Морфологія – Морфологія

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Правильно говорити й писати подбали про безпеку, використання прийменника за в цьому контексті є діалектизмом або калькою.

Стилістично правильно вживати в цьому реченні протиставні сполучники проте, однак, але.

Частку усе-таки вживаємо для підсилення висловленої думки.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Частиномовна належність конкретного слова часто залежить від контексту.

Аж – указує на велику кількість. Отже, це частка.

Найдальшої – указує на найвищий ступінь порівняння якості (ознаки), відповідає на питання якої?. Отже, це прикметник.

Довкола – указує на місце або напрямок дії, відповідає на питання де?. Отже, це прислівник.

Розтривоженому – особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією і відповідає на питання яким?. Отже, це дієприкметник.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Правильно вживати хворіти на пневмонію, за нормами української мови дієслово хворіти у значенні мати якусь хворобу вимагає після себе знахідного відмінка з прийменником на – хворіти на (що?).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння утворювати нормативні форми наказового способу дієслів, добирати правильні закінчення, розрізняти вид дієслова й уникати ненормативних форм.

Наказовий спосіб виражає спонукання, заклик до виконання дії, наказ, побажання, прохання, пораду.

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини та першої і другої осіб множини з такими закінченнями:

• 2 ос. однини и, (нульове закінчення);
• 1 ос. множини -ім(о), -мо;
• 2 ос. множини -іть, -те.

Форми першої особи однини та третьої особи однини і множини утворюють описово – поєднанням дієслів теперішнього або майбутнього часу із частками хай, нехай.

Отже, правильно утворити форму наказового способу від запропонованих дієслів так: ходити – ходімо, запросити – запроси, зберігати – зберігаймо, розпитати – розпитайте, розповісти – розповідай.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє вміння визначати рід іменника та правильно узгоджувати з ним прикметник

Зверніть увагу, що слово ярмарок в українській мові – це іменник чоловічого роду. Отже, різдвяний ярмарок.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни з нульовим закінченням у називному відмінку – залежно від їхнього лексичного значення (конкретний предмет, речовина, матеріал, одиниця виміру, назва місяця, назва міста тощо).

Зверніть увагу, що іменники чоловічого роду II відміни, які в називному відмінку мають нульове закінчення, у формі родового відмінка можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення та деяких формальних особливостей:

• стиглого томата (бо означає плід або рослину), лагідного томату (бо означає харчовий продукт);
• вулиці Рима (бо йдеться про місто), але історія Стародавнього Риму;
• замок із каменю (бо означає будівельний матеріал), дорогоцінного каменя (бо означає конкретний предмет, дорогоцінний камінь);
• підсумкового бала, штрафного бала (бо йдеться про одиницю виміру);
• десяте листопада (бо означає назву місяця), золотого листопаду (бо означає процес).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє вміння правильно узгоджувати числівники різних розрядів з іменниками, добирати нормативні форми іменників у потрібному відмінку, розрізняти особливі моделі узгодження й застосовувати винятки.

Згадаймо основні правила узгодження числівників з іменниками.

Числівник один (одна, одно, одне) узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку.

Числівники обидва (чоловічий / середній рід) та обидві (жіночий рід) у називному відмінку вимагають від іменника форми називного відмінка множини: обидва учасники.

Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками в називному відмінку множини: два з половиною роки.

Числівник п'ять та інші кількісні числівники від 5 і більше в називному та знахідному відмінках вимагають від іменника форми родового відмінка множини.

Правила узгодження числівників півтора / півтори з іменниками:

• півтора + іменник чоловічого/середнього роду (родовий відмінок однини): півтора тижня;
• півтори + іменник жіночого роду (родовий відмінок однини).

Збірні числівники поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини. Їх уживають з іменниками чоловічого роду (істоти), середнього роду, назвами малят тварин й іменниками, що мають лише форму множини: троє переможців.

Зауважмо, іменники чоловічого роду, що означають міру ваги, у поєднанні із числами, більшими за чотири, завжди набувають закінчення -ів: триста грамів.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння визначати кличний відмінок іменників різних родів і відмін, правильно добираючи закінчення залежно від твердості / м’якості основи та морфологічної групи. 

Зверніть увагу, що іменники чоловічого роду II відміни, основа яких закінчується на м’який приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -ю: Андрію.

