НМТ онлайн 2024 року з української літератури – демоваріант
Тестові завдання демоваріанту національного мультитесту (ЗНО) 2023 року з української літератури
ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень.
Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику. Згадаймо, що родинно-побутові пісні – це ліричні поетично-музичні твори, у яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім´ї, родинними стосунками.
Проаналізуйте зміст, образи, настрій запропонованого уривку.
Терен – символічна рослина і в літературі, і у фольклорі. Це символ перешкод, страждання.
Любов – це віра й надія, щастя й нещастя, і хоч у пісні є рядки «хто з любов’ю не знається, той горя не знає», усе ж без любові людина не пізнає справжнього щастя.
Відповідь: А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».
Завдання перевіряє творів давньої української літератури.
«Слово про похід Ігорів» – не тільки найвидатніша пам’ятка давньої української літератури, але й зразок героїчного епосу народу
У поемі йдеться про невдалий похід князя Ігоря проти половців у 1185 році.
Відповідь: В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».
Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.
У поезії «De libertate» Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.
У романі у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко є ціла галерея історичних постатей. Найвідомішою з них є гетьман Богдан Хмельницький. І хоч це не головний герой роману, його характер авторка розкрила правдиво і повно.
Відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».
Завдання перевіряє знання змісту художнього твору.
У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ.
Він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє. А починається цей твір з епіграфа «Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть».
Відповідь: А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»
Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за портретними характеристиками.
У центрі сюжету новели Василя Стефаника «Камінний хрест» – родина Івана Дідуха.
Усе життя Іван працював на своєму клаптику землі, невеличкому піщаному пагорбі. У нього він вклав усе своє здоров’я та сили. Тяжка праця зігнула Івана, наче той пагорб. Саме тому «Івана кликали в селі Переломаним».
Відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми».
Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.
У вірші «Уривок з поеми» Євген Маланюк зосередився на періодах козацтва й гайдамацьких повстань як найбільш яскравих сторінках історії України.
Автор згадує героїв цієї доби – утілення національного духу. Серед них: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Максим Залізняк, Іван Гонта. Саме у творі Євгена Маланюка «Уривок з поеми» є рядки:
Херсонські прерії – мов Січ,
А кобзарем – херсонський вітер,
І рідним був одразу клич:
– Вставайте! Кайдани порвіте!
Відповідь: А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».
Завдання перевіряє ваше знання композиції художнього твору.
Крім сюжету, у композиції твору існують ще й позасюжетні елементи.
Основними різновидами позасюжетних елементів є опис; авторські відступи; вставні епізоди (інакше їх називають ще вставними новелами або вставними сюжетами).
Згадаймо пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови».
Позасюжетні елементи у творі – пейзажі, портрети, сценічні моменти, історичні екскурси, що їх вкладено в уста різних персонажів.
У рядку А подано портретну характеристику Григорія Многогрішного: «Почорніле обличчя з міцно стиснутими щелепами заросло щетиною. На крутому лобі дві глибокі зморшки сторч між крилами брів, а в зморшках сіль від поту. Одна брова тремтить, і від того таке враження, ніби брови ті пориваються полетіти…». Саме цей уривок і є позасюжетним елементом.
Відповідь: А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка».
Автор визначив жанр твору як малоросійська опера. Особливістю композиції драми є обрамлення кожної дії піснями. Саме цей твір став класичним зразком українського оперного репертуару.
Відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».
Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.
Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.
Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.
Ідея роману – утвердження думки про необхідність національної злагоди українців для побудови держави.
Головними героями твору є реальні історичні особи: Яким Сомко та Іван Брюховецький; вигаданими персонажами є Петро та його кохана Леся Черевань.
Відповідь: А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».
Завдання перевіряє ваше знання композиції й сюжету літературних творів.
Виконуючи це завдання, пригадайте соціально-побутову повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».
Темою твору є зображення побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.
Зав’язка повісті – одруження Карпа Кайдаша з Мотрею.
Відповідь: В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».
Завдання перевіряє ваше знання сюжету й проблематики художнього твору.
Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».
Відповідь: Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Завдання перевіряє знання історії написання художнього твору.
Розповідь візника про місцевого розбійника Василя Гнидку стала основою для твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Зверніть увагу, що справжнє прізвище автора – Панас Рудченко.
