ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів. Автором історичного роману «Чорна рада» є Пантелеймон Куліш. 

Романом також є твір Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Згадаймо жанри інших творів: «Наталка Полтавка» – драма; «Лісова пісня» – драма-феєрія; «Камінний хрест» – новела; «Хазяїн» – комедія.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Експресіонізм – літературно-мистецький напрям, для якого характерні посилена увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському світосприйнятті, нервова збудженість і фрагментарність оповіді, застосування символів, гротеску, поєднання протилежного тощо.

В український літературі експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. Новела Василя Стефаника «Камінний хрест» має яскраво виражені ознаки експресіонізму.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.

Автором першого історичного роману в українській літературі «Чорна рада» є Пантелеймон Куліш. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Арфами, арфами»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій. 

Вислів «Любая, милая – чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай» є в поезії Павла Тичини «Арфами, арфами».  

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Василь Симоненко прожив неповних 29 років, із них на літературну творчість припадає 10. За життя поета вийшла друком лише одна збірка – «Тиша і грім», друга побачила світ тільки після його смерті.

Олесь Гончар назвав Симоненка «витязем молодої української поезії», Василь Захарченко – «поетом з горніх Шевченкових долин». Василь Стус говорив так: «…На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку літератури, пояснювати поняття «шістдесятництво».

Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу, що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).

Характерні риси шістдесятництва:

• критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
• відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
• єдність традицій і новаторства;
• витончений інтелектуалізм, естетизм.

Письменники: поети Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Україна в огні»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

Запропоноване висловлення належить персонажу кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» Ернсту фон Краузу – старому полковнику німецької розвідки.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Подвійне коло»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

У степу під Компаніївкою розгортаються події твору Юрія Яновського «Подвійне коло». Ця новела є частиною роману «Вершники».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Усі ті спостереження, усе почуте він записував та використовував згодом, пишучи збірку «Мисливські усмішки». 

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Ти знаєш, що ти – людина…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій. 

Рядки «І жити спішити треба, Кохати спішити треба – Гляди ж не проспи!» узяті з вірша Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина…».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте історію написання новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Поштовхом до написання цього твору послужила, здавалось би, незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист. Серед пісень, які він виконував, була «Летіла зозуля через мою хату...», де йшлося не просто про нещасливе кохання, а про вічне, непереборне страждання людини. Оче­видці розповідають, що, почувши цю пісню, Тютюнник підхо­пився й побіг до своєї кімнати. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном».

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання символічних образів літературних творів.

Згадаймо початок роману Івана Багряного «Тигролови»: «...Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон».

Страшний дракон – це поїзд, який на повній швидкості мчить крізь сибірські простори на Далекий Схід. «Поїзд-дракон» символізує сталінський терор, адже тримає у своїх вагонах тисячі замордованих людей, так званих «ворогів народу», яких везли з України у Сибір.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стус. «На колимськім морозі калина»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати віршовий розмір твору. 

Запропоновані рядки узяті з вірша Василя Стуса «На колимськім морозі калина». 

Для визначення віршового розміру вірша проставте в уривку наголоси:

БезгомІння, безлЮддя довкОла,

тільки сОнце і прОстір, і снІг.

І котИлося кУль-покотьОлом
моє сЕрце в ведмЕжий барлІг

Проаналізуйте закономірність чергування ненаголошених і наголошених складів, порахуйте  кількість ритмічно повторюваних елементів у рядку (кількість стоп). 

Тут повторюються трискладові стопи з наголосом на останньому складі. Отже, віршовий розмір уривка – анапест. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання образів героїв того чи того літературного твору. Згадайте персонажів художніх творів і співвіднесіть їх із висловлюваннями. 

Маруся – головна героїня однойменної повісті Григорія Квітки-Основ’яненка закохалася у Василя. У рядку В подано його портретну характеристику: «Гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синій і китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки підперезаний, у тяжинових штанях, чоботи добрі, шкапові, з підковами».

Висловлювання «Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід; оступався за товаришів, коли ті де на гулянках заводили спірку; говіркий, він завжди вибріхувався перед начальством, як де попадалось товариство» (варіант А) стосується Максима Ґудзя – персонажа роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», батька Галі. 

Лаврін, персонаж повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», був лагідним, жартівливим, протилежним за характером і зовнішністю своєму брату, схожим на матір: «Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світили привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір» (рядок Д).

Згадайте повість Марка Вовчка «Інститутка». Характеристика в рядку Б «Брови йому чорні, і уста рум’яні, і станом високий, – така вже краса, що й не сказати! Тільки гордий дуже – на жодну не погляне, не заговорить, хоч там як до його не заходь...» стосується персонажа цього твору – полкового лікаря.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Б.