ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Зоська Голубовська і поет Вигорський – це персонажі роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Мотрона Розторгуєва і Тарас Мазайло діють у комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло».

У романі у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є такі персонажі, як Галя Вишняківна і Мартин Пушкар. Наталка Сірко і майор Медвин – це персонажі роману Івана Багряного «Тигролови».

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів. 

Романами є твори «Майстер корабля» Юрія Яновського і «Місто» Валер’яна Підмогильного; «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника і «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели; згадаймо твори Остапа Вишні «Моя автобіографія» і «Сом», які є усмішками; «Пісня про рушник» Андрія Малишка і «Два кольори» Дмитра Павличка є піснями.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів. 

У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» ключовими художніми образами є Прометей (символ нескореного народу, борця за волю), орел (символ самодержавства, загарбницької політики Російської імперії), сині гори (символ свободи та прагнень до неї).

Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?» – це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Тут є такі художні образи: очі ясні, уста німі, гріх.

Воли, байстрюк, кріпацтво – це  художні образи, які є в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Груша, мотовило, свекруха  – це художні образи, які є в цьому творі.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й уміння визначати тему художнього твору. 

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Побут і ментальність української родини в пореформену добу – тема цього твору.

Події в повісті Івана Франка «Захар Беркут» відбуваються в XIII столітті, коли тухольці боронили свою батьківщину від монголо-татарської навали.

У трагікомедії Карпенка-Карого «Мартин Боруля» йдеться про намагання селянина документально відновити своє дворянство.

Темою драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є вірне кохання людей з народу усупереч життєвим труднощам.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В. 

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

Розгорнутим пейзажем також починаються повісті «Захар Беркут» Івана Франка

«Сумно і непривітно тепер в нашій Тухольщині! Правда, і Стрий, і Опір однаково миють її рінисті, зелені узберіжжя, луги її однаково покриваються весною травами та цвітами і в її лазуровім, чистім повітрі однаково плавле та колесує орел-беркут, як і перед давніми віками. Але все інше як же змінилося! І ліси, і села, і люди! Що давно ліси густі, непрохідні закривали майже весь її простір, окрім високих полонин, сходили вдолину аж над самі ріки,— тепер вони, мов сніг на сонці, стопилися, зрідли, змаліли, декуди пощезали, лишаючи по собі лисі облази; інде знов із них остоялися лише пообсмалювані пеньки, а з-між них де-де несміло виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець»

та «Кайдашева сімя» Івана Нечуя-Левицького

«Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки».

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в художніх творах. 

В уривку «Ліс ще дрімає.., а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів» наявна персоніфікація – художній засіб, який полягає в наділенні неживих предметів, явищ природи, абстрактних понять чи тварин людськими якостями, емоціями, думками або діями.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє ваше знання композиції художнього твору.

Крім сюжету, у композиції твору існують ще й позасюжетні елементи.

Основними різновидами позасюжетних елементів є:

• опис;
• авторські відступи;
• вставні епізоди (інакше їх називають ще вставними новелами або вставними сюжетами).

Позасюжетні елементи у творі – пейзажі, портрети, сценічні моменти, історичні екскурси, що їх вкладено в уста різних персонажів.

Отже, лісовий пейзаж є позасюжетним елементом.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

У тексті переважають ознаки імпресіонізму, оскільки цей прозовий твір передає миттєве враження, атмосферу спокою, мінливість стану природи та суб'єктивне сприйняття, характерні для цього напряму в літературі та мистецтві. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше знання авторів літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo», у якій є такі дійові особи: Ниви у червні, Сонце, Моя утома.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє вміння аналізувати поетичні твори, визначати провідні мотиви в них.

Проаналізуйте твір Ліни Костенко.

Вірш пронизаний почуттям любові і надією.

Провідний мотив поезії суголосний з твором Олександра Олеся «Чари ночі», у якому є рядки «Лови летючу мить життя! / Чаруйсь, хмелій, впивайся…»

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Пригадаймо, що оксиморон – стилістичний засіб, що полягає в сполученні протилежностей; парадоксальний вислів: незнаного впізнаю.

