Будова слова. Словотвір – Будова слова. Словотвір

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й суфікса.

Суфікс -инн(я) (-інн(я)) в українській мові має різне значення. Так у словах носіння, куріння, гасіння, ходіння, шарудіння, терпіння, водіння його вживають на позначення процесу, дії. 

А от у слові коріння цей суфікс має значення збірності (огудиння, бадилиння, соняшничиння тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й префікса.

Префікс від- в українській мові має різне значення. Так у словах відбігти, відлетіти, відповзти його вживають на позначення процесу віддалення. 

А слово відробити цей суфікс має значення працювати певний час або працею віддавати борг.

Відповідь – Б.

1.     ТЕМА: Будова слова. Словотвір

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що помилково утворено слово гардеробщиця. Правильний варіант – гардеробниця.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти значення суфіксів у словах.

Зверніть увагу, що суфікси не тільки утворюють нові слова, але й можуть надавати словам додаткового значення пестливості, зменшувальності або збільшуваності, зневаги тощо.

Значення узагальненої ознаки мають такі іменники із суфіксом -ств-: людство, студентство, потомство. Суфікс -ств- надає слову презирство іншого значення.

Відповідь: Б

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем).

Закінчення – це змінна звукова частина змінюваного слова. Відсутність звукового закінчення заведено називати нульовим закінченням.

Закінчення додаються до основи слова при відмінюванні для позначення граматичного значення слова у реченні.

Незмінювані слова не мають закінчень.

Отже, НЕ МАЮТЬ закінчення обидва слова в рядку В: читаючи (дієприслівник, невідмінювана форма дієслова), кашне (незмінюваний іншомовний іменник).

У варіантах А і Г слова гордість, блакить мають нульове закінчення; у варіанті Б слово джунглі має закінчення -і.

Відповідь: В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Слова покрівля, відкриття, закривати є спільнокореневими, бо мають спільний корінь.

Слово крити означає «покривати поверхню чого-небудь; хвати від зору; тримати в таємниці, приховувати».

Слово « скривити» має інше значення: «робити кривим, викривляти».

Відповідь – В.

ТЕМА:Морфологія. Змінні та незмінні частини мови. Словотвір

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови; розрізняти змінні та незмінні частини мови, робити розбір слова за будовою.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є прислівники (по-полтавськи), особлива форма дієслова – дієприслівник (співаючи), неозначена форма дієслова (відчувати) та безособові форми дієслова на -но, -то (змито, ухвалено).

Іменники пальто, будинок є змінними й мають закінчення (пальтом, будинком тощо).

Числівник сорок теж змінюємо (сорока).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Основні способи творення іменників

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати слова, використовуючи суфікси.

У мові суфікси виконують формотворчу й словотворчу функції. За їхньою допомогою можна утворити слова з новим значенням. Також суфікси надають слову найрізноманітніших додаткових відтінків стосовно головного лексичного значення (пестливості, зневажливості, згрубілості тощо). Наприклад, батечко, дідуган, ручище, котеня, хлопчисько.

За допомогою суфікса -ищ- в українській мові утворюють слова на позначення територій – родовище, попелище, сховище.

Також суфікс -ищ- може надавати згрубілого відтінку стосовно головного лексичного значення слова: вовк – вовчище.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й суфікса.

Суфікс -ик в українській мові має різне значення. Так у словах вузлик, коник, столик його вживають на позначення пестливості, зменшення.

А от у слові лірик цей суфікс уживають на позначення професії особи чоловічої статі (історик, практик тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА:Морфологія. Змінні та незмінні частини мови. Словотвір.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови; розрізняти змінні та незмінні частини мови.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є прислівники (навіки), особлива форма дієслова – дієприслівник (знаючи), неозначена форма дієслова (відчувати) та безособові форми дієслова на –но, -то.

Також не мають закінчення деякі іншомовні слова (хачапурі, пюре).

Іменники терези, честь, далечінь є змінними й мають закінчення (терезами, честю, далечінню тощо)

Відповідь – Б.

ТЕМА: Словотвір. Суфіксальний спосіб.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені способи словотвору та аналізувати лексичне значення слова.

В українській мові за допомогою суфікса -ин- утворюють значну кількість іменників жіночого роду І відміни. Це слова на позначення частин рослини (бадилина, стеблина, соломина), а також на позначення території, рельєфу (височина).

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й суфікса.

Суфікс -ок має різне значення. Так у словах грибок, жучок, лужок його вживають на позначення пестливості, зменшення.

Слово жовток має таке лексичне значення: «Оточена білком жовта речовина, що міститься у середині пташиного яйця». Отже, у цьому слові суфікс -ок не має значення зменшення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Водевіль – жанр невеликої легкої, часто одноактної п’єси. Від французького vaudeville.

