ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «Сто років, як сконала січ…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з вірша Василя Стуса «Сто років, як сконала Січ…».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів.

Живучи за кордоном, Євген Маланюк слідкував за творчістю українських письменників. У його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких – «Сучасникам».

Є. Маланюк відгукується на творчість двох найбільших поетів України – Павла Тичини і Максима Рильського, оцінюючи їх здобутки й прорахунки.

У рядках «На межі двох епох, староруського золота повен, / Зазгучав сонценосно твій сонячно-ярий оркестр» йдеться про Павла Тичину.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.

«Contra spem spero!» – це вірш Лесі Українки.

Роман у віршах «Маруся Чурай» написала Ліна Костенко.

Ольга Кобилянська є автором повісті «Людина».

«Інститутка» – це повість Марка Вовчка.

Відповідь: 1–Д 2–Г 3–А 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Христя Хуторна, фон Крауз – це персонажі кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні».

Сомко й Шрам діють у романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Григорій Многогрішний, Медвин – герої роману Івана Багряного «Тигролови».

Персонажі Андрійко Катранник й Отроходін є в романі Василя Барки «Жовтий князь».

Сашко, дід, прабаба діють у кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.

П’єса Івана Карпенка-Карого «Хазяїн» є комедією.

Тарас Шевченко написав послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

Романом є твір Івана Багряного «Тигролови».

«Інститутка» – це повість Марка Вовчка.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Справжнє прізвище Остапа Вишні – Павло Губенко, Марка Вовчка – Марія Вілінська, Лесі Українки – Лариса Косач, Івана Багряного – Іван Лозов’ягін.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні «І носила в ту не/ймовірну весняну молоду ніч із срібної криниці срібним цеберцем срібну воду зозуля і (…) її по землі» замість пропуску має бути слово «розхлюпувала», яке в цьому контексті означає хлюпаючи, розливати, розбризкувати що-небудь. 

Порівняйте значення інших слів:

роздмухувати – струменем повітря або віянням вітру підсилювати горіння чого-небудь;

розпорошувати – перетворювати на пил, порох;

розводити – віддаляти одне від одного, примушуючи їх розійтися в різні боки.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні «Вилила добрий ківш і на Андрія» синонімом до слова «добрий» може бути «повний».

Зверніть увагу, що слово «добрий» у цьому контексті має значення: сповнений чимсь.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У цьому тексті слова від/того є займенником із прийменником, отже, пишуться окремо: «Від (чого?) того прокинувся, та побрів під розчахнуту липу».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Під час виконання цього завдання обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно ставити питання до виділених слів:

буянні (чого?) зела й кипінні (чого?) садів – іменники.

там живе … (яка?) свята – прикметник.

свята (що?) таїна – іменник.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Види односкладних речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Пригадайте, що безособовими називають односкладні речення з головним членом у формі присудка, який означає процес, дію, стан, що не мають виконавця або відбуваються незалежно від нього. У таких реченнях не може бути підмета.

Безособовим є шосте речення, «На душі було срібно й високо», однорідні присудки в цьому реченні виражені прислівниками (зі зв'язкою).

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення, його будова

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи третього, четвертого, шостого й восьмого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ.

Складнопідрядне речення – це складне речення, у якому одне просте речення є головним, а інше (підрядне) граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.

Саме таким є восьме речення. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи: Віднині знав, що там живе вічна й свята таїна. Речення є складнопідрядним з підрядним з’ясувальним, частини об’єднуються в одне ціле за допомогою сполучника що.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в п’ятому реченні: не потрібно ставити кому між однорідними членами речення, з’єднаними сполучником та: «Від того прокинувся та побрів під розчахнуту липу».

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

З великої літери пишуться:

Географічні й топографічні власні назви, крім службових слів і родових означень: Корсунь, Берестечко; коли означуване слово, що входить до географічної назви, не виражає родового поняття, то воно пишеться з великої літери: Жовті Води.

У назві пам'ятки архітектури пишемо з великої літери лише перше слово: Золоті ворота.

Відповідь: Д.