Оксиморон є в рядках «І я прийду в життя твоє. / Тебе, незнаного, впізнаю».

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на лірику, епос і драму.

Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Виділяють такі види лірики: пейзажна, філософська, громадянська, інтимна, патріотична. 

Зверніть увагу, що в запропонованому творі поєднано інтимну лірику з філософською, адже йдеться про переживання героя, пов’язані з особистим життям та  осмислення змісту людського життя.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет тощо. 

Проаналізуймо запропонований для аналізу твір: невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою з римуванням рядків. Отже, це ліричний вірш.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі. 

Шістдесятники – назва покоління  української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло в культуру (мистецтво, літературу тощо) в другій половині 1950-х – період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» – і найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва). 

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму.

Однією з перших речників шістдесятників в Україні була Ліна Костенко, авторка запропонованого для аналізу твору.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище 

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом.

Характерними ознаками постмодернізму є:

• поєднання й органічне співіснування різних художніх систем;
• синтез мистецтва й антимистецтва;
• гра зі словом, образом, «чужим текстом»;
• поєднання різнорідних і несумісних елементів;
• наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

У вірші «Уривок з поеми» Євген Маланюк зосередився на періодах козацтва й гайдамацьких повстань як найбільш яскравих сторінках історії України.

У творі згадано Херсонські прерії, Буг, Синюха – це о́брази незабутнього рідного краю.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля»

Завдання перевіряє знання сюжету та героїв художнього твору.

Згадаймо роман Юрія Яновського «Майстер корабля». Розповідь у творі ведеться від імені 70-річного То-Ма-Кі (Ю. Яновський). Це своєрідна лірична сповідь про минуле, що переривається різними історіями з життя героїв. Події твору відбуваються переважно в Одесі.

Головними персонажами є Сев – художник, кращий друг редактора (його прототипом був Олександр Довженко), оповідач То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно, у молодості редактор), Тайях – балерина, у яку закохані редактор і Сев.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє знання сюжету та героїв художнього твору.

Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Головний герой твору Іван Палійчук «знав, що в лісах повно лісовиків, які пасуть там свою маржинку, оленів, зайців і сарн, що там блукає веселий чугайстир, який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявок».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)». Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Розстріляне відродження – це літературно-мистецьке покоління України 1920-х – початку 1930-х років, яке досягло надзвичайно високого культурного й духовного розквіту, але згодом було фізично знищене сталінським тоталітарним режимом.

Митцями «розстріляного відродження» були зокрема й Микола Хвильовий, автор новели «Я (Романтика)», та Микола Куліш, який написав драму «Мина Мазайло».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література ХХ ст. Дмитро Павличко. «Два кольори»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Пригадайте вірш Дмитра Павличка «Два кольори». У творі рефреном повторюються слова: «червоне – то любов , а чорне – то журба».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє вміння визначати мотиви поезії.

У вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво» переплетені християнські та язичницькі мотиви.

Автор зображує велике християнське свято на Лемківщині.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й героїв літературних творів.

Михайла, головного героя новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» заслано до Сибіру, щомісяця він пише листи своїй дружині Софії. Він відчуває на відстані душу закоханої в нього жінки. Адже в останньому листі з каторги Михайло жаліється Софії, що десь поряд із ним ходить Марфина душа, не даючи йому спокою, і просить дружину передати їй від нього «три зозулі з поклоном».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема композиції твору.

Композиція – це внутрішня організація тексту. Основні елементами композиції сюжету є експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

Розв'язка – це завершальний епізод художнього твору, який вирішує конфлікт, що виник у сюжеті, та показує результат подій. 

Розв’язкою твору «Мойсей» є гнівна промова Єгови.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє знання історії написання художнього твору.

Туга за рідним краєм та спогади про дитинство, проведене на Волині, стали поштовхом до написання драми-феєрії «Лісова пісня».

