ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання сюжету літературних творів, а також уміння співвідносити художні твори з подіями та явищами відповідної історичної епохи.

Повість Марка Вовчка «Інститутка» написана в ХІХ ст.

У поемі «Слово про похід Ігорів» йдеться про невдалий похід князя Ігоря проти половців у 1185 році. Це героїчна поема кінця XII ст.

Творчість Григорія Сковороди належить до періоду давньої української літератури. Час написання його байки «Бджола та Шершень» – ХVІІІ ст.

Поезію «Лебеді материнства» написав відомий шістдесятник (ХХ ст.) Василь Симоненко. 

Відповідь: 1Г 2А 3В 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів. 

Панас Мирний написав роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Головний герой цього твору – Чіпка Варениченко.

У пригодницькому романі Івана Багряного «Тигролови» діє майор ОГПУ-НКВД Медвин.

Феноген – персонаж драми Івана Карпенко-Карий «Хазяїн».

Роман «Чорна рада» написав Пантелеймон Куліш. Найяскравіший з образів козаків у цьому творі – Кирило Тур.

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів. 

Турн діє в поемі Івана Котляревського «Енеїда».

Мавка – головна героїня драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Григорій Бобренко – головний герой роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Чугайстир – це персонаж повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Відповідь: 1Г 2А 3Д 4В. 

ТЕМА: Лексикологія. Пряме та переносне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова в переносному значенні й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зауважмо, слово в переносному значенні – назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. 

У переносному значенні вжито в тексті виділене слово в реченні «Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки – ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки».

Відповідь – В.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізмом є вислів з тексту «вдруге на світ народжуєшся», він має значення «відчувати душевний спокій після страждань, переживань, фізичних мук і т.ін.».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту. 

У цьому тексті слова на/зустріч є іменником з прийменником, отже, пишуться окремо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники. 

Згадаймо, що прийменник – це  службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами в реченні.

Прийменник виділено у словосполученні з тексту в рядку А: коло лісу.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення та існують у реченні для вираження певного ставлення мовця, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слово «мабуть» є вставним у четвертому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає невпевненість, сумнів. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні й неоднорідні означення 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати однорідні й неоднорідні означення.

Означення в другому реченні є однорідними, оскільки характеризують предмет з одного боку: «густіший і темніший морок».

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях. 

Пунктуаційну помилку допущено в шостому реченні: потрібно поставити кому між частинами складнопідрядного речення причини: «А луг пахне де/далі сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість, бо за/малі».

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У рядках А, В, Г, Д є помилки.

З великої літери пишемо:

• імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська: Данило Галицький;
• назви художніх, музичних творів тощо, наукових праць, газет, журналів: Франкове «Зів'яле листя».

Зверніть увагу, що в назві твору «Слово про похід Ігорів» слово «похід» треба писати з малої літери.

Назви вулиць (бульварів, провулків, проспектів), шляхів (залізничних, морських тощо),  каналів, течій (морських), а також майданів (площ), парків тощо пишуться з великої літери, а їхні родові позначення – з малої: Бахчисарайський район.

Правильно вжито велику літеру в усіх словосполученнях рядка Б: Петро Гулак-Артемовський (ім’я, прізвище), Президент України (назва найвищої державної посади України).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака 

Завдання перевіряє рівень ваших навичок  розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак пишемо після літер на позначення зубних приголосних у середині складу перед о: мальовничий, опрацьований, давньокиївський, пеньок, працьовитість, сьорбати, багатьом, сьогодні, пізнього, кольоровий; після р м’який знак ставимо лише перед о: чотирьох.

М’який знак не пишемо перед буквосполученням йо: зйомка, район, крайовий, серйозний.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Особливості вживання та написання форм іменника

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зауважмо, що в таких словосполученнях, як день народження,  День знань,  День матері тощо, головним є слово день. Друге слово від нього залежне, воно пояснює його.

Слово день чоловічого роду, отже, мій, а не моє. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс при- вживаємо на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому при- потрібно вживати в словах: приглушити, прим’ятий, привчити, прибулий, приморозок, Прикарпаття, приїжджати, Придністров’я, приборкати, причіп, присоромлений тощо.

Префікс пре- вживаємо переважно на позначення найвищої якості: премудрість, прегарний, премилий.

Префікс прі-  пишемо в слові прізвище.

Відповідь – Б.