Відповідь: А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література ХХ ст. Іван Драч. «Балада про соняшник».
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.
Ліро-епос – проміжний рід літератури, який виділяють поряд з епосом, лірикою і драмою.
У таких творах гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).
До ліро-епосу належить твір Івана Драча «Балада про соняшник».
Відповідь: В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».
Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.
Вірш Лесі Українки «Contra spem spero!» – яскравий приклад неоромантизму.
У поезії звучить життєствердний настрій: «Буду жити! Геть думи сумні!..».
Відповідь: Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.
У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.
Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті А: «А надворі справді дощ… Травень, а так, понімаєте, холодно, як сказав поет… І дощ, дощ, який не вщухає, і пики, пики, їх усе більшає, вони розмножуються діленням і плавають довкола вас, наче риби, глибоководні плескаті риби з дна найчорніших океанів».
Уривок узято з твору відомого роману сучасного українського письменника Юрія Андруховича «Московіада». Письменник бачить повсякденне життя як гру, як театр абсурду., апокаліптичний карнавал.
Відповідь: А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.
Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет.
Твір Ліни Костенко «Кобзарю…» є віршем, який побудований у формі діалогу автора з Кобзарем.
У чотирьох строфах Ліна Костенко розповідає своєму попереднику з дев’ятнадцятого століття Тарасові Шевченку про нелегку епоху, «оцей двадцятий невгомонний вік».
Відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.
Шістдесятники – назва покоління української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло в культуру (мистецтво, літературу тощо) в другій половині 1950-х – період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» і найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).
Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму.
Однією з перших речників шістдесятників в Україні була Ліна Костенко, авторка запропонованого для аналізу твору.
Відповідь: Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Аналіз літературного твору
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом другої строфи є метафора – троп поетичного мовлення.
У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю, наприклад: норми починають старіти, канони мертві, історія на старті перед ривком в космічний стадіон.
Відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.
Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи й художні засоби твору.
У творі авторка наголошує на важливості збереження національної ідентичності, протистояння тоталітарному режиму, збереження культурної спадщини та мистецтва, прагнення до свободи.
Отже, ідею вірша Ліни Костенко «Кобзарю…» найкраще передано рядками «ще не було епохи для поетів, / але були поети для епох!».
Відповідь: Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».
Завдання перевіряє ваше знання авторів літературних творів.
Виконуючи це завдання, пригадайте сюжет історичного роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».
Головна героїня твору всією душею покохала Гриця, він був вродливим парубком, який поселився в серці Марусі надовго. Її любов була безоглядною та сильною:
Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі.
Відповідь: В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.
Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Зверніть увагу, що запропонований для аналізу твір – це коротка оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої виступають тварини.
Отже, за жанром твір є байкою (ліро-епічний жанр).
Відповідь: В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.
Згадаймо творчість Григорія Сковороди.
Мандрівний філософ і просвітитель, надзвичайно освічена людина, Григорій Сковорода сформувався у межах філософії Києво-Могилянської академії, що була теоретичним виразом культури українського бароко.
Відповідь: А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.
Алегорія (від грец. allegoria – іносказання) – це перенесення властивостей та характеристик одного предмета чи явища на інший для кращого відображення образу.
Таким чином утворюється переносне значення. Алегорія – художній засіб, який найчастіше трапляється в казках, байках та притчах.
Отже, художній засіб, на якому побудовано твір, – це алегорія.
Відповідь: Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Аналіз літературного твору/
Завдання перевіряє вміння визначати художні особливості байки.
Байки Григорія Сковороди складаються з двох частин.
Перша частина розповідає про події, а друга містить мораль, яку автор називає «cилою».
Отже, «сила» в байках Григорія Сковороди – це повчальна частина, мораль байки.
Відповідь: В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Аналіз літературного твору.
Завдання перевіряє вміння визначати ідею, проблематику художнього твору.
У цій байці провідною є думка про необхідність жити «за природою», тобто кожен має робити те, що краще всього вміє.
Образ черепахи виступає символом людини, яка займається не своєю справою.
Отже, проблему, порушену у творі, найкраще відображає прислів’я (приказка): Не за своє діло не берися, а за своїм – не лінуйся.
Відповідь: Б.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.