Водійський – той , який належить водієві. Відповідно водій – той, хто водить машину, транспортний засіб.

Водень – хімічний елемент.

Водночас – одночасно (прислівник).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Рушник – довгастий шматок тканини для витирання обличчя, рук, тіла.

Поруччя – це планка, за яку тримаються рукою під час підйому або спуску.

Обіруч – обома руками.

Порушник – той, хто не дотримується правил, законів, розпоряджень, традицій.

Отже, спільнокореневими і похідними від слова рука є всі слова, окрім порушник.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Основа  слова й закінчення​.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови, розрізняти змінні та незмінні частини мови.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є прислівники (по-полтавськи, горілиць, запанібрата), особлива форма дієслова дієприслівник та безособові форми дієслова  на -но, -то (змито).

Решта слів мають закінчення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Словотвір. Суфіксальний спосіб.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені способи словотвору та аналізувати лексичне значення слова.

В українській мові за допомогою суфікса -ен- утворюється значна кількість іменників середнього роду IV відміни. Це іменники зайченя, кошеня, козеня, тобто іменники на позначення маленьких тварин.

Іменник печеня жіночого роду, належить до І відміни. Використовується на позначення їжі, яку готують на вогні чи на жару (у печі, духовці тощо).

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Голограма – «зображення, отримане способом запису просторової структури світлових хвиль» (грецьке holos – весь, grapho – пишу). Отже, корінь «гол» у цьому слові іншомовного походження означає «весь».

Поголити – «позрізати бритвою під корінь волосся». У цьому слові український корінь «гол» має значення «оголений, без волосся, без рослинності, без одягу». Отже, це і є спільнокореневе слово з наведеним в основі завдання прикметником голий.

Поголів’я – «загальна кількість голів худоби». Корінь «гол» означає голову, тобто частину тіла тварини, яка складається з черепної коробки й морди, а також голову як одиницю рахунку. Як бачимо, корінь тут «гол», як і в слові «голий», але ці слова не є спільнокореневими. Такі корені називаються омонімічними (пишуться й вимовляються однаково, але мають різне значення).

Голкіпер – «воротар» (англійське goal-keeper – тримач воріт). У цьому слові іншомовний корінь «гол» (також омонімічний до кореня в слові «голий») означає «ціль, ворота»

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Завдання вимагає знаходження кореня в запропонованих словах і пошук спільнокореневих слів.

У наведених словах ми маємо справу з омонімічними коренями (такими, що звучать і пишуться однаково, але мають різне значення).

Спільнокореневим до слова «рад-и-ти» (давати кому-небудь пропозицію, вказівку, як діяти в яких-небудь обставинах) є «по-рад-а» (пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах). Бачимо, що спільним для цих слів є корінь -рад-.

У слові «рад-ість» корінь -рад- за звуковим складом той самий, а за значенням – інший (почуття задоволення, втіха, приємність).

Слова «радіо» (передавання на відстань без дротів інформації за допомогою радіохвиль) і «рад-ист» (фахівець з передавання та приймання таких повідомлень) зовсім інші за значенням. Корінь -рад- у цих словах є омонімічним до кореня -рад- у слові «рад-и-ти».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

У цьому завданні маємо справу з омонімічними коренями (такими, що звучать і пишуться однаково, але мають різне значення).

У слові «замінувати» корінь -мін- означає «особливий вибуховий снаряд, що закладається в землю, під воду і т. ін.».

Слово «Міноборони» – складноскорочене, утворене від «міністерство оборони».

Слово «міндобриво» також є складноскороченим і означає «мінеральне добриво».

Лише у варіанті «нерозмінний» бачимо корінь -мін-, спільний зі словом «міняти», тобто «Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь; обмінювати».

Таким чином, спільний корінь -мін- у словах «міняти» та «нерозмінний».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Горянка – «жителька гір». Отже, це і є спільнокореневе слово до слова «гора».

Горлечко – зменшувально-пестливе до слова «горло». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова «горлатий», «горлати»,  «горлань» тощо.

Горючий – «здатний горіти». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова «горіти», «горіння», «горючість» тощо.

Гороскоп – «таблиця розміщення небесних світил, яку складають астрологи для пророкування долі людини і майбутніх подій». Слово походить від грецького horoskopos – «той, який спостерігає час».

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Основні способи творення іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати слова, використовуючи суфікси.

За допомогою суфікса -ик-  в українській мові утворюються слова на позначення чоловічих професій – садівник, лісник, історик.

Також суфікс -ик- надає пестливий відтінок стосовно головного лексичного значення слова: лебідь – лебедик, брат – братик, заєць – зайчик.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Унісон (від італійського unison) – одночасне звучання двох або кількох звуків на одній висоті.