Зауважмо, що іменники чоловічого роду II відміни, основа яких закінчується на твердий приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -е: Петре, Михайле. Іменники жіночого роду І відміни, основа яких закінчується на м’який приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -є: Маріє, Софіє.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів від іменників чоловічого роду.

Найчастіше в українській мові використовуємо суфікс -к- в утворенні жіночих назв професій: вчителька, репортерка, абітурієнтка.

Суфікс -ин- використовуємо для утворення фемінітивів від іменникових основ на -ець і на приголосний: археологиня.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє вміння визначати правильне написання закінчень прислівників (-і / -и) залежно від фонетичних умов, морфемної будови й орфографічних винятків.

У кінці прислівників пишемо -і після букв, що позначають м'які й пом'якшені приголосні звуки: по-латині.

Запам’ятайте, що в кінці прислівників після г, к, х завжди пишемо -и: трохи, навкруги, пішки, заввишки, по-братерськи, по-людськи, по-сусідськи, верхи.

Після ч, ж у кінці прислівників пишемо -и в прислівниках типу по-вовчи й у віддієприслівникових прислівниках із суфіксами -ачи (-ячи): лежачи, в усіх інших випадках пишемо -і: насторожі, вночі.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.

Завдання перевіряє вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи те слово. Якщо це іменники І або II відміни, необхідно також брати до уваги групу.

Зверніть увагу, що Ігор – це іменник другої відміни чоловічого роду м'якої групи, тому в кличному відмінку має закінчення -ю: Ігорю.

Іменники твердої групи матимуть закінчення -е: директоре. Зауважмо також: якщо кличний відмінок утворено двома словами на позначення загальних назв, то форму кличного відмінка мають обидва слова: пане директоре.

Марія – іменник першої відміни жіночого роду, належить до м'якої групи, у кличному відмінку має закінчення -є: Маріє.

Оксана – іменник першої відміни жіночого роду, належить до твердої групи, у кличному відмінку має закінчення -о: Оксано.

Щодо імен по батькові, то у звертанні вживаємо форми: Іванівно, Петрівно.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово.

Завдання перевіряє вміння утворювати форми наказового способу дієслова.

Наказовий спосіб виражає наказ, прохання, пораду, заклик, побажання.

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини та першої і другої осіб множини.

Зверніть увагу, правильно утворено форму наказового способу дієслова в рядку А: попередьте.

У варіантах Б і В правильно утворюємо форму наказового способу дієслів так: напишімо, організуйте.

Зверніть увагу, наказовий спосіб за допомогою слів треба, давайте НЕ утворюємо.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати форми займенників із прийменниками.

Зверніть увагу, що прийменник завдяки в українській мові вимагає давального відмінка (кому? чому?).

Особовий займенник вони в давальному відмінку має форму їм. 

Форма завдяки ним – помилкова.

Запам’ятайте, у разі утворення форм займенників, які вживають із прийменниками, на початку основи додаємо букву н: її – у неї, його – у нього, їх – у них, їм – з ними.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати та вживати відмінкові форми прізвищ, імен і по батькові. 

Зверніть увагу, що імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович (-йович) для чоловіків та -івна (-ївна) для жінок, доданих до основи імені. Жіночі прізвища на приголосний та -о не відмінюємо: Анастасії Крук.

Аналогічні чоловічі прізвища відмінюємо як відповідні іменники: Віктора Петренка.

Отже, немає помилки рядку Г: запитати в Назарука Дениса Ігорьовича.

В інших варіантах треба виправити помилки:

• зустріти Петренка Віктора Григоровича;
• подарувати Крук Анастасії Миколаївні;
• порадитися із Царуком Іваном Савовичем;
• звернутися до Ткаченко Ірини Іллівни.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати словосполучення на позначення часу.

Зверніть увагу, що на позначення годин використовуємо лише порядкові числівники, а на позначення хвилин – означено-кількісні числівники й дробовий числівник пів.

За вказівки на неповну годину, тобто на хвилини, використовуємо або прийменникові конструкції з на та по (найчастіше до 30-ї хвилини), за та до (після 30-ї хвилини); або безприйменникові конструкції.

Отже, на запитання «Котра година?» правильною є відповідь, наведена в рядку В: за двадцять одинадцята.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Треба бути дуже уважним, тому що частиномовна належність слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово минуле в цьому реченні є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання що?.

