ТЕМА: Морфологія. Іменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Неправильно утворено форму кличного відмінка іменника у варіанті Б. Іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи в кличному відмінку мають закінчення -у(ю): Андрію.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Речення зі звертаннями

Завдання перевіряє вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати звертання в реченні, правильно розставляти розділові знаки в них.

Згадайте, що звертання, оскільки воно граматично не пов’язане з членами речення, в усному мовленні виділяється паузами, а на письмі – розділовими знаками – комою або знаком оклику.

Отже, розділові знаки при звертанні правильно вжито в реченні «Ой куди ви, голубоньки, та й полетите, / Куди моє дівування та й занесете?».

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати прикметники.

Закінчення -ий має прикметник, утворений від слова туман. Суфікс -н-(ий) уживаємо в переважній більшості якісних і відносних прикметників: туманний.

Суфікс -н-(ій) уживаємо порівняно в небагатьох прикметниках (переважно відносних): теперішній, колишній, суботній, вечірній. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати форми дієприкметників у мовленні.

Пасивні дієприкметники утворюють від основи неозначеної форми перехідних дієслів (минулого часу – від дієслів доконаного виду, теперішнього – від дієслів недоконаного виду) за допомогою суфіксів -н-, -ен- -т-: одягнути – одягнений.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у складному реченні.

Розділові знаки правильно розставлено в реченні «Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю, на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина». Це речення є складнопідрядним означальним, між частинами якого потрібно поставити кому. Крім того, обидві частини містять дієприслівникові звороти, які теж відокремлюємо комами.

Проаналізуймо інші речення.

У рядку А потрібно відокремити уточнювальну обставину місця «серед цвіту», між частинами підрядного означального речення потрібно поставити кому, а не двокрапку: «… здається, що».

У рядку Б між частинами підрядного означального речення потрібна лише кома, тире варто прибрати.

У рядку В між підрядними частинами потрібно ставити коми. Отже, правильною в цьому реченні буде така пунктуація: «Уявімо, що світ, який нас оточує, – це поле, а слова, які називають предмети навколишнього світу, – рослини на цьому полі».

У рядку Г потрібно поставити кому між частинами складнопідрядного порівняльного речення: «… рябіло, наче хто сипонув на воду блискучими іскрами».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані фрагменти.

У рядках А, Б є помилки, оскільки назви вокзалів, станцій, портів, пристаней пишемо з великої букви, а родове поняття з малої: Південний вокзал, автостанція «Південна».

У рядку В правильно писати назву міста так: Франкфурт-на-Майні (географічні назви, що складаються з іменників, які поєднуються українськими або іншомовними прийменниками, сполучниками чи мають при собі частку, артикль, а також утворені від них прикметники).

Помилка є також у рядку Д: назву площі пишемо з великої літери: площа Князя Ярослава Осмомисла.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку А однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: заоЩаДЖувати, ЯчаННЯ, майоліка.

У рядку Б у слові роз’Ятрити на один звук більше.

У рядку В у слові узліССЯ на один звук менше.

У рядку Г у слові Щасливий на один звук більше.

У рядку Д у слові узбереЖЖЯ на один звук менше.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Забілена в тумани Говерла чатує на обрії...» вибрати «та зорі тремтять у нічній прохолоді» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності та).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

У двох кроках – це неправильний переклад прийменникових структур з російської мови.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з дієприкметниковими зворотами

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприкметниковим зворотом.

Зауважте, що дієприкметниковий зворот повинен стояти якомога ближче до означуваного слова, аби не спотворився смисл речення.

Потребує також редагування речення, у якому дієприкметниковий зворот розірваний іншими членами: «Розгляньмо зроблені висновки автором нового підручника з історії України». Правильно це речення побудувати так: «Розгляньмо висновки, зроблені автором нового підручника з історії України».

Відповідь: А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок А: у слові відбити є звук [д], а у слові проїзний відбувається спрощення, тому звук [д] відсутній.

У рядку Б в обох словах є звук [д]: у слові футбол літера т передає звук [д], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко; у слові зорепад буква д передає звук [д].

У рядку В звук [д] є тільки у слові здавна, а от у слові бджола є африката дж.

У рядку Г в слові дружба літера д передає звук [д], а в слові подякував літера д передає звук [д′].

У рядку Д в слові продаж літера д передає звук [д], а в слові свідчити літера д передає звук [д͡ж], оскільки зімкнені передньоязикові [д], [т] перед свистячими, шиплячими або африкатами частково або повністю африкатизуються.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Благословіть в дорогу, матері», граматична основа якого – присудок у формі 2 особи множини.

Неозначено-особовим є речення «Нас чекають, нас знають, нас люблять, нам вірять, нас ждуть», головний член тут – присудок у формі 3 особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Учи народ, учися і в народу». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Бракує арфі струн, співцеві слів», присудок у цьому реченні виражений безособовим дієсловом. 

Речення «Вийшла я на Княжу гору глянути на красень Львів» є двоскладним.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Відокремлене означення є в реченні Г. Згадаймо, що дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: «Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивами».  

Відокремлена прикладка «могутнє світило» є в реченні в рядку А.  

Відокремлений додаток є в рядку Б. Зверніть увагу: відокремлюються додатки, що мають значення виключен­ня або включення і починаються словами крім, окрім, опріч, особливо, за винятком, на відміну від: «Від квітів, особливо пальм й аспарагусів, одразу повіяло життям».

Відокремлена обставина є в рядку Д. У реченні відокремлюється дієприслівниковий зворот «Виблискуючи проти молодого місяця мокрим днищем».  

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Безсполучникові речення  

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати смислові зв’язки між частинами безсполучникових речень.

Згадаймо, що безсполучникове – це таке складне речення, частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а інтонацією, ритмомелодійними засо­бами.

Безсполучникові складні речення з однорідними простими частинами можуть виражати такі смислові відношення:

• одночасність дій, подій, явищ;
• часову послідовність дій, подій, явищ;
• зіставлення чи протиставлення подій, явищ, про які повідомляється в простих реченнях.

Безсполучникові складні речення з неоднорідними простими частинами за характером їх смислових відношень поділяються на речення зі значенням умови, наслідку, часу, пояснення, причини, порівняння. 

Проаналізуймо запропоновані речення.

Одночасність подій виражають частини речення «Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях».

Друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій у реченні «Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило».

Перша частина виражає умову, за якої можлива дія другої частини в реченні «Не навчив батько – не навчить і дядько».

Друга частина доповнює або розкриває зміст першої в реченні «Мені здається: твої очі світять з вишини».

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Д.