Соняшник – однорічна трав’яниста олійна рослина складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою, схожою на сонце

Соната (від італійського sonata) – музичний твір для одного чи кількох інструментів.

Спросонку – у напівсонному стані, не зовсім прокинувшись. Отже, спільнокореневими до цього слова будуть сон, сонько, сонливий, СОННИЙ.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.

Якщо наголос падає на закінчення, завжди вживаємо суфікс -ов-. Отже, плащовий. Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих вживаємо суфікс -ев- . Отже, ситцевий, читачевий. Після подовжених приголосних вживаємо суфікс -єв-. Отже, насіннєвий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Горянка – «жителька гір». Отже, це і є спільнокореневе слово до слова «гора».

Горечко – «зменшувально-пестливе до слова «"горе"». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова горе, горезвісний, горювати тощо.

Горючий – «здатний горіти». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова горіти, горіння, горючість тощо.

Гороскоп – «таблиця розміщення небесних світил, яку складають астрологи для пророкування долі людини і майбутніх подій». Слово походить від грецького horoskopos – той, який спостерігає час.

ВІДПОВІДЬ – А.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.

Якщо наголос палає на закінчення, завжди вживаємо суфікс -ов-. Отже, крайовий, кущовий.

Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих вживаємо суфікс -ев- . Отже, грушевий.

Після твердих пишемо -ов-. Отже, вечоровий, кварцовий.

Відповідь – Б.

ТЕМА:Морфологія. Відмінювання іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є іменники іншомовного походження (бюро, журі, кенгуру, турне, ательє, графіті, жалюзі, тире, інтерв’ю).

Слова шитво, вапно, вікно – власне українські слова. Отже, вони відмінюються.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Роса – крапля води, що осідає на поверхні ґрунту, рослин і інших предметів.

Зросійщений – той, хто перейшов на російську мову, засвоїв російську культуру, російський спосіб життя.

Зрошувати – укривати краплинками, бризками, зволожувати.

Обрости – укритися якоюсь рослинність, зарости кругом, з усіх боків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо подані в завданні слова.

Кілочок – зменшене від кілок: груба палиця (іноді – жердина), загострена з одного кінця; паля, гострокіл. Отже, це і є спільнокореневе слово до слова «колоти».

Довкілля – навколишнє середовище стосовно особи чи групи осіб, які в ньому перебувають.

Колосальний – надзвичайно великий, величезний.

Заколоситися – почати колоситися, викидати колос.

Відповідь: А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо подані в завданні слова.

Унісон – співзвучність, яка досягається одночасним відтворенням двох або кількох звуків однієї висоти й однакових звуків у різних октавах (кількома голосами чи інструментами).

Спросонку – у напівсонному стані, не зовсім прокинувшись. Отже, це і є спільнокореневе слово до «сонний».

Соняшник – однорічна трав'яниста олійна рослина родини складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою (суцвіттям). 

Підсоння – місце, простір, добре освітлювані сонцем; осоння. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Слово «дискутирувати» утворено помилково, правильна форма: дискутувати.

Відповідь: В.

ТЕМА: Словотвір. Основні способи словотворення в українській мові.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені способи словотвору та аналізувати лексичне значення слова.

Відносний прикметник від слова меблі утворюємо за допомогою суфікса -ев-.

Його вживають під час творення прикметників від слів з основою на м’який приголосний: меблі – меблевий.

Слово мебельний є калькою з російської мови.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що помилково утворено слово гардеробщиця. Правильний варіант – гардеробниця.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Антоніми

Завдання перевіряє вміння добирати до слів антоніми та використовувати їх у мовленні.

Антонімічні пари утворяться, якщо до частини ясно додати темно, до частини високо додати мало, до частини ранньо додати пізньо, до рівно додати різно.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати прикметники.

Закінчення -ий має прикметник, утворений від слова туман. Суфікс -н-(ий) уживаємо в переважній більшості якісних і відносних прикметників: туманний.

Суфікс -н-(ій) уживаємо порівняно в небагатьох прикметниках (переважно відносних): теперішній, колишній, суботній, вечірній. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів і суфіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Суфікс -ев- пишемо в прикметниках, утворених від іменників з основою на м’який або шиплячий приголосний і з наголосом на основі слова: грушевий.

Суфікс -ов- пишемо в іменниках крайовий, кущовий (наголос на закінченні), кварцовий, вечоровий  (прикметник, утворений від іменника з основою на твердий приголосний).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати невідмінювані іменники.

До невідмінюваних іменників належать: загальні та власні назви іншомовного походження з кінцевим: -а (-я), -о, -у(-ю), -е(-є), -і: бюро, журі, кенгуру, турне, ательє, тире, жалюзі, графіті, інтерв’ю.

Зверніть увагу, що слова вікно, вапно, колесо відмінюються. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова 

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти змінювані слова від незмінюваних.