Слово саме уживають для підкреслення, виділення або уточнення певного слова. Отже, це частка.

Слово через – службова частина мови, яка виражає залежність іменника від інших слів у словосполученні чи реченні. Отже, це прийменник.

Слово написаним – особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією і відповідає на питання яким?. Отже, це дієприкметник.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину: вісімдесяти. Нормативним є варіант більше ніж вісімдесят.

Тут доцільно вжити зворотний займенник себе, який вказує на те, що дія, яку виконує особа, спрямована на неї ж саму.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати імена по батькові.

Зверніть увагу, що імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів -ович (-йович) для чоловіків та -івна (-ївна) для жінок, доданих до основи імені.

Творення деяких імен по батькові треба запам'ятати: Григорій – Григорович, Григорівна; Яків – Якович, Яківна; Ілля – Ілліч, Іллівна.

Від імен Хома, Лука, Сава, Кузьма й Микола утворюють паралельні форми: Хомич і Хомович; Лукич і Лукович; Савич і Савович; Кузьмич і Кузьмович; Миколович і Миколайович.

Отже, правильно утворено всі імена по батькові в рядку В: Сергійович, Кузьмович, Лукич.

В інших варіантах треба виправити помилки. Правильно: Григорович, Матвіївна, Василівна.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Частиномовна належність слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо запропоновані слова.

Що – сполучне слово, бо його можна замінити словом який. Отже, це відносний займенник.

До – службова частина мови, яка виражає залежність іменника від інших слів у словосполученні чи реченні. Отже, це прийменник.

Адже – це підрядний сполучник причини (синоніми: бо, оскільки, позаяк), який вказує на обґрунтування або пояснення того, про що йдеться в головній частині речення.

Немовби – слугує для вираження сумніву, приблизності або відтінку непевності. Отже, це частка.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння добирати стилістично доречні форми дієслів і відмінкові форми іменників.

Найбільш стилістично правильним є дієслово виготовляють, оскільки воно підкреслює процес виробництва, технічну роботу з матеріалом (металом, камінням), створення за шаблоном або масове виготовлення на заводі.

Зверніть увагу, якщо слово бурштин означає речовину, матеріал, то в родовому відмінку має закінчення -у.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати форми кличного відмінка та ступені порівняння прикметників.

Іменники жіночого роду І відміни, основа яких закінчується на м’який приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -є: Соломіє.

Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прикметників:

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: щиріші.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника: більш щирі.

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найщиріші.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника: найбільш щирі.

У творенні ступенів порівняння слово самий НЕ вживаємо. 

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Наказовий спосіб виражає наказ, прохання, пораду, заклик, побажання.

Наказовий спосіб має лише форми II особи однини, І та II осіб множини.

Зверніть увагу, правильно утворений наказовий спосіб дієслова ходити в І особі множини ходімо.

Правильно вживати згідно з або відповідно до. 

У складних порядкових числівниках відмінюють лише останнє слово: тисяча сімсот вісімдесят дев’ятого.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння визначати рід невідмінюваних іншомовних іменників і правильно утворювати форму родового відмінка іменників.

Невідмінювані іншомовні іменники назви неістот належать до середнього роду, АЛЕ салямі (ковбаса) – до жіночого роду. Отже, нарізану салямі.

Іменники, що означають речовини, масу, матеріали, у родовому відмінку однини зазвичай мають закінчення -у (-ю): сиру.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати форму родового відмінка множини іменників, узгоджувати числівники з іменниками; правильно утворювати ступені порівняння прикметників.

Форма грам – типова помилка, у родовому відмінку множини іменник грам має закінчення -ів: грамів.

Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками в називному відмінку множини: чотири банани.

Просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників утворюють додаванням префікса най- до вищого ступеня: найстигліші.

Для творення ступенів порівняння слово самий НЕ вживають. 

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати керування дієслів та розрізняти нормативні і ненормативні словосполучення в українській мові.

Правильно вживати навчати чого (родовий відмінок): навчать усіх тонкощів. Уживання навчати чому (давальний відмінок) – граматична помилка.

Правильний варіант в українській мові – за мотивами. Вираз по мотивам – калька з російської.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння визначати рід невідмінюваних іншомовних іменників і правильно утворювати форму кличного відмінка іменників другої відміни чоловічого роду м’якої групи.