Цей шедевр Леся Українка написала в 1911 році всього лише за три тижні у м. Кутаїсі, у Грузії. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й героїв літературних творів.

Образ імперського «раю» в Україні, де «латану свитину з каліки знімають…», «розпинають вдову за подушне…», «єдиного сина в військо оддають…», є у творі Тараса Шевченка «Сон» («У всякого своя доля…»).

Героєві твору сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга. Пролітаючи над Україною, ліричний герой милується теплим пейзажем, який викликає в читача радість і естетичне задоволення, але ненадовго, адже чарівна природа різко контрастує з картинами життя простих людей: «Он глянь, – у тім раї, що ти покидаєш, / Латану свитину з каліки знімають, бо нічим обуть / Княжат недорослих…».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що твір Пантелеймона Куліша «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Одним з героїв роману є Кирило Тур. Це образ химерного запорожця, який хоче бути таким характерником, як ті, що про їхні вчинки оповідає народ. Саме він «… утілює могутній, лицарський дух запорозького козацтва, а його вчинки непередбачувані й відчайдушні: то викрадає наречену гетьмана, то йде заради нього на смерть».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання автора й сюжету художнього твору.

«Польова царівна», «Двужон», «Дитячі літа», «Хазяїн» – розділи роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Справжнє прізвище письменника – Рудченко.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору, визначати ідею.

Свобода є найбільшою людською цінністю – така ідея поезії «De libertate» («Про свободу»): «Що є свобода? Добро в ній якеє? / Кажуть, неначе воно золотеє? / Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, /Проти свободи воно лиш болото».

У творі Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

Відповідь: А.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

Згадаймо, що календарно-обрядові пісні – ліричні твори, які виконують під час обрядів і ритуалів. Вони пов’язані з циклічністю природи, зміною пір року.

Проаналізуйте зміст, образи, настрій запропонованого уривку. Тут згадуються русалки, отже, це русальна пісня, різновид календарно-обрядової. Такі пісні співають, святкуючи Русалії (Русальний тиждень). Основа текстів – поетизовані архетипи духів землі та води, лісові й водяні істоти (зокрема русалки), а також образи, що їх супроводжують. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Миколу Куліша йдеться у висловлюванні рядка Б. Саме він увійшов «…в історію української літератури й театру як творець необарокової драми…».

Поезія Дмитра Павличка – це «…пісня опришківської душі… Душі, вишиваної двома нитками: червоною і чорною…».

Остап Вишня є автором твору «Моя автобіографія». Висловлювання про письменника подано у варіанті А.

«Поезія … народжувалася в середовищі української політичної еміграції, що поразку УНР … сприйняла як національну трагедію і втрату державності…» – ідеться про Євгена Маланюка.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Пригадайте автобіографічну кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна». Малий Сашко розповідає «Фактично, святим був на всю хату один я. I от скiнчилася моя святість. Не треба було чіпати моркви. Хай би собi росла. А тепер я грiшний».

Степан Радченко (роман Валер'яна Підмогильного «Місто») їде з села до міста, але «крім сподіванок, нічого не вартих, він мав лише червонець на всі злидні й пригоди, що на нього чекали в місті».

Головний герой новели Василя Стефаника «Камінний хрест» Іван Дідух «був-сми наймитом, а потім вібув-сми десіть рік у війську, та я стола не знав, та й коло стола мені їда не йде до трунку».

То-Ма-Кі – псевдонім оповідача та одного з головних героїв роману Юрія Яновського «Майстер корабля», розшифровується як "Товариш Майстер Кіно", найвище звання для кінематографіста. Тому саме уривок «Мені однаково приємно говорити про кіно, про "Білу Пустелю", про мою юність і старість, про справи інтимні і справи громадські» характеризує цього персонажа.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

У вірші Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» є рядки «Кохана спить, кохана спить, / Піди збуди, цілуй їй очі…».

Уривок «Чи то так у жалю, в голосінні / Проминуть молодії літа?..» узято з вірша Лесі Українки «Contra spem spero!».

«Маю я святе синівське право / З матір’ю побуть на самоті…» – заявляє ліричний герой поезії Василя Стуса «Задивляюсь у твої зіниці…».