Не змінюються всі слова в рядку В: поні, маестро (незмінювані іншомовні іменники); дивно, зранку (прислівник – це незмінювана частина мови).

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем).

Усі слова мають один префікс, корінь, один суфікс, закінчення в рядку Г: виголошене, надлишок, припечений, приказка.

У рядках А, Б, В є слова, які не мають закінчення: по-сільському, взимку, вивідавши; у рядку Д слово якнайдобріший має два префікси.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми прикметників від неправильних. Зауважмо, що в прикметниках пишемо:

• суфікс -ов-, якщо основа іменника закінчується на твердий приголосний або наголос на закінченні: куля – кульовѝй, плащ – плащовѝй, кварц – кварцовий, сіль – сольовѝй;
• суфікси -ев- (після голосних -єв-), якщо основа іменника закінчується на м’який або шиплячий приголосний: взірець – взірцевий, корабель – кораблевий, матч – матчевий, калач – калачевий, липень – липневий, вуглець – вуглецевий, корінець – корінцевий, криця – крицевий, значення – значеннєвий, замша – замшевий, мить – миттєвий, баржа – баржевий, карамель – карамелевий, вишня – вишневий, журавель – журавлевий, куниця – куницевий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем).

Усі слова мають префікс, корінь, суфікс, закінчення в рядку Д: підлеглий, підзвітний, розквітлий, придорожній.

У рядках Б, В, Г є слова, які не мають закінчення: по-українськи, підфарбувати, зробивши; у рядку А слово возз’єднаний має два префікси.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми прикметників від неправильних. Зауважмо, що в прикметниках пишемо:

• суфікс -ов-, якщо основа іменника закінчується на твердий приголосний або наголос на закінченні: метр – метровий, дощ – дощовий, нуль – нульовий, пурпур – пурпуровий, край – крайовий, кварц – кварцовий, гроза – грозовий, шовк – шовковий, ліс – лісовий, калина – калиновий, казка – казковий, поле – польовий, марш – маршовий;
• суфікси -ев- (після голосних -єв-), якщо основа іменника закінчується на м’який або шиплячий приголосний: травень – травневий, емаль – емалевий, груша – грушевий, парча – парчевий, кільце – кільцевий, кришталь – кришталевий, глянець – глянцевий.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Росинка – крапля роси.

Росяний – густо вкритий росою.

Зрошення – укривання краплинками,бризками, зволоження.

Рослий – високий на зріст.

Відповідь – В.

ТЕМА: Словотвір. Перехід однієї частини мови в іншу. Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів саме в реченні.

У реченнях А та Г слово добре відповідає на питання яке? Отже, це прикметник.

У реченні В до цього слова ставимо питання як? Отже, це прислівник.

А от у реченні Б до слова добре ставимо питання що? Отже, це іменник.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Заочний – той, що відбувається позаочі.

Оцінка – вартість, ціна чогось; думка про щось .

Округ – економічний, політичний, адміністративний підрозділ території держави.

Околиця – віддалена від центру частина населеного пункту.

Отже, слово заочний є спільнокореневим до слова око.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Прозріти – ставати зрячим, помічати щось.

Неозорий – дуже великий за розміром; той, якого не можна охопити поглядом, зором.

Зиркати – поглядати з-під лоба.

Зоріти – сяяти, випромінюючи або відбиваючи світло, світити.

Отже, слова прозріти, неозорий, зиркати є спільнокореневими до слова зір.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Основні способи творення іменників

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати слова, використовуючи суфікси. У мові суфікси виконують формотворчу й словотворчу функції. За їхньою допомогою можна утворити слова з новим значенням. Також суфікси надають слову найрізноманітніших додаткових відтінків стосовно головного лексичного значення (пестливості, зневажливості, згрубілості тощо). Наприклад, батечко, дідуган, ручище, котеня, хлопчисько.

За допомогою суфікса -ищ- в українській мові утворюють слова на позначення територій – родовище, попелище, сховище.

Також суфікс -ищ- надає зрубілого відтінку стосовно головного лексичного значення слова: вовк – вовчище.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Слова переганяти, наздожену, навздогінці є спільнокореневими, адже пов’язані значенням зі словами гнати (швидко бігти, їхати) та ганяти (гнати, але неодноразово, у різних напрямках).

Слово розігнутися має значення «випрямитися, стати рівним».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня  й суфікса.

Суфікс   -инн(я) ( -інн(я)) в українській мові має різне значення. Так у словах носіння, говоріння, гасіння, ходіння, шарудіння, терпіння, водіння його вживають на позначення процесу, дії.

А от у слові коріння цей суфікс має значення збірності (огудиння, бадилиння, соняшничиння тощо).

Відповідь – Б.