Ім'я Валерій – іменник другої відміни чоловічого роду м'якої групи, тому в кличному відмінку має закінчення -ю: Валерію.

Невідмінювані іншомовні іменники назви неістот належать до середнього роду, тому стигле авокадо.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів від іменників чоловічого роду.

Найчастіше в українській мові використовують суфікс -к- в утворенні жіночих назв професій: музикантка, операторка, архітекторка.

Суфікс -ин- використовують для утворення фемінітивів від іменникових основ на -ець та на приголосний: соціологиня.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Професорка інженерних наук Оклендського університету дає читачам життєві поради, які допоможуть відкрити «поезію формул».

У реченні, позначеному А, слово потенціал пишемо з -е- (це іншомовне слово, його правопис треба запам'ятати).

У реченні, позначеному В, слово осмислено пишемо з однією -н-, оскільки воно утворене від дієприкметника осмислений, який за правилом пишуть з однією -н- (суфікс -ен-); прикметник необхідні треба писати разом.

У варіанті відповіді Г слово зосередженими пишемо з буквою е (дієприкметниковий суфікс -ен-).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієвідміни. Закінчення дієслів.

Завдання перевіряє вміння утворювати особові форми дієслів, визначати, до якої дієвідміни належить певне дієслово, правильно його писати.

До I дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини та 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють): борешся, сиплеш, хочеш, колишемо, живемо, сядемо, полемо, можеш, пишемо.

До II дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини та 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): солиш, помовчимо, робиш.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прислівники.

Згадаймо основні правила написання -и в кінці прислівників:

• після г, к, х: навпаки, навкулачки, пошепки, завбільшки, навколішки, мовчки;
• у прислівниках на -чи, -ши, -жи: по-вовчи;
• у прислівниках, утворених від прикметників за допомогою префікса по- та суфікса -и: по-корейськи.

Слово почасти теж пишемо з -и (потрібно запам’ятати).

Літеру -і пишемо після м'яких і пом'якшених приголосних: тричі, поночі, нарешті.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно змінювати форми дієслів із чергуванням приголосних, узгоджувати числівники з іменниками та утворювати ступені порівняння прикметників у простих і складених формах.

Унаслідок зміни дієслова пересадити відбувається чергування в корені приголосних д – дж: пересадити – пересаджу.

Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками в називному відмінку множини: чотири кущі.

Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прикметників.

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: світліша.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника: більш / менш світла.

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найсвітліша.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника: найбільш / найменш світла.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відмінювати чоловічі прізвища та правильно утворювати ступені порівняння прикметників, розрізняючи нормативні та ненормативні форми. 

Чоловічі прізвища на приголосний, -ко, -енко, -о відмінюємо як іменники II відміни відповідної групи: Франка.

Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прикметників.

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: старіший.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника: більш / менш старий.

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найстаріший.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника: найбільш / найменш старий.

Для творення найвищого ступеня порівняння прикметників займенник самий не вживаємо. 

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У складних порядкових числівниках відмінюємо лише останнє слово: тисяча дев’ятсот двадцятого року.

У числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину: п’ятдесяти; правильні форми числівників два, дев’ятнадцять у родовому відмінку – двох, дев’ятнадцяти / дев’ятнадцятьох відповідно.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати закінчення іменників у родовому відмінку однини та множини залежно від їхнього роду, відміни, значення й формальних ознак.

Іменники чоловічого роду II відміни, які в називному відмінку мають нульове закінчення, у формі родового відмінка можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення та деяких формальних особливостей.

Закінчення -у (-ю ) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають назви:

• річок (Дунаю);
• процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять (проєкту).

Більшість іменників І відміни жіночого роду в родовому відмінку множини мають нульове закінчення (водойм).

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Завдання перевіряє вміння визначати часові форми дієслова та розпізнавати складну форму майбутнього часу.

Зауважмо, майбутній час дієслів в українській мові означає дії, що відбудуться після моменту мовлення. Дієслова майбутнього часу змінюються за особами й числами та мають три форми: просту доконаного виду (прочитаю), а також складну (читатиму) і складену недоконаного виду (буду читати).

Отже, дієслово майбутнього часу (складна форма) позначено цифрою 5: пануватиме.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння визначати рід іменників та правильно відносити їх до граматичної категорії роду за морфологічними ознаками.

Іменники чоловічого роду в українській мові – це назви істот або предметів, до яких можна додати займенники він, мій, цей.