У вірші Миколи Вороного «Блакитна Панна» є уривок «Гори, гай, луги, поля – Вся земля Їй виспівує: «Осанна!»».

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У повісті Івана Франка «Захар Беркут» є художні образи копне знамено, Тухля, громадський устрій.

У романі «Чорна рада» Пантелеймона Куліша події відбуваються і на хуторі Хмарище, і в Ніжині, зображений у творі також козак Кирило Тур.

У посланні Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» є такі образи-символи: німець, слов’янофіли, Дніпро.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Груша, мотовило, Бієвці (звідти родом Мелашка) – це художні образи, які є в цьому творі.

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й історичного тла літературних творів.

Події в повісті Івана Франка «Захар Беркут» відбуваються 1241 року, коли тухольці боронили свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Історичним тлом комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є українізація в Україні у 20-і роки ХХ ст.

Роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» охоплює добу Хмельниччини.

Події пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови» відбуваються на тлі сталінських репресій у 30-ті роки ХХ ст.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

В уривку «почував себе хіба ж таким господарем у чужій оселі» ужито порівняння.

Порівняння – це художній засіб (троп), який полягає в зіставленні двох різних предметів, явищ чи подій для пояснення одного через інше за допомогою допоміжних слів-сполучників (як, мов, немов, наче, ніби) або ж у формі орудного відмінка без сполучників, щоб підкреслити спільні риси та надати тексту емоційного забарвлення й образності.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння аналізувати художній твір, визначати ключові образи.

Ключові образи твору – це основні, найважливіші художні образи, які формують уявлення читача про зміст та ідейний зміст твору.

Ключовими образами запропонованого твору є ластівки, гніздо, розбишака, розплата.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Зухвальство чужинця, дружна відсіч ластівок і неминуча розплата за вторгнення нагадують події в повісті Івана Франка «Захар Беркут». Тухольці, лише об’єднавшись разом, змогли перемогти нашестя монголів й уникнути соціального гноблення.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема композиції твору.

Композиція – це внутрішня організація тексту. Основні елементами композиції сюжету є експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

Зав’язка дії – це подія, яка стає початком дії. Зав’язка або виявляє вже наявне протиріччя, або створює, «зав’язує» конфлікти.

Зав’язкою запропонованого твору є речення «Замість ластівки я угледів у гнізді горобця».

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.

Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи й художні засоби твору.

Ідею твору найточніше передано в прислів’ї «Дружній череді і вовк не страшний», адже ластівки, згуртувавшись, змогли дати відсіч горобцю.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом наведеної в умові завдання строфи є алітерація – стилістичний прийом, який полягає в повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змістового зв'язку: Прозорий ранок розправляє крила / і сипле срібло в синю далечінь…

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет тощо.

Проаналізуймо запропонований для аналізу твір: він складається з 14 рядків, що поділяються на два чотиривірші (катрени) та два тривірші (терцети), і характеризується усталеною схемою римування. Отже, це сонет.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння аналізувати поетичні твори.

Образ Каяли символізує тяжку поразку князя Ігоря, адже це широка  і безрадісна річка, яка стає місцем ганьби та приниження для русичів. 

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння аналізувати художній твір, визначати ідею, основну думку, мотиви поезій.

Основну думку твору виражено в рядках «… Чекає, як чекала / на помсту, ще не помщена Каяла…».

У цьому уривку образ Каяли символізує поразку князя Ігоря, біду та духовний занепад Русі. Каяла – це широка і безрадісна річка, яка стає місцем ганьби та приниження для русичів після їхньої поразки від половців.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння аналізувати поетичні твори, визначати провідні мотиви в них.

Проаналізуйте сонет Андрія Гарасевича.

У ньому йдеться про похід князя Ігоря («Щити червоні, і криваві зорі, / дрижить земля під дужим кроком обрів. / Це Святославича полки хоробрі / ідуть збагрити кров’ю Чорне море…») проти половців.

