ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому речення

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види другорядних членів речення, правильно розставляти розділові знаки, зокрема виділяти порівняльний зворот.

Порівняльний зворот, порівнюючи одні предмети з іншими, образно характеризує їх. Порівняльні звороти вводяться в речення за допомогою слів як, мов, немов, наче, неначе, неначебто, ніби тощо. На письмі порівняльні звороти виділяють комами. Отже, у тексті порівняльний зворот наче мильні бульбашки необхідно виділити комами

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Отже, у словах прислів’я, Київщина, балтієць, м’якенький, сум’яття, дев’ять букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Арфрикати ДЖ та ДЗ також передають один звук (дзижчати).

Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (Київщина, щипати, щиглик, тріщить).

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (сум’яття).

А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у слові прислів’я на один звук більше, у слові Київщина на два звуки більше.

У рядку Б у словах сьогодні, дзижчати на один звук менше.

У рядку В у слові щипати на один звук більше.

У рядку Г у слові щиглик на один звук більше.

А в рядку Д однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: тріЩитЬ, сум’ЯТТя, дев’ЯтЬ.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

У сучасній українській мові дієприкметники доконаного виду за допомогою суфіксів -ш- та -вш- не творяться. Форми на кшталт «бувший», «перемігший», «допомігший» не є літературними. У такий випадках треба казати: який був, який переміг тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

У рядку А через дефіс пишемо слово екс-чемпіон (частинки екс-, штабс-, обер-, віце-, лейб- потрібно писати через дефіс).

У рядку Б через дефіс пишемо слово учитель-словесник, адже складні професії, спеціальності, звання, посади треба писати через дефіс.

У рядку Г через дефіс пишемо слово 40-метрівка, адже слова, до складу яких входять цифри, потрібно писати через дефіс.

У рядку Д через дефіс пишемо віце-прем’єр, адже віце-, лейб-, екс-, штабс-, обер- потрібно писати через дефіс).

У рядку В всі слова потрібно писати разом (працелюб – складний іменник із з’єднувальним голосним е, метеослужба – частинки метео-, біо-, фото-, зоо-, фіто- тощо пишемо разом, сімдесятиріччя – складний іменник, у якого перша частина виражена числівником).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема велику літеру у власних назвах.

З великої літери потрібно писати назви населених пунктів, територій, вулиць, будівель (Вічне місто, Рим, Колізей).

З великої літери пишемо перше слово в назвах художніх творів, такі назви також беремо в лапки («Мертві душі»).

Прикметники з суфіксом -ськ- на позначення великої кількості однотипних предметів пишемо з малої літери (римські палаци).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в префіксах роз-, без-, воз-, через- завжди пишемо з: зчепитися, зцідити, зшити, зцілити.

Префікс с- пишемо перед глухими к. п, т, ф, х. Отже, у решті слів завдання потрібно писати саме префікс с- (стерти, скинути, створити, скласти, схибити тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Подовжуються і відповідно їх позначають подвоєними буквами такі приголосні: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш – за умови, якщо вони стоять між двома голосними. Тому подвоєння не відбуватиметься в таких словах: верф, лазур, буденність, кров.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Поєднання іменника з числівником

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Числівники два, три, чотири, а також ті, які закінчуються на два, три і чотири поєднуються з іменниками в називному відмінку множини. Отже, потрібно так поєднати іменник з числівником: чотири поверхи, два випускники, сто два клени. Збірний числівник обидва теж вимагає називного відмінка – обидва хлопці. А дробові числівники поєднуються з іменником у родовому відмінку однини – три десятих метра.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Завдання перевіряє ваше вміння правильно добирати форми слів і поєднувати їх у словосполученні.

Коректними є такі словосполучення: обрати нелегкий шлях, захворіти на бронхіт, ігнорувати зауваження, відправити листа.

А от дієслово запобігати вимагає від залежного слова форму орудного відмінка: запобігати руйнуванням.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені обставини

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. Ця умова виконана та є логічною в усіх реченнях, окрім речення Проходячи повз вежу, годинник пробив шосту годину. Виходить, що годинник іде повз вежу. Потрібно побудувати речення так: Коли ми проходили повз вежу, годинник пробив шосту годину.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник як службова частина мови. Правопис сполучників

Сполучники, що пишуть одним словом, відрізняються від однозвучних поєднань інших частин мови, які пишуть двома словами, тим, що сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання.

Сполучник також можна замінити синонімічним сполучником, а з однозвучними поєднаннями інших частин мови цього зробити не можна. У даному випадку можлива така синонімічна заміна сполучника: якби – коли б.

Коли б (якби) знав я чари, що спиняють хмари.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

У варіанті А потрібно прибрати двокрапку та поставити кому й тире після прямої мови перед словами автора.

У варіанті Б після слів автора, що стоять усередині речення, необхідно поставити кому.

У варіанті Г після прямої мови потрібно поставити тире.

У варіанті Д пряму мову необхідно взяти в лапки, а також написати в ній перше слово з великої літери. Мама сказала: «Як же мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру».

А от у варіанті В розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні А не потрібно ставити кому перед й, адже цей одиничний сполучник поєднує два підрядні речення (однорідна супідрядність).

У реченні В необхідно виділити відокремлене означення такі казково білі й легкі вночі. Для цього необхідно поставити кому після у цвіту.

У реченні Г немає коми між однорідними присудками розлігся, розширився.

У реченні Д дієприслівниковий зворот укриваючи холодком зелену землю виділений лише з одного боку. Отже, необхідно поставити кому після слова землю.

У реченні Б всі знаки правильні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння визначати види підрядних речень.

Обставинне підрядне речення причини відповідає на питання з якої причини? З головною частиною підрядна причини поєднується сполучниками бо, тому що, через те що, завдяки тому що, затим що, позаяк тощо.

А – підрядне обставинне часу (коли?).

Б – підрядне з’ясувальне (що?).

Г - підрядне означальне (який?).

Д– підрядне з’ясувальне (що?).

В – підрядне обставинне причини (з якої причини?).

Люблю людей землі своєї (з якої причини?), бо й я землі своєї вірний син.

Відповідь – В.