Усі іменники чоловічого роду в рядку Г: рояль, тюль, насип.

Зверніть увагу! До жіночого роду належать іменники: гусінь, глазур, путь, вість. 

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Частиномовна належність слова часто залежить від контексту.

Що – сполучне слово, бо його можна замінити на який. Отже, це відносний займенник.

То – розділовий сполучник. який уживаємо в переліку фактів, явищ, дій, що чергуються.

Шарудіння – відповідає на питання хто? що?. Отже, це іменник.

Обабіч – указує на місце дії, відповідає на питання де?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати й розпізнавати форми наказового способу дієслів, а також знання їхніх граматичних категорій (особи та числа) відповідно до морфологічних норм української мови.

Наказовий спосіб виражає наказ, прохання, пораду, заклик, побажання.

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини та першої і другої осіб множини.

Наказовий спосіб дієслова познайомитися:

• І особа множини – познайоммося;
• II особа однини і множини відповідно – познайомся, познайомтеся;
• форми ІІІ особи однини та множини утворюються поєднанням дієслів теперішнього або майбутнього часу із частками хай, нехай: хай познайомиться, хай познайомляться.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Займенник.

Завдання перевіряє вміння правильно відмінювати займенники (особові, присвійні, неозначені) та знання норм їхнього поєднання з прийменниками відповідно до морфологічних норм української мови.

Помилковою є форма займенника в рядку В: їми. Правильно вживати ними (орудний відмінок займенника вони). Форма їми є застарілою, діалектною або просторічною і не відповідає нормам сучасної української літературної мови.

Зверніть увагу на особливості відмінювання особових займенників:

• зміна основи: у непрямих відмінках основа займенників повністю змінюється (наприклад: я – мене, мені, мною);
• збіг форм: займенники він і воно в усіх непрямих відмінках мають тотожні форми;
• приставний [н]: в орудному відмінку форми займенників він, вона, воно, вони завжди починаються з літери н (ним, нею, ними). У родовому й місцевому відмінках приставний н з'являється лише тоді, коли займенник уживають із прийменником (його – до нього, її – у ній).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє вміння правильно поєднувати числівники з іменниками відповідно до граматичних норм української мови.

Числівник один (одна, одно, одне) узгоджується з іменником у роді, числі і відмінку.

Числівники обидва (чоловічий / середній рід) та обидві (жіночий рід) у називному відмінку вимагають від іменника форми називного відмінка множини: обидва футболісти.

Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками в називному відмінку множини: чотири лікарі, три гектари, три кошеняти (або троє кошенят), два гігабайти, чотири учні.

Числівники п'ять і більші в називному та знахідному відмінках вимагають від іменника форми родового відмінка множини: п’ять зірок.

Правила узгодження числівників півтора / півтори з іменниками:

Півтора + іменник чоловічого/середнього роду (родовий відмінок однини): півтора року.

Півтори + іменник жіночого роду (родовий відмінок однини): півтори тисячі.

Збірні числівники поєднують з іменниками у формі родового відмінка множини. Їх уживають з іменниками чоловічого роду (істоти), середнього роду, назвами малят тварин та іменниками, що мають лише форму множини: шестеро штанів, троє колег, четверо вікон, пʼятеро програмістів, семеро коней, двоє воріт (варіант двоє продавчинь є помилковим, правильно – дві продавчині).

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння утворювати правильні форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників і розпізнавати помилкові моделі словотвору.

Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прикметників.

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: більший, вищий, ближчий, нижчий (відбувається випадання суфікса -к-), дорожчий.

Зверніть увагу, пишемо жч, якщо твірна основа закінчується на г, з, ж, і щ, якщо твірна основа закінчується на с.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника.

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найбільший, найвищий, найближчий, найнижчий, найдорожчий.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника.

У творенні ступенів порівняння слово самий НЕ вживаємо. 

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати форми орудного відмінка однини іменників I та II відмін. 

Іменники II відміни чоловічого роду з основою на м'який приголосний і [ж], [ш], [ч] в орудному відмінку (ким? чим?) мають закінчення -ем: днем, прізвищем, ячменем, квітнем, ключем, плечем. Іменники II відміни чоловічого роду твердої групи в орудному відмінку мають закінчення -ом: майстром, нарцисом.

