ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету художнього твору.

Поему Тараса Шевченка «Кавказ» присвячено другові поета Якову де Бальмену, який загинув під час загарбницької війни Росії за приєднання Кавказу. Засудження війни царизму на Кавказі – головна тема твору. Поема починається похмурим пейзажем гір, оповитих таємними хмарами й засіяних горем, политих кров’ю. Пейзаж – подальша розповідь про сумні події.

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів і жанрів, до яких ці твори належать.

Твір «Енеїда» є поемою, «Наталка Полтавка» – драмою, «Повість минулих літ» – літописом, «De libertate» – віршем, «Бджола та Шершень» – байкою.

Бурлескно-травестійна поема – це великий віршований гумористичний твір із ліричними відступами й вульгаризацією героїчних подій. Приклад – «Енеїда» Івана Котляревського.

Драма – твір, у якому зображено дійсність безпосередньо через висловлювання і дії самих персонажів, здебільшого призначений для сценічного втілення. Приклад – «Наталка Полтавка» Івана Котляревського.

Літопис – це жанр української літератури, твори, у яких оповідь подано в хронологічній послідовності. Приклад – «Повість минулих літ».

Вірш – невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків. Приклад – «De libertate» Григорія Сковороди.

Байка – один із різновидів ліро-епічного жанру. Коротка, здебільшого віршована оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої є тварини, рослини, предмети, інколи люди. Приклад – «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди.

Відповідь: 1А, 2В, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету та композиції поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Твір містить шість частин, які змістово пов’язані з подорожжю Енея і тими пригодами, що трапилися з ним:

1. Початок подорожі Енея. Буря на морі. Гостювання в Дідони;
2. На Сицилії. Поминки за Енеєвим батьком Анхізом. Пожежа на троянському флоті;
3. На землі Кумській. Зустріч Енея із Сивіллою. Подорож у пекло. Зустріч з батьком Анхізом;
4. На Латинській землі. Підготовка до війни, її початок;
5. Війна між троянцями і рутульцями. Героїчний подвиг Низа та Евріала;
6. Продовження війни. Поєдинок Енея і Турна. Перемога Енея.

Відповідь: 1Д, 2Б, 3А, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту терміна «кульмінація»і знання композиції поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Кульмінація в літературному творі – найнапруженіший момент у розвитку дії, вирішальний, переломний момент у взаєминах, зіткненнях літературних героїв або між героєм і обставинами. У кульмінації розкрито гостроту конфлікту, описаного в сюжеті твору.

Кульмінацією поеми Івана Котляревського «Енеїда» є двобій Енея з Турном, після якої боги також розділилися на два загони.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

В образі Наталки, головної героїні драми «Наталка Полтавка»,  Іван Котляревський зобразив просту, чесну, роботящу й розумну українську дівчину. Вона вміє щиро й вірно кохати, проте заради матері жертвує собою і подає рушники возному. Дівчина переживає глибокі душевні муки. Драму Наталчиного серця розкрито в піснях. Вона виконує всі пісні, уривки з яких наведено в рядках А, Б, В, Г. У варіанті, позначеному Д, наведено уривок із пісні, яку виконує Петро.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання скеровано на перевірку знання образів художнього твору.

Ярославна, дружина князя Ігоря, плаче за своїм чоловіком, звертаючись із проханням про допомогу до Дніпра-Славутича, до вітру, до сонця: «Вітриле, вітре, Стри́боже швидкий, / Навіщо мечеш стріли половецькі».

Новгород-сіверський князь Ігор мужньо боронить рідну землю від найзапеклішого ворога – половців: «То ж сядьмо, браття русичі, на коней, / Щоб глянуть на великий синій Дон!..».

Київський князь Святослав бачить незрозумілий, смутний сон: «Мене укрили чорним покривалом / Й дали напитись синього вина…».

Всеволод основними рисами характеру нагадує свого брата князя Ігоря. Він каже: «Один ти в мене, Ігорю, мій брате, / Порада і розрада ти моя!».

Відповідь: 1В, 2А, 3Б, 4Д.

ТЕМА: Давня українська література.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Рядки «Почнемо не за вимислом Бояна, / А просто, як насправді все було» узято з поеми «Слово про похід Ігорів».

Григорій Сковорода є автором рядків «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним» (байка «Бджола та Шершень») і «Знаю, що смерть – як коса замашна, / Навіть царя не обійде вона» (пісня «Всякому місту – звичай і права»).

У літописі «Повість минулих літ» в уривку про помсту княгині Ольги є рядки: «Візьмемо жону його Ольгу за князя свого Мала і Святослава [візьмемо]…».

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Найбільша цінність для ліричного героя (а водночас і для автора) твору «De libertate» – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото:

Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

Проти свободи воно лиш болото.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету художнього твору.