Цей невдалий похід у 1185 році зображує поема «Слово про похід Ігорів».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті В.

Відповідь: В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й героїв літературних творів.

Згадаймо пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови».

У творі змальовано побут і традиції українських переселенців Далекого Сходу. Саме про таку родину Сірків сказано: «Вільна праця, вірність національним традиціям, повага до себе, людей і природи, несприйняття будь-якої несправедливості – ось складники сили та міцності цього старовинного козацького роду».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й героїв літературних творів.

Герой новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» повертається додому, розвантаживши з однокурсниками три вагони цегли. Пригадаймо, що цей твір має присвяту «Любові всевишній».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й героїв літературних творів.

Пригадаймо новелу «Я (Романтика)» Миколи Хвильового.

Основною проблемою твору є внутрішнє роздвоєння особистості, людини між гуманізмом та обов’язком.

Мрія про «загірну комуну» перетворюється на «дорогу в нікуди», коли герой переступає через людяність і вбиває власну матір. «Нікому, ніколи й нічого не говорити, як розкололось моє власне «я» – це право головного героя новели.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

У вірші Олександра Олеся «Чари ночі» влучно передано піднесений, мажорний настрій ліричного героя, який перебуває під впливом почуття кохання.

Тут є образи весняної ночі, солов’їного співу, летючої миті життя, радісного свята квіток, Фауста. Зверніть увагу, що автор цього твору належав до «празької школи» поетів.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й героїв літературних творів.

На малюнку зображено епізод драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Згадайте, як мати Лукаша дає Мавці серпа й наказує жати. З цього нічого не виходить, бо Русалка польова благає Мавку не губити її красу. Щоб виправдатися перед матір’ю Лукаша, Мавка серпом ріже собі руку. Мати приводить на поле Килину – пишну молодицю з села. Вона вправно починає жати і жартувати з Лукашем. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Valse melancolique»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, згадайте героїнь новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique» Софію Дорошенко, Марту й Ганну.

Софія – творчо обдарована особистість, лірична й емоційна, «сентиментальна зламана істота, котра гине».

Марта – утілення любові. Стримана, терпляча, жіночна, «простодушна, до котрої належить щастя».

Ганна – емоційна, нестримна, вибухова, непостійна, «дика, відважна натура, яка не дбає про світ так, як гуцулка».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє вміння визначати проблематику художніх творів.

Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Автор порушує проблему конфлікту між батьками та дітьми у виборі життєвого шляху. Ця ж проблема розкрита в запропонованій пісні.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

У трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» головний герой прагне добитися дворянства, тому й у своїй хаті встановлює «дворянські порядки».

Дочка Мартина Борулі Марися журиться: «Так от яке зуспіло мене горе! Дворянина батькові в зяті схотілось. О Боже мій! А де ж на всім широкім світі знайдеться дворянин, щоб так мене любив, як любить мій Микола? І я? Кого так щиро полюблю, щоб промінять його, забуть?».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє знання історії написання художнього твору.

Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

А поштовхом для написання твору стало перебування М. Коцюбинського в селі Криворівня (Івано-Франківська область), під час якого він отримав багато вражень від життя, звичаїв і обрядів гуцулів.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Головними героями твору є реальні історичні особи Яким Сомко та Іван Брюховецький.

Іван Брюховецький до виборів являв собою простоту, щирість, обіцяв усім, хто його підтримає, усілякі блага. Пізніше, ставши гетьманом, промовляє: «Обдули ми дурне мужицтво, обдули міщан, обдули й старих дундуків». Ось справжня сутність Брюховецького. Саме його характеризує прислів’я «На язиці – мед, а на думці – отрута».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів.

В уривку Максима Рильського згадано головного героя поеми Івана Котляревського «Енеїда». Еней – троянський цар, син Венери й Анхіза.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє знання сюжету літературного твору, уміння визначати його тему, ідею й художні особливості.

Згадаймо, що поему «Кавказ» Т. Шевченко присвятив своєму другові, уродженцю України, полеглому в бою на Кавказі художникові Якову де Бальмену.