Іменники II відміни чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку однини можуть мати закінчення -ом (тверда група: закінчення -и в називному відмінку множини) або -ем (м’яка група: закінчення -і в називному відмінку множини; мішана група: назви людей за родом діяльності на -яр, у яких унаслідок відмінювання наголос переходить із суфікса на закінчення): лікарем (бо лікарі), кухарем (бо кухарі), професором (бо професори), майстром (бо майстри), кобзарем (бо кобзарі).

Закінчення -ею в орудному відмінку однини (ким? чим?) мають іменники І відміни (жіночий, чоловічий, спільний рід на -а / -я) м'якої та мішаної груп: грушею, тушею.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння визначати іменники, у яких в орудному відмінку однини відбувається подовження приголосних.

Подовження приголосних відбувається у формі орудного відмінка однини всіх іменників рядка В: зав’яззю, поміччю, сіллю.

В іменниках III відміни жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку перед закінченням -ю відбувається подовження приголосних.

В інших варіантах маємо слова чоловічого роду, у яких подвоєння НЕ відбувається: ступенем, продажем, шампунем.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати імена по батькові та розпізнавати помилки у творенні їх за нормами української мови.

Імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович (-йович) для чоловіків та -івна (-ївна) для жінок, доданих до основи імені. Отже, правильно утворено всі імена по батькові у варіанті відповіді В: Ігорівна, Анатолійович.

В інших варіантах треба виправити помилки. Правильно писати так: Валеріївна, Олексійович, Юрійович.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Виконуючи це завдання, необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово багато відповідає на питання скільки?, указує на кількість, утворює з іменником словосполучення багато пластів. Отже, це числівник.

Слово в не відповідає на питання, а лише пов’язує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Слово по-своєму відповідає на питання як? та вказує на спосіб дії. Отже, це прислівник.

Слово що в запропонованому реченні вказує на предмет (поняття), але не називає його, також виконує функцію підмета. Отже, це займенник.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет, додаток

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменник статус відповідає в тексті на питання називного відмінка хто?, що? Отже, це підмет.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Наказовий спосіб дієслів

Складний іменник ювіляр-початківець утворено від двох іменників ІІ відміни чоловічого роду. Початківець – іменник м’якої групи, ювіляр – твердої групи. Отже, у кличному відмінку маємо ювіляре-початківцю.

Щоб утворити наказовий спосіб у формі І особи множини, використовуємо закінчення -імо (творити – твори – творімо).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Запрошуємо Вас, ювеліре-початківцю, узяти участь у конкурсі «Прикраса року»: творімо світ мистецтва разом!

Відповідь – А.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників. Рід іменників. Уживання прийменників

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії.

Нормативними є конструкції відповідно до та згідно з.

У реченні вжито вставну конструкцію за переказами. Вона є правильною.

Іменник біль – іменник чоловічого роду. Отже, у родовому відмінку це форма болю.

Іменники ІІ відміни чоловічого роду на позначення осіб у родовому відмінку однини мають закінчення -а. Отже, Вира.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

За переказами, озеро Синевир утворилося зі сліз красуні Синь, які вона пролила від болю та горя на місці загибелі свого коханого Вира.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Правопис присвійних прикметників

У множині іменники І відміни в місцевому відмінку мають закінчення -ах (-ях).

Отже, по книгарнях.

Присвійні прикметники мають суфікс -ов-, такі прикметники пишемо з великої літери, якщо вони утворені від власних назв. Отже, Шевченкових.

Від слова повісті ставимо питання які? Отже, українською мовою. Форма на українській мові не є нормативною.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Меценати розвезли по книгарнях міста оновлене видання Шевченкових повістей українською мовою.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Проаналізуймо запропоновані варіанти. Необхідно визначити, у якому відмінку потрібно вжити числівник.

У складеному кількісному числівнику 278 відмінюємо кожне слово: у числівнику двісті відмінюємо дві частини. Нам потрібна форма місцевого відмінка. Отже, двохстах.

У складному числівнику сімдесят потрібно відмінювати лише другу частину. Отже, потрібний варіант – сімдесяти.

Відповідно форма простого числівника вісім – восьми (вісьмох).

Отже, двохстах сімдесяти восьми.

