ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв. Маруся Чурай, головна героїня однойменного роману у віршах Ліни Костенко, – напівлегендарна народна поетеса-піснярка. Її щиро кохає Іван Іскра – полковий обозний, який і рятує Марусю від страти. Для Івана дівчина є найдорожчою і дуже близькою людиною:

Ми з нею рідні. Ми одного кореня.

Мабуть, один лелека нас приніс.

Батьки у нас безстрашні й невпокорені

І матері посивілі від сліз.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «О земле втрачена, явися!..»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Україна як утрачений рай постає в «зболеному сні» ліричному героєві поезії Василя Стуса. Вірш «О земле втрачена, явися!..» належить до невольницької лірики. Перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання змісту художнього твору.

«Сміливі завжди мають щастя» – ці слова рефреном звучать упродовж усього роману Івана Багряного «Тигролови». Спочатку їх вимовляє стара Сірчиха, потім повторює головний герой, і, нарешті, саме цими словами завершується роман.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 1980-х – 90-х років.

Український постмодернізм зародився у 1980-х pp. і пов'язаний з іменами Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Неборака (літературне угрупування «Бу-Ба-Бу). 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання авторів літературних творів.

Ліна Костенко написала поезії «Українське альфреско» та «Страшні слова, коли вони мовчать»; перу Тараса Шевченка належать поема «Катерина» й послання «До Основ’яненка»; Юрій Яновський – автор роману в новелах «Вершники», а твори «Подвійне коло» та «Шаланда в морі» є новелами з цього роману; Михайло Коцюбинський написав новелу «Intermezzo» та повість «Тіні забутих предків».

Відповідь: 1В 2А 3Д 4Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: черговИй, псевдонІм, ознАка, осокА.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання літературних творів та жанрів, до яких ці твори належать.

Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є романом, «Кайдашева сім’я» – повістю, «Мойсей» –поемою, «Мартин Боруля» – комедією.

Відповідь: 1Б 2В 3Д 4А.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосний, крім Й, пишемо И. Отже, титан.

І пишемо після літер «дев’ятки» перед наступним голосним та й. Отже, потрібно писати тріумф, цезій, грація, пріоритет.

І також пишемо після літер, що не входять до «дев’ятки»: фініш.

Ї пишемо після голосних (індуїзм, еліпсоїд).

Отже, букву і пишемо на місці пропуску у словах грація та пріоритет.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Григорій Многогрішний і Медвин діють у романі «Тигролови», Лаврін Кайдаш і Мотря Довбиш – у повісті «Кайдашева сім’я», Іван Іскра й Галя Вишняк – у романі у віршах «Маруся Чурай», Лукаш і Килина – у драмі-феєрії «Лісова пісня».

Відповідь: 1В 2А 3Б 4Д.

ТЕМА: Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч, ц + -ськ(ий), -ств(о)= -цьк(ий), цтв(о): викладач – викладацький, козак – козацький;

х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о)= ськ(ий), ств(о): товариш – товариський;

Чергування не відбуватиметься у словах, основа яких закінчується на т,д: депутат – депутатський.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми об’єднує слово вода. Утворені фразеологізми матимуть таке значення:

у вогонь і воду – куди завгодно, на все;

і кінці у воду – не залишати ніяких слідів злочину, негідного вчинку;

як у воду дивитися – безпідставно передбачати щось, пророкувати.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми)

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додають до звичайної форми прикметника: найбільш новий.

Словосполучення, запропоновані в рядках А, Б, В, не мають граматичних помилок.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з однорідними членами

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно використовувати речення з однорідними членами в мовленні.

Проаналізуймо речення Письменник розповідає про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує. З речення ми не можемо зрозуміти, хто ж емігрує – Іван Дідух чи його внутрішній світ. Потрібно було б побудувати речення так: Письменник розповідає про внутрішній світ Івана Дідуха та про те, чому він емігрує.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стилістика. Стилі мовлення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати стилі мовлення, визначати особливості кожного з них.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо мікротекст.

У запропонованому уривку є порівняльні звороти (наче мильні бульки, як відцвілі пелюстки, як прекрасні пави й фенікси), слова, ужиті в переносному значенні (прилинули вітри), персоніфікація (насунуло з півдня велике жовте одноманіття). Мова тексту образна, поетична, для неї характерна експресія та зображувальність. Пейзажна замальовка передана через призму інтелекту та світовідчуття особистості (образ автора). Усі ці ознаки притаманні художньому стилю.

Відповідь – Г.