У поемі «Кавказ» Тарас Шевченко зображує велич Кавказьких гір, а також використовує давньогрецький міф про Прометея.
У вірші Тараса Шевченка «Заповіт» є такі образи-символи: степ (воля), Дніпро (доля українського народу), сім’я вольна, нова (майбутнє).
Іван Франко у творі «Мойсей» обрав біблійну історію. Композиція поеми ускладнена реалістичними описами побуту кочового народу, вставною притчею про терен, міфом про Оріона, діалогами-монологами-звертаннями Мойсея, його молитвами.
Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені?..» – це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Ридання голосні, довгі ночі, щастя молоде – художні образи цього твору.
Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Д.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.
Пригадайте головного героя поеми Івана Котляревського «Енеїда». Еней – козацький ватажок, сміливий, відчайдушний, розумний парубок, його батько Анхіз перебуває в царстві мертвих. Еней, шукаючи батька в пеклі, запитує у Сівілли: «Скажи ж, моя голубко сиза… / Чом батька я свого Анхиза / І досі в вічі не видав - Ні з грішними, ні у Плутона…».
Петро Шраменко – головний герой історичного роману Пантелеймон Куліш. «Чорна рада» . Перед тим, як вирушити рятувати кохану Лесю, він роздумує: «Кого я йду рятовати? Хіба в неї нема жениха боронити? Що я за вартовий такий?..».
Степан Боруля, герой трагікомедії Карпенко-Карого «Мартин Боруля», прагне добутися чиновницької посади: «Умственная робота – висшого порядка предмет! Я, брат, зразу аж плакав, як определили мене в казначейство…».
Максим Беркут – герой повісті Івана Франка «Захар Беркут». Наймолодший син Захара Беркута перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку – Мирославу. Наближаючись до будинків боярських, Максим думав: «Прощай, моя Тухольщино! Прощай, батьку мій, соколе сизий! Прощайте, браття і товариші мої!..»
Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє ваше знання композиційних складників літературних творів.
Урбаністичний роман Валер’яна Підмогильного «Місто» має два епіграфи, один з яких: «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?».
Григір Тютюнник присвятив свою новелу «Три зозулі з поклоном» не людині, а найвищому людському почуттю: «Любові всевишній…»
Новела «Intermezzo» Михайла Коцюбинського присвячена кононівським полям. Їх власником був Євген Чикаленко, відомий український меценат, який і умовив Михайла Коцюбинського відпочити у своєму маєтку.
Підзаголовок «Образ громадського життя Карпатської Русі в ХІІІ віці» має повість Івана Франка «Захар Беркут».
Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.
Основний конфлікт новели «Intermezzo» Михайла Коцюбинського – депресія митця та пошук душевної рівноваги серед природи.
Шовіністичне міщанство проти національного відродження в Україні – конфлікт драми Миколи Куліша «Мина Мазайло».
Революційний фанатизм і святий образ матері розкриває новела «Я (Романтика)» Миколи Хвильового.
Краса людського кохання та ницість воєнних злочинів – конфлікт новели Олеся Гончара «Модри Камень».
Відповідь:1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.
Знайшли помилку? Пишіть на
ТЕМА: Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.
Про Миколу Хвильового йдеться в рядках «Революціонер з голови до п’ят, міцно зв’язаний з кращими традиціями української художньої літератури: можна сказати, що шукання …(його) почалися там, де урвалися шукання Коцюбинського». Він один з основоположників пореволюційної української прози, неперевершений майстер малої прозової форми. Микола Хвильовий творчо розвинув художні засади Михайла Коцюбинського.
Микола Куліш є одним «… з найбільш оригінальних українських драматургів першої половини ХХ століття, представник «розстріляного відродження».
Андрій Малишко «у літературу ввійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші стали народними; співпрацював із багатьма композиторами, але найбільше – з Платоном Майбородою». Пригадайте, що музику до поезії «Пісня про рушник» написав композитор Платон Майборода.
Василь Стус – один із найвидатніших українських поетів ХХ століття. Характеристика його творчості подана в уривку: «Дисципліна слова, лаконізм виразу, надзвичайно широкий словник, що постійно збагачується, ще й незупинне власне словотворення – ось шлях його поезії».
Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.
Знайшли помилку? Пишіть на