ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.

Головний герой твору Мина Мазайло хоче змінити своє прізвище на престижніше – російське, усе українське він сприймає не тільки як чуже, але як і вороже: «Ще як я підходив до загсу – думалось: а що, як там сидить не службовець, а українець? Почує, що міняю, так би мовити, його українське – і заноровиться. На зло тобі заноровиться».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв. Маруся Чурай, головна героїня однойменного роману у віршах Ліни Костенко, – напівлегендарна народна поетеса-піснярка. Її щиро кохає Іван Іскра – полковий обозний, який і рятує Марусю від страти. Для Івана дівчина є найдорожчою і дуже близькою людиною:

Ми з нею рідні. Ми одного кореня.

Мабуть, один лелека нас приніс.

Батьки у нас безстрашні й невпокорені

І матері посивілі від сліз.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «О земле втрачена, явися!..»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Україна як утрачений рай постає в «зболеному сні» ліричному героєві поезії Василя Стуса. Вірш «О земле втрачена, явися!..» належить до невольницької лірики. Перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання змісту художнього твору.

«Сміливі завжди мають щастя» – ці слова рефреном звучать упродовж усього роману Івана Багряного «Тигролови». Спочатку їх вимовляє стара Сірчиха, потім повторює головний герой, і, нарешті, саме цими словами завершується роман.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 1980-х – 90-х років.

Український постмодернізм зародився у 1980-х pp. і пов'язаний з іменами Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Неборака (літературне угрупування «Бу-Ба-Бу). 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання авторів літературних творів.

Ліна Костенко написала поезії «Українське альфреско» та «Страшні слова, коли вони мовчать»; перу Тараса Шевченка належать поема «Катерина» й послання «До Основ’яненка»; Юрій Яновський – автор роману в новелах «Вершники», а твори «Подвійне коло» та «Шаланда в морі» є новелами з цього роману; Михайло Коцюбинський написав новелу «Intermezzo» та повість «Тіні забутих предків».

Відповідь: 1В 2А 3Д 4Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: черговИй, псевдонІм, ознАка, осокА.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання літературних творів та жанрів, до яких ці твори належать.

Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є романом, «Кайдашева сім’я» – повістю, «Мойсей» –поемою, «Мартин Боруля» – комедією.

Відповідь: 1Б 2В 3Д 4А.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосний, крім Й, пишемо И. Отже, титан.

І пишемо після літер «дев’ятки» перед наступним голосним та й. Отже, потрібно писати тріумф, цезій, грація, пріоритет.

І також пишемо після літер, що не входять до «дев’ятки»: фініш.

Ї пишемо після голосних (індуїзм, еліпсоїд).

Отже, букву і пишемо на місці пропуску у словах грація та пріоритет.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Григорій Многогрішний і Медвин діють у романі «Тигролови», Лаврін Кайдаш і Мотря Довбиш – у повісті «Кайдашева сім’я», Іван Іскра й Галя Вишняк – у романі у віршах «Маруся Чурай», Лукаш і Килина – у драмі-феєрії «Лісова пісня».

Відповідь: 1В 2А 3Б 4Д.

ТЕМА: Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч, ц + -ськ(ий), -ств(о)= -цьк(ий), цтв(о): викладач – викладацький, козак – козацький;

х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о)= ськ(ий), ств(о): товариш – товариський;

Чергування не відбуватиметься у словах, основа яких закінчується на т,д: депутат – депутатський.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми об’єднує слово вода. Утворені фразеологізми матимуть таке значення:

у вогонь і воду – куди завгодно, на все;

і кінці у воду – не залишати ніяких слідів злочину, негідного вчинку;

як у воду дивитися – безпідставно передбачати щось, пророкувати.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми)

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додають до звичайної форми прикметника: найбільш новий.

Словосполучення, запропоновані в рядках А, Б, В, не мають граматичних помилок.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з однорідними членами

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно використовувати речення з однорідними членами в мовленні.

Проаналізуймо речення Письменник розповідає про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує. З речення ми не можемо зрозуміти, хто ж емігрує – Іван Дідух чи його внутрішній світ. Потрібно було б побудувати речення так: Письменник розповідає про внутрішній світ Івана Дідуха та про те, чому він емігрує.

Відповідь – Г.