Наведений в умові завдання уривок суголосний із подіями твору «Слово про похід Ігорів». У поемі описано невдалий похід князя Ігоря проти половців 1185 року. Князь повів свою дружину за Дін, щоб «напитися води шоломом з Дону» (тобто перемогти), здобути особисту славу.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Рядки «Ой як болить моє серце, / А сльози не ллються» і «Тяжко жити без милого / І в своїй сторонці!» узято з пісні Марусі Чурай «Віють вітри».

Уривки з історичної пісні «Чи не той то хміль…» наведено у варіантах «Ой, втікали вражі ляхи – / Погубили шуби...» і «Гей, поїхав Хмельницький / К Золотому Броду…».

У пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки» є такі рядки: «Мати сина в доріженьку / Слізно проводжає…»; «Прийми ж мою Марусеньку / Як рідну дитину!».

Рядки «Летять три зозуленьки, / І всі три рябенькі…» і «Де матінка плаче. / Там Дунай розлився…» є в баладі «Ой летіла стріла».

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати зміст, образи, настрої творів усної народної творчості.

Історична пісня – твір про важливу історичну подію, конкретних історичних осіб. Згадка про Кармелюка в уривку «За Сибіром сонце сходить, / Хлопці, не зівайте, / Ви на мене, Кармелюка, / Всю надію майте!» указує на те, що ці рядки взято з історичної пісні.

Родинно-побутові пісні – це пісні, у яких відображені почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім’ї, родинними стосунками. Рядки «По садочку ходжу, / Кониченька воджу, / Через свою неньку / Нежонатий ходжу» є зразком родинно-побутової пісні.

Суспільно-побутові пісні – пісні, у яких ідеться про соціальні й побутові події. В уривку «Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, / Дак не знали наші батьки панщини робити» згадано панщину, тобто це рядки із суспільно-побутової пісні.

Календарно-обрядові пісні – це пісні, які виконують під час календарних свят, обрядів. У рядках «Ой на Івана, та й на Купала / Там дівчинонька квіти збирала» згадано свято Івана Купала, під час якого виконували купальські обрядові пісні біля ритуального вогнища.

Відповідь: 1Г, 2А, 3Б, 4В.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати тематику й художні особливості творів усної народної творчості.

Прощання козака з коханою, перед тим як вирушити на війну, – тема пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки». У творі йдеться про козака, який вирушає в дорогу – захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину, тому просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину за свою дитину.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати за характерними рисами образи героїв програмових творів.

Рідкісним голосом і вмінням складати пісні, які за короткий час співала Україна, володіла напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини Маруся Чурай. Вона є авторкою пісні «Віють вітри», що містить такі рядки:

Єсть же люди, що і моїй

Завидують долі,

Чи щаслива та билинка,

Що росте на полі?

Відповідь: А.

Зразок написання власного висловлення

Толерантність у суспільстві, мабуть, є одним з найяскравіших показників рівня культури членів такого суспільства. На моє глибоке переконання, демократія може бути лише в тій країні, де поважають людей, які сповідують іншу релігію та мають відмінні політичні чи будь-які інші погляди й переконання, адже толерантність є не тільки важливим принципом, а й необхідною умовою миру та соціально-економічного розвитку держави.

По-перше, толерантність у суспільстві дає можливість людям бути захищеними від масової дискримінації, релігійного переслідування, залякування, виявів ксенофобії, расизму, фашизму.

Тема етнічної толерантності порушена в багатьох творах світової літератури. Класичний приклад – роман «Хатина дядька Тома» Ґарієт Бічер Стоу. Цей твір розповідає про жахливі умови життя рабів у США на початку 1850-х років.  Деспотичний Сайман Легрі прагне зробити з доброго та чуйного Тома жорстокого наглядача, проте той не поступається своїм внутрішнім принципам. Чоловік навіть намагається полегшити життя інших рабів. Авторка твору не лише розповідає про рабство, а й ділиться своїми роздумами про його вплив на людину, ганебні наслідки цієї політики для країни.

По-друге, толерантність – це повага до свободи іншої людини, її поглядів, думок, поведінки, прийняття і правильне розуміння різноманіття культур нашого світу. Також толерантне ставлення до осіб з інвалідністю допомагає їм долучатися до активного суспільного життя, бути повноправними членами суспільства, що мають рівні права з іншими громадянами країни.

Наприклад, Україна сьогодні стає більш відкритою для всього світу, а це вимагає готовності українського суспільства до сприйняття європейських цінностей. У нашій країні велика кількість людей з особливими потребами. Наразі в багатьох містах зявилися світлофори з дублюванням сигналу звуком, пандуси, написи шрифтом Брайля, що є ознакою створення доступного середовища. Толерантне ставлення до людей з обмеженими можливостями доводить, що комфорт таких особистостей – це не їхня приватна, а наша спільна проблема.

Отже, толерантність – це готовність прийняти інших такими, як вони є. Усі люди мають бути повністю інтегровані в суспільство й стати рівноправними незалежно від раси, статі, національності, релігії або інших особливостей. Усе це свідчить про демократію в країні та її розвиток.