«Ця смілива дівчина символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, що потрапили в полон» – так схарактеризовано героїню твору, у якому є рядки
 
АЄсть же люди, що і моїй 
 Завидують долі, 
 Чи щаслива та билинка, 
 Що росте на полі?.. 
БОй, матінка плаче, 
 Поки жити буде. 
 А сестриця плаче, 
 Поки не забуде…
ВЩо сьогодні у нашій землі християнській великодная субота, 
 А завтра святий празник, роковий день Великдень
ГНе плач, не плач, Марусенько, 
 Не плач, не журися
 Та за свого миленького
 Богу помолися…
Д…Іще й орду татарськую
 За собой веду, —
 А все тото, вражі ляхи, 
 На вашу біду…