У творі митець засуджує колонізаторську політику російського самодержавства на Кавказі, показує страждання поневолених народів.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. «Повість минулих літ»

Завдання перевіряє знання творів давньої української літератури.

Наведений уривок є цитатою з літопису «Повість минулих літ». 

Цими словами деревляни звернулися до княгині Ольги після вбивства її чоловіка, князя Ігоря, у 945 році.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

Згадаймо, що суспільно-побутові пісні відтворюють настрої певної соціальної групи, викликані певними явищами суспільного життя.

Проаналізуйте зміст, образи, настрій запропонованого уривку. Тут згадано важку працю наймитів, які навіть у вихідні не мають змоги відпочити.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. «Дума про Марусю Богуславку».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

«Ця смілива дівчина символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, що потрапили в полон» – так схарактеризовано героїню «Думи про Марусю Богуславку».

Пригадайте сюжет цього твору. Маруся Богуславка нагадала козакам, які перебували в неволі, що «сьогодні у нашій землі християнській великодная субота, А завтра святий празник, роковий день Великдень».

Саме на це свято Маруся випускає з темниці на волю бранців – українських козаків. З ризиком для життя просить передати вісточку рідним – самій їй вороття додому вже не було, адже зрадила свою віру, бо «потурчилась, побусурменилась».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Треба уважно прочитати висловлювання і знайти в ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Висловлювання «Письменник стрімко робить блискучу літературну кар’єру, стає всенародним улюбленцем, його гуморески та фейлетони користуються великою популярністю, досягають мільйонних тиражів…» (А) характеризує творчість Остапа Вишні. Він є видатним сатириком і гумористом, який увів у літературу жанр «усмішка», автор численних усмішок, гуморесок, фейлетонів, політичних памфлетів, літературно-мистецьких нарисів, рецензій.

У висловлюванні Г йдеться про Павла Тичину. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди увійшов до когорти її класиків. Уже своєю першою збіркою «Сонячні кларнети» Павло Тичина здобув загальне визнання читачів і критики. Унесений у заголовок книжки незвичний образ – символ сонячних кларнетів – якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини.

«Син Донеччини, задушевний лірик, він був серед тих, хто глибоко відчув красу українського поетичного слова і виявив його нові можливості. Поезія …, довірлива, щира, безманірна, справді була співом душі – душі відкритої, людяної, дивовижно тонкої і ніжної …» – це висловлювання про Володимира Сосюру.

Про Василя Стуса йдеться у висловлюванні Д. Тематика творчості Стуса була багатогранною. Його поезія містить протест проти тоталітарного режиму, оспівує боротьбу за свободу й гідність людини. Він також звертався до вічних тем любові, смерті, мистецтва й природи: «Тих віршів не можна гортати – у них треба входити і повільно обживати, як обживав поет на етапах свої камери – і тоді відкривається унікальна сторінка поезії XX віку – віку відчуження».

Відповідь: 1-А; 2-Г; 3-Б; 4-Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання сюжетів художніх творів.

Сюжет поеми Івана Котляревського «Енеїда» побудовано на античній основі. Письменник перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців. У поемі І. Котляревського автор закладає новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу – українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після зруйнування української «Трої» – Запорозької Січі.

У поемі «Мойсей» Іван Франко використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства.

«Повість минулих літ» належить до оригінальної літератури і є найдавнішою пам’яткою українського письменства. Це літописне зведення, складене в Києві на початку 12 століття.

Кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна» є автобіографічною, адже розповідає про дитинство письменника, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту.

Відповідь: 1-Г; 2-Б; 3-В; 4-А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання літературних героїв й основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Тереза, Францішек, Ілля – це персонажі новели Олеся Гончара «Модри Камень».

Тайах, Сев, Богдан – герої роману Юрія Яновського «Майстер корабля».

Іван, Палагна, Юра діють у повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Мокій, Рина, Уля – герої комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Відповідь: 1-Д; 2-Г; 3-Б; 4-В.