У всякого своя доля…)».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету художнього твору.

Поему Тараса Шевченка «Кавказ» присвячено другові поета Якову де Бальмену, який загинув під час загарбницької війни Росії за приєднання Кавказу. Засудження війни царизму на Кавказі – головна тема твору. Поема починається похмурим пейзажем гір, оповитих таємними хмарами й засіяних горем, политих кров’ю. Пейзаж – подальша розповідь про сумні події.

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів і жанрів, до яких ці твори належать.

Твір «Енеїда» є поемою, «Наталка Полтавка» – драмою, «Повість минулих літ» – літописом, «De libertate» – віршем, «Бджола та Шершень» – байкою.

Бурлескно-травестійна поема – це великий віршований гумористичний твір із ліричними відступами й вульгаризацією героїчних подій. Приклад – «Енеїда» Івана Котляревського.

Драма – твір, у якому зображено дійсність безпосередньо через висловлювання і дії самих персонажів, здебільшого призначений для сценічного втілення. Приклад – «Наталка Полтавка» Івана Котляревського.

Літопис – це жанр української літератури, твори, у яких оповідь подано в хронологічній послідовності. Приклад – «Повість минулих літ».

Вірш – невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків. Приклад – «De libertate» Григорія Сковороди.

Байка – один із різновидів ліро-епічного жанру. Коротка, здебільшого віршована оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої є тварини, рослини, предмети, інколи люди. Приклад – «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди.

Відповідь: 1А, 2В, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету та композиції поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Твір містить шість частин, які змістово пов’язані з подорожжю Енея і тими пригодами, що трапилися з ним:

1. Початок подорожі Енея. Буря на морі. Гостювання в Дідони;
2. На Сицилії. Поминки за Енеєвим батьком Анхізом. Пожежа на троянському флоті;
3. На землі Кумській. Зустріч Енея із Сивіллою. Подорож у пекло. Зустріч з батьком Анхізом;
4. На Латинській землі. Підготовка до війни, її початок;
5. Війна між троянцями і рутульцями. Героїчний подвиг Низа та Евріала;
6. Продовження війни. Поєдинок Енея і Турна. Перемога Енея.

Відповідь: 1Д, 2Б, 3А, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту терміна «кульмінація»і знання композиції поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Кульмінація в літературному творі – найнапруженіший момент у розвитку дії, вирішальний, переломний момент у взаєминах, зіткненнях літературних героїв або між героєм і обставинами. У кульмінації розкрито гостроту конфлікту, описаного в сюжеті твору.

Кульмінацією поеми Івана Котляревського «Енеїда» є двобій Енея з Турном, після якої боги також розділилися на два загони.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

В образі Наталки, головної героїні драми «Наталка Полтавка»,  Іван Котляревський зобразив просту, чесну, роботящу й розумну українську дівчину. Вона вміє щиро й вірно кохати, проте заради матері жертвує собою і подає рушники возному. Дівчина переживає глибокі душевні муки. Драму Наталчиного серця розкрито в піснях. Вона виконує всі пісні, уривки з яких наведено в рядках А, Б, В, Г. У варіанті, позначеному Д, наведено уривок із пісні, яку виконує Петро.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання скеровано на перевірку знання образів художнього твору.

Ярославна, дружина князя Ігоря, плаче за своїм чоловіком, звертаючись із проханням про допомогу до Дніпра-Славутича, до вітру, до сонця: «Вітриле, вітре, Стри́боже швидкий, / Навіщо мечеш стріли половецькі».

Новгород-сіверський князь Ігор мужньо боронить рідну землю від найзапеклішого ворога – половців: «То ж сядьмо, браття русичі, на коней, / Щоб глянуть на великий синій Дон!..».

Київський князь Святослав бачить незрозумілий, смутний сон: «Мене укрили чорним покривалом / Й дали напитись синього вина…».

Всеволод основними рисами характеру нагадує свого брата князя Ігоря. Він каже: «Один ти в мене, Ігорю, мій брате, / Порада і розрада ти моя!».

Відповідь: 1В, 2А, 3Б, 4Д.