Числівник 46 потрібно поставити в орудний відмінок. Отже, сорока шістьома (шістьма).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Наша команда підготувала річний звіт на двохстах сімдесяти восьми сторінках, і він проілюстрований сорока шістьома таблицями й діаграмами.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Відмінювання прізвищ. Ступені порівняння прикметників. Дієслівні форми

Як бачимо, це завдання перевіряє одразу кілька тем з морфології.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Чоловічі прізвища на приголосний відмінюємо. У реченні це слово вжито в родовому відмінку. Отже, Равича.

Складену форму вищого ступеня порівняння прикметників утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш талановитих. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: талановитіших. Найвищий ступінь: проста форма – префікси най-, що-, як- (найталановитіших); складена форма – за допомогою слів найбільш, найменш(найбільш талановитих). Ненормативним є використання при творенні ступенів порівняння слова самим. Це калька з російської.

При зміні дієслів відбувається чергування д – дж. Отже, радити – раджу.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Усім охочим раджу завітати до Національного музею історії України, щоб побачити роботи одного з найталановитіших майстрів помежів’я XVII–XVIII століть Івана Равича.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прийменників. Правопис частки НЕ.

У варіанті А помилка в слові потенціал та на повну.

У слові потенціал маємо написати букву е. Це іншомовне слово, його правопис потрібно запам’ятати. Прислівникову сполуку на повну пишемо окремо, бо тут слово повну зберігає самостійне значення і є усіченою формою конструкції на повну силу, потужність.

У варіанті В помилки в словах необхідні та осмислено.

Прикметник необхідні потрібно написати разом, адже без не це слово не вживається. У слові осмислено немає подовження, тому що воно похідне від слова осмислений, це особлива форма дієслова (дієприкметник), у якій ніколи не буває подвоєння.

У варіанті Г помилки у словах задля та зосередженими.

Слово задля – це складний прийменник, який утворений сполученням простих прийменників за та для. Такі прийменники пишемо разом. Слово зосереджений – це особлива форма дієслова (дієприкметник), у якій ніколи не буває подвоєння.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Більшість запропонованих слів – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження в них відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

Потрібно пам’ятати, що подовженими можуть бути тільки такі приголосні: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш.

А от слова ступінь, продаж, шампунь – це іменники чоловічого роду. Тому в орудному відмінку вони матимуть форму ступенем, продажем, шампунем.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово демонструючи відповідає на питання що роблячи?, указує на додаткову дію. Отже, це дієприслівник.

Слово до не відповідає на питання, а лише пов’язує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Слово найяскравіше відповідає на питання як?, якою мірою? та вказує на спосіб і міру дії. Отже, це прислівник.

Слово це в запропонованому реченні вказує на предмет (поняття), але не називає його, також виконує функцію підмета. Отже, це займенник. 

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники гіперпокликання, інтернет, роки, шанси відповідають у тексті на питання називного відмінка хто?, що? Це підмети.

А от слово відомості стоїть у знахідному відмінку (знайти кого?, що? відомості)

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення дієприкметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та утворювати дієприкметники.

Суфікси -уч-, -юч-, -ач-, -яч- в українській мові для творення дієприкметників не використовують. Отже, слово прилягаючі є ненормативним.

Іменники ІІ відміни твердої групи в множині мають закінчення -и (острови).

Іменники І відміни мішаної групи в орудному відмінку мають закінчення -ею (межею).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

Прибережні океанічні води, материк та прилеглі до нього острови об’єднані спільною назвою Антарктика та окреслені зовнішньою межею.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників та числівників, уживання прийменників.

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії.

Нормативними є конструкції відповідно до та згідно з, за ...

У реченні вжито вставну конструкцію за даними експертів (джерело повідомлення).

Аналізуючи числівники, треба правильно визначити, у якому відмінку вони вжиті в реченні.

Числівник двісті потрібно вжити в знахідному відмінку, отже, двісті, а числівник тридцять – у родовому, отже, тридцяти (це складний числівник, змінюємо лише другу частину).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

За даними експертів, упродовж року в антарктичних водах з’являється понад двісті тисяч айсбергів, що дрейфують зі швидкістю до тридцяти кілометрів на добу. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, уживання прийменників.

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії. Натомість прийменник за є нормативним. Отже, за різними напрямами.

У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення абстрактних предметів, речовин мають закінчення -у (озону).

Складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш тривалими. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: тривалішими. Найвищий ступінь утворюємо так: проста форма – префікси най-, що-, як- (найтривалішими); складена форма – за допомогою слів найбільш, найменш(найбільш тривалими). Ненормативним є використання при творенні ступенів порівняння слова самий. Це калька з російської.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

На станції успішно проводять наукові дослідження за різними напрямами: наприклад, за рівнем атмосферного озону фахівці здійснюють унікальні спостереження, які у світі є найтривалішими.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Відмінювання прізвищ.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

В українській мові чоловічі прізвища на -ко відмінюємо. Сергій – іменник ІІ відміни м’якої групи. У реченні ці слова вжито в орудному відмінку. Отже, Сергієм Комісаренком.

Іншомовні чоловічі прізвища на приголосний теж відмінюємо. Отже,  Девідом Девісом.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

У 1995 році відбувся обмін дипломатичними нотами між міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Девісом та послом України в цій країні Сергієм Комісаренком.

Відповідь – А.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання числівників. Уживання прийменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати прийменники та відмінювати складені числівники.

Слово завдяки вживаємо, коли потрібно вказати на те, що сприяло позитивному результату. Натомість дієприслівник дякуючи означає «висловлювати комусь подяку».

Числівник тисяча дев’ятсот дев’яносто шостий є порядковим. У таких числівниках відмінюємо тільки останнє слово так, як прикметник. Числівник у реченні вжито в родовому відмінку. Отже, тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

Завдяки рішенню уряду Великої Британії шостого лютого тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого року Україні передано арктичну станцію «Фарадей», яка отримала назву «Академік Вернадський».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівне керування.

Завдання перевіряє знання граматичних норм української мови, правильне слововживання. У кожному слосполученні вжито прийменник до, але не всюди він доречний.

Граматичну помилку допущено в словосполученні спричинити до наслідків. Це порушення літературної норми.

Дієслово спричинити вживаємо без прийменника. Правильними є варіанти спричинити наслідки або призвести до наслідків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Частиномовна належність слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо запропоновані слова.

Комп’ютерним – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання яким? Отже, це прикметник.

Використовуючи – це дієприслівник, який означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета (що роблячи?).

Всіх – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Слово лікування – іменник, бо має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання чого?.

Правильна відповідь:1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Д. 

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Правильно вживати за місцем, оскільки конструкція по місцю є калькою з російської мови. 

Іменник лікар (чоловічий рід, II відміна) належить до м'якої групи, тому в родовому відмінку однини має закінчення -я: лікаря.

Правильно вживати будь-якій, коли йдеться про вибір без різниці, будь-який варіант із багатьох; слово лЮбий українською означає лише милий, коханий або приємний.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє знання морфологічних норм української мови, зокрема правила утворення кличного відмінка для власних назв та особливості визначення роду невідмінюваних іменників. 

Зверніть увагу, що Андрій – це іменник другої відміни чоловічого роду м'якої групи, тому у кличному відмінку має закінчення -ю: Андрію.

Невідмінювані іншомовні іменники назви неістот належать до середнього роду, АЛЕ кольрабі (капуста) – до жіночого роду.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати ступені порівняння прикметників і прислівників, розрізняючи їхні прості та складені форми. 

Пригадаймо, як утворюються ступені порівняння прикметників / прислівників:

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: цікавіший, легше (випадання суфікса -к-), сильніший.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника / прислівника: більш цікавим, більш легко,

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найцікавішим, найсильнішим.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника / прислівника: найбільш сильним.

У творенні ступенів порівняння слово самий НЕ вживаємо.

Питомо українською (традиційною та найхарактернішою для живої народної мови) вважають синтетичну (просту) форму.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину: сімдесяти, п’ятдесяти.

Правильні форми числівників триста, п’ятсот у родовому відмінку – трьохсот, п’ятисот.

Назву української валюти гривня відмінюють, як іменник першої відміни м'якої групи вишня: гривень.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє знання морфологічних норм української мови, зокрема правила відмінювання іншомовних іменників, особливості зміни за відмінками чоловічих прізвищ, а також специфіку узгодження числівників з іменниками. 

Зверніть увагу, що іншомовний іменник пальто змінюється за числами й відмінками: пальт.

Чоловічі прізвища на приголосний та -о відмінюють: Тараса Демиденка.

Числівник півтора вживаємо з іменниками чоловічого та середнього роду у формі родового відмінка однини: півтора місяця.

Правильна відповідь: Д.